Тулучі
| селище Тулучі | |
|---|---|
| рос. Тулучи | |
| Країна |  Росія
|
| Суб'єкт Російської Федерації | Хабаровський край |
| Муніципальний район | Ванінський |
| Поселення | Тулучинське |
| Код ЗКАТУ: | 08212000006 |
| Код ЗКТМО: | 08612413101 |
| Основні дані | |
| Населення | 698 осіб (2010[1]) |
| Поштовий індекс | 682870 |
| Телефонний код | +7 42137 |
| Географічні координати: | 49°53′00″ пн. ш. 139°56′00″ сх. д. / 49.883333333333° пн. ш. 139.93333333333° сх. д. |
| Мапа | |
  Тулучі  Тулучі | |
|
| |
Тулучі́ (рос. Тулучи) — селище у складі Ванінського району Хабаровського краю, Росія. Адміністративний центр Тулучинського сільського поселення.
Розташоване за 137 кілометрів від районного центру Ваніно. У селищі є однойменна залізнична станція.
На початку XX століття Тулучі був селищем нанайців і орочів, що займалися полюванням і рибальством. Згідно з однією з версій, назва «Тулучі» походить від нанайського слова «Тулечі» — промисел дрібного звіра за допомогою пастки. В даний час представники корінних нечисленних народів в селищі не проживають.
У 1947 році була заснована станція Тулучі — цей рік вважається датою заснування селища. У будівництві багатьох об'єктів в Тулучі взяли участь японські військовополонені, які були звільнені і отримали право повернутися в Японію в 1948 році. У тому ж році в селищі відкрилася чотирирічна школа — її учні продовжували навчання в Високогірному. У 1968 році в селищі відкрилися середня школа і лісоділянка, з'явилася колонія-поселення, в якій жили і працювали ув'язнені, декотрі зі своїми сім'ями. У різні роки кількість ув'язнених коливалася від 300 до 500 осіб. У 1980 році лісоділянка була перетворена на ліспромгосп.
Адміністрація селища Тулучі утворена в січні 1992 року і є наступницею Тулучинської сільської ради народних депутатів, яку було утворено в 1974 році в результаті розукрупнення Високогорненської селищної ради рішенням Ванінської районної Ради народних депутатів трудящих.
Населення — 698 осіб (2010; 868 у 2002[2]).
Національний склад (станом на 2002 рік):
- росіяни — 93 %
Основу економіки становить лісопромисловий комплекс. На території Тулучівського муніципального утворення знаходиться Тумнінський лісгосп.
Село Тулучі розташоване безпосередньо біля залізничного полотна. Перон ст. Тулучі не розрахований на довжину поїзда № 352/351 (єдиний потяг, що проходить через станцію, слід за маршрутом Совєтська Гавань — Владивосток), у крайні вагони посадка проводиться «з грунту». Станція Акура, також розташована на території Тулучівського сільського поселення, має клас 5.
У Тулучівському сільському поселенні знаходяться два освітніх заклади: загальноосвітня школа і дитячий сад. Середню загальноосвітню школу відвідують 93 школярі. У дитячому садку функціонує 1 різновікова група, яку відвідують 20 дітей.
У селищі є Будинок Культури — філія МУ «РДК», побудований у 1976 році, а також бібліотека.
Директор Будинку Культури: Секерина Султана Шкредінівна
Художній керівник: Єпіфанова Людмила Вікторівна
Є фельдшерсько-акушерський пункт МУЗ «ЦРЛ», розташований у пристосованому приміщенні. Аптеки немає, лікарське забезпечення населення покладено на медичних працівників фельдшерсько-акушерського пункту.
Жителі селища можуть приймати цифрове телебачення. В даний час діють 2 мобільних оператори Білайн і МТС.
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010: Хабаровский край — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Чисельність населення за національністю в Хабаровському краї — проєкт «Lingvarium» (рос.)
- На Вікімапії [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite]
- Паспорт села на сайті Ванінського району [Архівовано 2 лютого 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Сайт Тулучівської СЗШ [Архівовано 9 квітня 2019 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Хабаровського краю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |