Токуґава Міцукуні
| Токуґава Міцукуні | |
|---|---|
| яп. 徳川光圀 | |
 | |
| Даймьо Міто | |
| 1661 — 1690 | |
| Народився | 11 липня 1628 Міто, Японія |
| Помер | 14 січня 1701[1] (72 роки) |
| Відомий як | самурай, політик |
| Країна | Сьоґунат Едо і Японія |
| Батько | Токугава Йоріфуса |
| Мати | Kyūshō-ind |
| У шлюбі з | Konoe Chikakod |
| Діти | Matsudaira Yoritsuned |
| Релігія | конфуціанство |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Токуґава Міцукуні (徳川 光圀; 11 липня 1628 — 14 січня 1701) , також відомий як Міто Комон (水戸黄門) — японський даймьо, відомий своїм впливом на політику раннього періоду Едо. Він був третім сином Токуґави Йоріфуса (який, у свою чергу, був одинадцятим сином Токуґави Ієясу) і став його наступником, ставши другим даймьо Міто-хану[2].
Токуґава Міцукуні народився 11 липня 1628 року в Міто-хані, провінція Хітаті, третій син Токуґави Йоріфуса, першого даймьо Міто-хану. Його батько був одинадцятим сином Токуґави Ієясу, засновника і першого сьоґуна сьоґунату Токуґава. Міцукуні було обрано наступником його батька. У віці дев'яти років він пройшов генпуку (церемонію повноліття).[3]
Він відповідав за зібрання вчених Мітоської школи для складання великої японської історії Дай Ніхонґі. У ній Японія була зображена як нація під владою імператора, за аналогією до китайських династій. Це сприяло зростанню націоналізму в пізньому сьоґунаті та пізніше у Міто-хані. Його ім'я в дитинстві було Чомару (長丸), яке згодом стало Чіомацу (千代松). Це ім'я було особисто надане йому його двоюрідним братом і сьоґуном, Токуґавою Ієміцу.
У 1661 році, у віці 34 років, він став даймьо Міто-хану.[2] Він прискорив примусове розділення камі та будд (Сінбуцу бунрі) у 1868 році, наказавши знищити тисячі Буддійських храмів і збудувати принаймні один храму на село (політика "одне село, один храм" (一村一社, іссон іша).[4] У віці 63 років він отримав придворну посаду гон-чунагона, або тимчасового середнього радника.
Він доручив створити найперший путівник по Камакурі — "Сінпен Камакурасі". Ця книга мала значний вплив на місто в наступні століття, вплив, який продовжується і донині у назвах частин міста, таких як "Сім ходів Камакури", "Десять мостів Камакури" та інших популярних назви, які він вигадав.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Ponsonby-Fane, Richard Arthur Brabazon (1962). Sovereign and Subject (англ.). Ponsonby Memorial Society.
- ↑ Asashi Nihon rekishi jinbutsu jiten. Asahi Shinbunsha, 朝日新聞社. Токіо: Asahi Shinbunsha. 1994. 徳川光圀. ISBN 4-02-340052-1. OCLC 33014222.
- ↑ Bocking, Brian (1997). A Popular Dictionary of Shinto - Tokugawa Mitsukuni. Routledge. ISBN 978-0-7007-1051-5.