Перейти до вмісту

Тувинська Народна Республіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Тувинська Народна Республіка
тув. Тьва Arat Respuʙlik
тув. Тыва Арат Республик
Сателіт Радянського Союзу
1921 – 1944 Тувинська Автономна Область
Герб Танну-Тува
Герб
Гімн
Tooruktug Dolgay Tangdym[1]
Танну-Тува: історичні кордони на карті
Танну-Тува: історичні кордони на карті
Синя лінія - ранні кордони ТНР. Червона лінія - межа Тувинської автономної області.
СтолицяКизил
Мовитувинська мова
російська
монгольська
РелігіїТибетський буддизм
Шаманізм
Старообрядництво
Православ'я
Форма правліннямарксистська однопартійна соціалістична республіка
ПрезидентХертек Анчимаа-Тока (Голова держави)
Салчак Тока (Голова уряду)
Історичний періодІнтербелум
• засновано
14 серпня
• анексія
11 жовтня
Площа
• 1944
170 500 км2
Населення
• 1944
95 400 осіб
0,6 осіб/км² 
ВалютаТувинська акша
Попередник
Наступник
Урянхайський край
Російська окупація
Китайська окупація
Тувинська Автономна Область
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Тувинська Народна Республіка
ТНР на карті розпаду Російської імперії

Тувинська Народна Республіка (також Народна Республіка Танну-Тува, тув. Тьʙа Arat Respuʙlik, Тыва Арат Республик, Tyva Arat Respublik; 1921—1944) — частково визнана держава на терені колишнього тувинського протекторату Російської імперії (у складі імперії Цін до її розпаду в 1911), також відома як Урянхайський край. Терен Тувинської Народної Республіки наразі офіційно Республіка Тива в складі Російської Федерації.

У 1911 р. Зовнішня Монголія, частиною якої була тоді Тува, оголосила про відділення від Китаю. У січні 1912 р. тувинські князі, за підтримки з Росії, проголосили незалежність країни. 17 квітня 1914 р. Тува отримала статус протекторату Російської імперії під назвою Урянхайський край.

Після початку Жовтневого перевороту в 1917 р., Тува стала ареною боротьби між білими і червоними. У січні 1920 р. край було окуповано військами більшовиків. 14 серпня 1921 р. проголошено створення незалежної держави Танну-Тува, залежної від Радянської Росії. Столицею стало місто Кизил.

Радянський Союз та Монголія були єдиними країнами, які офіційно визнали її під час її існування, в 1924 р. та 1926 р. відповідно[2][3]. У тому ж році назва була змінена на «Тувинська Народна Республіка». Крім Радянського Союзу та Монголії, жодна країна у світі не визнала існування Туви як незалежної держави, більшість країн світу у той час розглядали її як радянську окуповану частину Китаю.

Першим лідером країни був лама Дондуков Куулар. Він намагався обмежити вплив СРСР у Туві. Проголосив буддизм державною релігією.

Ситуацію змінила політика Сталіна. У 1929 р. Куулар був заарештований і страчений через три роки. Сталін призначив до влади в республіці «надзвичайного комісара», в особі Салчак Тока, який розпочав колективізацію сільського господарства і спробував ліквідувати буддизм і шаманізм (у 1929 році налічувалося 25 буддійських монастирів і близько 4000 ченців і шаманів, в 1931 році, тільки один монастир, де було 15 ченців і сім шаманів).

Цікавим є факт, що Тува — перша у світі держава, яка підтримала СРСР у війні проти німців під час Другої світової війни, випередивши при цьому Велику Британію всього на півдня. За роки війни країна надала СРСР значну матеріальну допомогу, окрім цього в лавах РСЧА служили тувинські війська (Докладніше у статті Тува у Другій світовій війні).

11 жовтня 1944 р. країна була анексована СРСР і включена до його складу як Тувинська Автономна Область.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Minahan, James (2009). The Complete Guide to National Symbols and Emblems. ABC-CLIO. с. 193. ISBN 0313344973. Архів оригіналу за 19 серпня 2020. Процитовано 23 лютого 2020.
  2. Dallin, David J. (1948). Soviet Russia and the Far East. Yale University Press. с. 87.
  3. Paine, S.C.M. (1996). Imperial Rivals: China, Russia, and Their Disputed Frontier. M.E. Sharpe. с. 329.

Посилання

[ред. | ред. код]