Топільниця (Самбірський район)
| село Топільниця | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Львівська область | ||||
| Район | Самбірський район | ||||
| Рада | Стрілківська сільська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA46080170190056534 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1558 (або 1507, або 1422) | ||||
| Населення | 1580 | ||||
| Площа | 2,373 км² | ||||
| Густота населення | 695,32 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 82086 | ||||
| Телефонний код | +380 3238 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°18′53″ пн. ш. 23°1′45″ сх. д. / 49.31472° пн. ш. 23.02917° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
425 м[1] | ||||
| Водойми | Топільниця, Сихильський, Мяговець, Ізбець, Недільнянка | ||||
| Відстань до обласного центру |
110 км | ||||
| Відстань до районного центру |
16 км | ||||
| Найближча залізнична станція | Стрілки | ||||
| Відстань до залізничної станції |
2 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 82092, Львівська обл., Самбірський р-н, с. Стрілки, вул. Шевченка, 244[2] | ||||
| Сільський голова | Дикий Степан Степанович[2] | ||||
| Карта | |||||
  Топільниця | |||||
 Топільниця | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Топі́льниця — село в Україні, у Самбірському районі Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Стрілківська сільська рада. Населення становить 1473 особи (2021 р.).
Старовинне українське село у володіннях графа Ванчі Волоха з 1431 року Топільниця (лат. Topolnicensis). Історична українська назва села походить від назви річки.
За роки радянської влади село в документах називали на російський лад «Топольниця». 1989 року селу надали сучасну назву.[3]
Село тягнеться з північного заходу на південний схід майже на 7 км вздовж однойменної річки Топільниці.
Оточене лісами й горами, зокрема такими вершинами: Гострий Верх (777 м), Ґрон (640 м), Кичера (613 м), Деришір (607 м) та інші.
Долішня околиця Топільниці межує з селом Стрілки, горішня — з селом Тур'є.
Село ділиться на Топільницю Горішню і Топільницю Долішню. Горішня складається з таких частин, як Границя (Голубці, просто Границя, Заріка), Кривуля, Лан, Підцерква, Шляхта, хутір Сигавка, а Топільниця Долішня ділиться на такі частини, як Ґерберівка, Двораки, Долішній кінець, Забродом, Малиші, Параскева. Деколи Кривулю, Лан, Підцеркву відносять до Топільниці Долішньої, а хутір Сигавка довший час був приналежністю сусіднього приватного села Недільна яке теж належало нащадкам графа Ванчалуха. Але до Топільниці входили Лисиці. Треба вказати, що Лисиці зараз становлять центр сусіднього села Стрілок. У селі потоки Сихильський, Мяговець, Ізбець та річка Недільнянка впадають у річку Топільницю.
Перша згадка про село належить до 1422 року (за іншими даними — 1507 рік, 1558 рік)[4]. З 1431 року було приватною власністю у землях графа Ванчалуха з Турка (лат. villam nostram Turka), розташоване в Руській землі, в Самбірському повіті і перейшло у спадок старшому сину Ходкові (лат. Chodkone) який став родоначальником Турянських. У 1616 році нащадок графа Григорій Турянський (син Федора Турянського та Настасії Височанської) засновує в селі Топільниця Перемиського повіту монастир, назавжди записуючи йому все рухоме і нерухоме майно (Грамота «Privilegium fundationis monasterii Topolnicensis, anno 1616 unium conductus»).
Українська радянська енциклопедія (без посилання на першоджерела) наводить дані, що "перші документальні відомості про село відносяться до 1558 року".[5]
У 1877 р. в селі було 1 водяний тартак (tartów wodnych), 1 з пилою (gatrów) і 1 з пилою звичайною (pił zwyczajnych), які виготовляли 380 м. куб (mt. kub.) дощок і брусів. Власник Anszherta Rudnicka.[6]
У 1908—1909 роках асистентом у топільницькій парафії греко-католицької церкви служив о. Василь Антонич, батько Богдана-Ігоря Антонича.[7]
У 1929-34 роках в селі функціонувала господарсько-споживча спілка «Згода».[8]
У 1929-38 роках існував загальний хліборобський кооператив «Братська Любов».[9]
2. 6. 1949 ст. віст. О. і віст. X. з пвд Н., повертаючись з пункту, куди носили почту, о 24 год. наткнулись на спецгрупу МВД, що робила засідку на горі між присілками Звір-Тур’є Долішнє-Топільниця.
Стрільці запримітили ворога скорше, відкрили по ньому вогонь з автоматів, при чому віст. X. вбиває одного большевика. Ворог, хоч відкрив вогонь, не мав успіху. Стрільці щасливо відступили.
Ворожі втрати — один вбитий.[10]
У 1968 році в селі була автобусна зупинка, колгосп "Перемога", що вирощував зернові і технічні культури та спеціалізувався у м'ясо-молочному тваринництві (його господарство - 2 тис. га), тартак, цегельня, млин, столярний цех, фельдшерсько-акушерський пункт, 8-річна школа, бібліотека, клуб; споруджено 186 будинків.[5]
У 2023 р. село Топільниця разом із довколишніми селами ввійшло до мережі історико-туристичних маршрутів "БойкоМандри", яка створюється за підтримки УКФ та Стрілківської територіальної громади.[11][11][12] [13][14][15]
У 1928 році в селі проживало 1296 осіб, серед них 5 римо-католиків і 85 євреїв.
У 1968 році в селі проживало 1357 осіб.[5]
За даними перепису 2001 року чисельність наявного населення села становила 1650 осіб. Тепер — 1473 осіб.
У селі є прекрасна дерев'яна церква Успіння Пресвятої Богородиці (1730) — сакральна пам'ятка дерев'яної архітектури.
До 1960-х років існувала дерев'яна церква святої Параскевії, збудована 1640 року. 18 січня 1966 року церква згоріла від запаленої свічки.
На початку ХХ ст. у цій церкві служив отець Василь Антонич, греко-католицький священик та батько геніяльного поета Богдана-Ігора Антонича.[4]
Нині у селі є кілька церков. Біля однієї з них збереглися земляні вали й рови. На цьому місці в минулому, очевидно, існувала фортеця чи оборонна споруда, яка була знищена під час татарської навали. Можливо це залишки старовинного монастиря заснованого 1616 року, оскільки монастирі в ті часи були схожі і будувались за принципами фортець.
Неподалік старої церкви збудована нова, мурована, названа теж на честь Успіння Пресвятої Богородиці.
Греко-католицька громада села Топільниця в часи Незалежності збудувала також нову церкву, названу на честь св. Параскевії.
- ↑ Погода в селі Топільниця
- ↑ а б Топільницька сільська рада
- ↑ Картка постанови
- ↑ а б Новини Львова: Золота галицька провінція: Топільниця - село між мостами. Гал-інфо. Процитовано 17 квітня 2024.
- ↑ а б в УРЕ. Історія міст і сіл УРСР. 1968 р. С. 788
- ↑ Emil Hołowkiewicz. Flora leśna i przemysł drzewny w Galicyi, 1877, str. 60.
- ↑ Калинець І. Знане і незнане про Антонича… — С. 14.
- ↑ Collection: 2/213/0 Rada Spółdzielcza w Warszawie «Series: 9 Akta ogólne Rady Spółdzielczej i urzędów zajmujących się sprawami spółdzielczymi» (пол.)
- ↑ Collection: 2/213/0 Rada Spółdzielcza w Warszawie" Series: 9 Akta ogólne Rady Spółdzielczej i urzędów zajmujących się sprawami spółdzielczymi" File/unit:: 19059 (пол.)
- ↑ https://web.archive.org/web/20141006125516/http://ukrbiblioteka.org/uploads/books/_PDF/upa-mirchuk.pdf С. 211
- ↑ а б Гром, Наталія. БойкоМандри: туристичні маршрути Стрілківської громади.
- ↑ Strilky Territorial Community. Cities for Cities (брит.). Процитовано 14 листопада 2023.
- ↑ IgnBor (24 вересня 2023). У Стрілківській громаді проєкт «БойкоМандри» поєднається із сусідами-поляками. Leopolis.news (англ.). Процитовано 14 листопада 2023.
- ↑ ❗️Новий туристичний проєкт «БойкоМандри» – актуальний, як ніколи ❗️ «БойкоМандри» – це три піші та веломаршрути, що пролягають через гори мальовничої... | By Бойківщина | Facebook (укр.), процитовано 14 листопада 2023
- ↑ БойкоМандри. boykomandry.com. Процитовано 15 листопада 2023.
- Калинець І. Знане і незнане про Антонича: матеріали до біогр. Богдана Ігоря Антонича / Ігор Калинець; Міжнародний інститут освіти, культури та зв'язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка». — 2-ге видання, виправлене і доповнене. — Львів: Друкарські куншти, 2011. — 272 с.
- Визначні місця Старосамбірщини: альбом / В. І. Шагала. — 1976—1977.
- Перепис церков і населення Старосамбірщини. — 1928 рік.
- Topolnica (пол.)
- Topolnica // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 396. (пол.). — S. 396.
|
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
