Тромбопоетин
Тромбопоетин (англ. Thrombopoietin) – білок, який кодується геном THPO, розташованим у людини на довгому плечі 3-ї хромосоми.[4] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 353 амінокислот, а молекулярна маса — 37 823[5]. Тромбопоетин відомий також як фактор росту і розвитку мегакаріоцитів. Являє собою глікопротеїновий гормон, що виробляється, головним чином, печінкою, меншою мірою — в нирках і поперечно-смугастій мускулатурі, що регулює вироблення тромбоцитів кістковим мозком. Стимулює продукування і диференціювання мегакаріоцитів, клітин кісткового мозку. Мегакаріоцітопоез — це процес клітинного розвитку, що приводить до продукування тромбоцитів. Білок є лігандом для MLP/C_MPL, продукту вірусного онкогену мієлопроліферативної лейкемії.
| 10 | 20 | 30 | 40 | 50 | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| MELTELLLVV | MLLLTARLTL | SSPAPPACDL | RVLSKLLRDS | HVLHSRLSQC | ||||
| PEVHPLPTPV | LLPAVDFSLG | EWKTQMEETK | AQDILGAVTL | LLEGVMAARG | ||||
| QLGPTCLSSL | LGQLSGQVRL | LLGALQSLLG | TQLPPQGRTT | AHKDPNAIFL | ||||
| SFQHLLRGKV | RFLMLVGGST | LCVRRAPPTT | AVPSRTSLVL | TLNELPNRTS | ||||
| GLLETNFTAS | ARTTGSGLLK | WQQGFRAKIP | GLLNQTSRSL | DQIPGYLNRI | ||||
| HELLNGTRGL | FPGPSRRTLG | APDISSGTSD | TGSLPPNLQP | GYSPSPTHPP | ||||
| TGQYTLFPLP | PTLPTPVVQL | HPLLPDPSAP | TPTPTSPLLN | TSYTHSQNLS | ||||
| QEG |
Тромбопоетин був клонований п'ятьма незалежними групами в 1994 році. Гіпотези про його функції були висунуті ще більш 30 років тому, задовго до ідентифікації. У самих ранніх публікаціях тромбопоетин був описаний як ліганд мембранного рецептора с-Mpl. Тромбопоетин входить до складу 1-го класу кровотворних цитокінів.
Ген тромбопоетину (у людини — THPO) розташовується на довгому (q) плечі 3-ї хромосоми людини, в локусі 3q26.3-27. Мутації цього гену можуть призводити до спадкової форми тромбоцитозу і деяким випадкам лейкемії. Перша ділянка зі 155 амінокислот має помітний ступінь гомології з еритропоетином.
У печінці виробляється паренхімними клітинами і синусоїдальними ендотеліальними клітинами. У нирках виробляється проксимальними клітинами звивистих канальців. Разом із цим тромбопоетин продукується клітинами поперечно-смугастих м'язів і стромальними клітинами кісткового мозку. У печінці його виробництво збільшується за рахунок фактора стимуляції В-клітин 6. Фізіологічно саме печінка і стромальні клітини кісткового мозку є найважливішими ділянками виробництва тромбопоетину. Тромбопоетин регулює диференціювання мегакариоцитів і тромбоцитів, але дослідження за допомогою видалення рецепторів тромбопоетину показують, що його вплив на гемопоез більш різнобічний.
Регуляція його дії за допомогою негативного зворотного зв'язку відмінна від такої для більшості гормонів: ефектор безпосередньо регулює гормон. Тромбопоетин зв'язується з рецептором тромбопоетину (CD 110) на поверхні тромбоцитів і знищується, таким чином зменшується вплив гормону на мегакаріоцити.
Підвищення і зниження концентрації тромбоцитів регулює рівень тромбопоетину. Низький рівень тромбоцитів призводить до збільшення впливу тромбопоетину на недиференційовані клітини кісткового мозку; призводить до диференціювання і подальшому розвитку цих клітин. З іншого боку, висока концентрація тромбоцитів призводить до інгібування цього впливу.
Незважаючи на численні випробування, тромбопоетин не використовується в терапії. У теорії його можна застосовувати для заготівлі донорських тромбоцитів[6], а також — для відновлення кількості тромбоцитів після мієлосупресивної хіміотерапії[7].
Дослідження модифікованих рекомбінантних форм фактора росту і диференціювання мегакаріоцитів були зупинені, коли у здорових добровольців були виявлені автоімунні антитіла, а пізніше у добровольців була виявлена тромбоцитопенія[8].
Замість тромбопоетину використовуються препарати, які впливають на його рецептори[9].
- ↑ Захворювання, генетично пов'язані з Тромбопоетин переглянути/редагувати посилання на ВікіДаних.
- ↑ Human PubMed Reference:.
- ↑ Mouse PubMed Reference:.
- ↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:11795 (англ.) . Архів оригіналу за 13 жовтня 2018. Процитовано 5 жовтня 2018.
- ↑ UniProt, P40225 (англ.) . Процитовано 5 жовтня 2018.
- ↑ PMID 11520780 (PMID 11520780)
Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота. - ↑ PMID 16687716 (PMID 16687716)
Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота. - ↑ PMID 11719360 (PMID 11719360)
Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота. - ↑ PMID 21864167 (PMID 21864167)
Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота.
- The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
- Wiestner A., Schlemper R.J., van der Maas A.P.C., Skoda R.C. (1998). An activating splice donor mutation in the thrombopoietin gene causes hereditary thrombocythaemia. Nat. Genet. 18: 49—52. PMID 9425899 DOI:10.1038/ng0198-49
- 10.1056-NEJMra052706 a b c d e f g h Kaushansky K (2006). «Lineage-specific hematopoietic growth factors». N. Engl. J. Med. 354 (19): 2034-45. (англ.)
- «Entrez Gene: THPO thrombopoietin (myeloproliferative leukemia virus oncogene ligand, megakaryocyte growth and development factor)» (англ.)
- Online 'Mendelian Inheritance in Man'
- Kuter DJ, Goodnough LT, Romo J, et al. (2001). «Thrombopoietin therapy increases platelet yields in healthy platelet donors» (англ.)
- Li J, Yang C, Xia Y, Bertino A, Glaspy J, Roberts M, Kuter DJ (December 2001). «Thrombocytopenia caused by the development of antibodies to thrombopoietin».(англ.)
- Imbach P, Crowther M (August 2011). «Thrombopoietin-receptor agonists for primary immune thrombocytopenia». N. Engl. J. Med. 365 (8): 734-41. (англ.)
- Nakamura T, Miyakawa Y, Miyamura A, et al. (2006). «A novel nonpeptidyl human c-Mpl activator stimulates human megakaryopoiesis and thrombopoiesis» (англ.)
- Jenkins JM, Williams D, Deng Y, et al. (2007). «Phase 1 clinical study of eltrombopag, an oral, nonpeptide thrombopoietin receptor agonist» (англ.)