Трона

Трона
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)
Абревіатура	Tn
Хімічна формула	Na₃(HCO₃)(CO₃)·2H₂O
Nickel-Strunz 10	5.CB.15
Ідентифікація
Сингонія	моноклінна сингонія
Колір риси	білий
Інші характеристики
Названо на честь	кристалічна сода (арабська)
Трона у Вікісховищі

Трона (англ. trona, urao) — мінерал класу карбонатів, водний кислий карбонат натрію.

Синоніми: троніт, урао.

Етимологія та історія

Назва «трона» походить від арабського слова «tròn», що є короткою назвою соди (бікарбонат натрію). Його коріння, однак, навіть старше. Назва мінералу також зустрічається в івриті נטרן (натруна) і в давньогрецьк. νιτρον («нітрон», Арістотель) або римському «нітрон» (Пліній).

Трона була вперше описана та названа в 1773 році шведським консулом Багге в Триполі, який знайшов мінерал у долині Феццан (Лівія).

Назва alkali orientale impurum terrestre, введена шведським хіміком, металургом і мінералогом Йоханом Готшалком Валлеріусом у 1759 році для нового мінералу, приписується троні різними джерелами, але відповідає хімічно подібному термонатриту.

Загальний опис

Хімічна формула:

1. За Є. К. Лазаренком: Na₃H[СО₃]₂•2Н₂О.

2. За «Fleischer's Glossary» (2018): Na₃[CO₃] (HCO₃)•2(H₂ O).

Містить (%): Na₂O — 41,2; CO₂ — 38,9; H₂O — 19,9. Кристалічна структура шарувата, між шарами слабі зв'язки Н₂О-О. Утворює пластинчаті, стовпчасті, волокнисті або щільні аґреґати, шарувату масу, кірки і вицвіти на ґрунті. Природі кристали рідкісні. Спайність довершена в одному напрямі. Густина 2,14-2,17. Твердість 2,5-3,5. Колір білий, сірий до жовтувато- і коричнювато-сірого. Блиск скляний. Крихкий. Злом нерівний до напівраковистого. Розчиняється у воді. При взаємодії з сірководнем перетворюється в тенардит.

Утворюється при висиханні соляних озер спільно з легкорозчинними сульфатами і хлоридами, іноді з боратами, часто в суміші з термонатритом, содою і нагколітом, а також на ґрунті (в аридних областях) і рідко від фумарольної дії.

Супутні мінерали: сода, термонатрит. Крім того, асоціює з натроном, галітом, глауберитом, тенардитом, мірабілітом, гіпсом, шортитом, нортупітом, бредліїтом, пірсонітом.

Найбільші родовища трони локалізовані в доломітових мергелях і бітумінозних глинистих породах формації Ґрін-Рівер (шт. Вайомінг, Юта, Колорадо в США), у відкладах содових озер Серлз-Лейк (шт. Каліфорнія, США); Натром (Танзанія); Ваді-ен-Натрун (Єгипет); є на Алтаї (РФ) і в Долині Смерті (США), Феццан (Лівія), у долині р. Ніл (Єгипет), Кенії, Ірані, Монголії, Судані.

Трона — важлива содова сировина. Trona є поширеним джерелом кальцинованої соди, яка є важливим економічним товаром через її застосування у виробництві скла, хімікатів, паперу, миючих засобів та текстилю.

Використовується також для кондиціонування води.

Трона використовується для видалення сірки як з димових газів, так і з бурого вугілля.

Також використовується як харчова добавка.

Див. також

• Список мінералів

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Трона // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Трона // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
• Palache, C., H. Berman, and C. Frondel (1951) Dana’s system of mineralogy, (7th edition), v. II, 138–140.
• Trona \ Handbook of Mineralogy