Ткачик гірський
| Ткачик гірський | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Ploceus nicolli WL Sclater, 1931 | ||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Тка́чик гірський[2] (Ploceus nicolli) — вид горобцеподібних птахів ткачикових (Ploceidae). Ендемік Танзанії.
Довжина птаха становить 13-14 см. У самців верхня частина тіла чорнувата, голова темно-коричнева, майже чорна, лоб тьмяно-жовтий, на потилиці жовтувата пляма. Нижня частина тіла лимонно-жовта. На грудях чорнуватий "комірець", під яким розташована нечітка оранжево-коричнева пляма. Забарвлення самиць подібне до забарвлення самців, одна голова у них більш коричнева. Очі яскраво-жовті, дзьоб чорний.
Виділяють сім підвидів:[3]
- P. n. nicolli Sclater, WL, 1931 — гори Усамбара;
- P. n. anderseni Franzmann, 1983 — гори Улугуру і Удзунгва.
Гірські ткачики живуть у вологих гірських тропічних лісах на сході Танзанії, зустрічаються на висоті від 900 до 1850 м над рівнем моря. Часто приєднуються до змішаних зграй птахів разом з лісовими ткачиками. Живляться переважно комахами, яких шукають в кронах дерев, серед епіфітів.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція гірських ткачиків становить від 1000 до 2500 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
- ↑ BirdLife International (2016). Ploceus nicolli.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Old World sparrows, snowfinches, weavers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 27 березня 2022.
- Usambara weaver - Species text in Weaver Watch.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |