Торчинська сільська рада
| Торчинська сільська рада | |||
|---|---|---|---|
|
| |||
| Основні дані | |||
| Країна |  СРСР— УРСР Україна
| ||
| Область | Малинська округа Волинська округа Київська область Житомирська область | ||
| Район | Потіївський район Радомишльський район Черняхівський район Коростишівський район | ||
| Адм. центр | с. Торчин | ||
| Утворена | 1923 року | ||
| Ліквідована | 2019 року | ||
| Код КОАТУУ | 1822587600 | ||
| Облікова картка | Торчинська сільська рада | ||
| Склад | |||
| Кількість членів | 12 | ||
| Голова ради | Фльорко Ольга Петрівна | ||
| Територія та населення | |||
| Площа | 27,23 км² | ||
| Населення | 810 | ||
| Густота | 29,75 осіб/км² | ||
| Населені пункти | с. Торчин | ||
| Контактні дані | |||
| Адреса | вул. Якубовського, 12, с. Торчин, Коростишівський р-н, Житомирська обл., 12510 | ||
| |||
Торчинська сільська рада — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Потіївському, Радомишльському, Черняхівському і Коростишівському районах Малинської і Волинської округ, Київської й Житомирської областей Української РСР та України з адміністративним центром у с. Торчин.
Сільській раді були підпорядковані населені пункти:
- с. Торчин
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення ради станом на 12 січня 1989 року становила 1 000 осіб.
Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців сільської ради становила 810 осіб[1].
Рада складалася з 12 депутатів та голови.
| ПІБ | Основні відомості | Дата обрання | Дата звільнення |
|---|---|---|---|
| Фльорко Ольга Петрівна | Сільський голова, 1969 року народження, освіта, Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» | 26.03.2006 | 31.10.2010 |
| Фльорко Ольга Петрівна | Сільський голова, 1969 року народження, освіта вища, Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» | 31.10.2010 |
Примітка: таблиця складена за даними джерела[2]
Створена 1923 року в с. Торчин Горбулівської волості Радомисльського повіту Київської губернії. На вересень 1924 року в підпорядкуванні значився хутір Романівка, який на 1 жовтня 1941 року не перебував на обліку населених пунктів[3].
Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Потіївського району Житомирської області, на обліку в раді перебувало с. Торчин[4].
На 1 січня 1972 року сільська рада входила до складу Коростишівського району Житомирської області, на обліку в раді перебувало с. Торчин[5].
12 червня 2019 року територію ради та с. Торчин приєднано до складу новоутвореної Старосілецької сільської територіальної громади Коростишівського району Житомирської області[6].
Входила до складу Потіївського (7.03.1923 р.), Радомишльського (21.01.1959 р., 4.01.1965 р.), Черняхівського (30.12.1962 р.) та Коростишівського (7.01.1963 р., 5.02.1965 р.) районів[3].
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 6 грудня 2024.
- ↑ rada.gov.ua
- ↑ а б Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. (2007). Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795-2006: Довідник (PDF) (вид. Житомирська обласна державна адміністрація; Державний архів Житомирської області). Житомир: Вид-во «Волинь». с. 120-121, 426. ISBN 966-690-090-4. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 6 грудня 2024.
- ↑ Попівський М. (1947). Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ: на 1 вересня 1946 року. Вид. перше (вид. Інформаційно-статистичний відділ при Секретаріаті Президії Верховної ради Української РСР). Київ: Українське вид-во політичної літератури. с. 183. Процитовано 6 грудня 2024.
- ↑ Шелягин А. (1973). Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1972 року (PDF) (вид. Відділ в питаннях роботи рад Президії Верховної ради Української РСР). Київ: Ордена Червоного Прапора видавництво політичної літератури України. с. 140. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2021. Процитовано 6 грудня 2024.
- ↑ Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 6 грудня 2024.
