Токі (Росія)
| селище Токі | |
|---|---|
| рос. Токі | |
| Країна |  Росія
|
| Суб'єкт Російської Федерації | Хабаровський край |
| Муніципальний район | Ванінський |
| Поселення | Токинське |
| Код ЗКАТУ: | 08212000005 |
| Код ЗКТМО: | 08612412101 |
| Основні дані | |
| Населення | 2505 осіб (2010[1]) |
| Поштовий індекс | 682851 |
| Телефонний код | +7 42137 |
| Географічні координати: | 49°7′ пн. ш. 140°18′ сх. д. / 49.117° пн. ш. 140.300° сх. д. |
| Мапа | |
  Токі  Токі | |
|
| |
Токі́ (рос. Токи) — селище у складі Ванінського району Хабаровського краю, Росія. Адміністративний центр та єдиний населений пункт Токинського сільського поселення.
Розташоване за 7 км від райцентру — селища міського типу Ваніно на березі материкової частини Татарської протоки.
Спочатку це був житловий масив при лісозаводі: вул. Токинська, Будівельників, Зелена, 65-річчя Жовтня та житловий масив при станції — вул. Залізнична. Хоча обидва утворення адміністративно були віднесені до селища Ваніно, фактично поселення і залізнична станція були відомі як селище/вокзал Токі (за назвою мису Токі, острова Токі і озера Токі за 4-5 км на північний схід).
Крім лісопереробного заводу та залізничної станції, в безпосередній близькості від селища були розташовані різні військові бази зберігання. На мисі Токі для оборони узбережжя були побудовані бетонні підземні об'єкти берегової батареї № 959 Совєтсько-Гаванської ВМБ ТОФ, розрахованої на розміщення чотирьох 130-мм гармат типу Б-13.
Офіційно селище Токі в 1985 році утворено як село, в результаті розукрупнення селища Ваніно. У 1992 році отримало статус селища.
Муніципальний житловий фонд селища складають 52 будинки загальною площею 42,4 тис.кв.м. Державний житловий фонд — 6 будинків загальною площею 8,3 тис.кв.м. Приватний житловий фонд — 3 будинки загальною площею 0,4 тис. кв. м.
15 км на захід від с. Токі знаходиться невелике закрите військове містечко № 5, відоме як с. Токі-2.
Населення — 2505 осіб (2010; 2661 у 2002[2]).
Національний склад (станом на 2002 рік):
- росіяни — 91 %
| 2002[3] | 2010[4] | 2011[5] | 2012[6] | 2013[7] | 2014[8] | 2015[9] |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 2661 | ↘2505 | ↘2485 | ↘2427 | ↘2394 | ↘2327 | ↘2317 |
| 2016[10] | 2017[11] | 2018[12] | 2019[13] | 2020[14] | ||
| ↘2263 | ↘2238 | ↘2139 | ↗2143 | ↗2157 |
У селищі є вузлова залізнична станція 1 класу, парк Токі, сортувальний парк. На території селища також знаходиться Комсомольська дистанція цивільних споруд НГЧ-8 (домоуправління № 44).
З розвалом СРСР лісопереробний завод, що спеціалізувався на виробництві різних пиломатеріалів, поступово згорнув своєю діяльність.
На південно-східній частині бухти Мучке (в 1,5 км від селища) вже в 21-м столітті побудований залізничний термінал «Дальтрансуголь» і Ванінський балкерний термінал ВАТ «СУЕК». Дані підприємства здійснюють перевантажувальні роботи та відправку морем кам'яного вугілля на експорт в країни АТР.
Населення селища обслуговують 10 торгових точок, 1 об'єкт громадського харчування і 1 перукарня.
Електропостачання в селища централізоване. Електричні мережі знаходяться на обслуговуванні ВМП «Енергомережі». Теплопостачання та гаряче водопостачання селища здійснює одна опалювальна котельня обслуговується ТОВ «Янтар». Теплові мережі, мережі водопостачання та каналізації і очисні споруди також знаходяться на обслуговуванні ТОВ «Янтар».
На північній околиці селища Токі розташований полігон побутових відходів (Ванінське міське звалище).
Також в безпосередній близькості від селища знаходяться об'єкти Міністерства оборони (склади, як чинні, так і покинуті).
Є сільський будинок культури (філія МУ «РДК») і бібліотека (філія МУ «ЦБС»). У поселенні знаходяться 3 освітніх установи: середня освітня школа № 85 з філією в с. Токі-2, дитсадок «Топольок», дитячий сад «Маячок».
Медичну допомогу надають медичні працівники лікарської амбулаторії МУЗ «ЦРЛ». Аптеки в селищі немає, лікарське забезпечення покладено на медичних працівників лікарської амбулаторії.
- Аркуш карти M-54-101. Масштаб: 1 : 100 000. (рос.) Зазначити дату випуску/стану місцевості.
)/M54-101%20%20(фрагмент).jpg){kind=link}
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010: Хабаровский край — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Чисельність населення за національністю в Хабаровському краї — проєкт «Lingvarium» (рос.)
- ↑ Данные Всероссийской переписи населения 2002 года: таблица № 02c. Численность населения и преобладающая национальность по каждому сельскому населенному пункту. М.: Федеральная служба государственной статистики, 2004 (рос.)
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. 13. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов Хабаровского края. Архів оригіналу (PDF) за 5 квітня 2016. Процитовано 5 квітня 2016.
- ↑ Оценка численности постоянного населения Хабаровского края на начало 2011 года по муниципальным образованиям. Архів оригіналу за 26 березня 2014. Процитовано 26 березня 2014.
- ↑ Оценка численности населения по муниципальным образованиям на начало 2012 года. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 3 квітня 2015.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2013 року. - М .: Федеральна служба державної статистики Росстат, 2013. - 528 с. (Табл. 33. Чисельність населення міських округів, муніципальних районів, міських і сільських поселень, міських населених пунктів, сільських населених пунктів). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
- ↑ Таблиця 33. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2014 року. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2015 року. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
- ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
- ↑ Численность населения Хабаровского края по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года
- ↑ Численность населения Хабаровского края по муниципальным образованиям на 1 января 2020 года
|
Це незавершена стаття з географії Хабаровського краю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |