Перейти до вмісту

Тупаєві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тупаєві
Тупая польова
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Підклас: Плацентарні (Eutheria)
Надряд: Euarchontoglires
Ряд: Тупаєподібні (Scandentia)
Родина: Тупаєві (Tupaiidae)
Gray 1825
Роди

Anathana
Dendrogale
Tupaia
Urogale

Синоніми
Cladobatae

Cladobatidina
Cladobatida
Cladobatina
Glisoricina
Glisoricinae
Tupaina
Tupaiadae
Tupajidae
Tupayae
Tupayidae

Посилання
Вікісховище: Tupaiidae
EOL: 8707
ITIS: 573204
NCBI: 9393
Fossilworks: 40295

Тупаєві (Tupaiidae) — родина ссавців ряду Тупаєподібні (Scandentia)[1]. Тупая — тварина, схожа на вивірку (малайське слово «тупай» означає дендрофільного гризуна, хоч тупаю, хоч вивірку), і в магазинах їх часто продають як азійську вивірку, у них навіть хвости однаково довгі й пухнасті. Тупаї дуже активні, агресивні і територіальні. Вони мешкають у лісах на деревах, але часто полюють на землі, за ящірками і комахами.

Довжина тіла — 10-25 см, хвоста — 14-20 см, важать від 30-60 г (тупая карликова) до 350 г (урогале). Кінцівки короткі, великі пальці не протиставляються іншим, на пальцях — серпоподібні кігті. Пальці не хапальні. Зубів — 38.

Розповсюдження

[ред. | ред. код]

Тупаєві зустрічаються на території від Індії до Філіппін і від Південного Китаю до островів Ява, Борнео, Суматра і Балі. Мешкають у тропічних дощових і гірських лісах, а також на плантаціях Індостану, Індокитаю, на острові Хайнань і багатьох островах Малайського архіпелагу до Західних Філіппін. Тупаї ведуть денний спосіб життя, живуть парами і поодинці на деревах, у заростях чагарників, часто на землі.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Тупаї дуже агресивні і нападають на порушників кордонів — сутичка буває короткою, жорстокою і безкровною. Переможений знаходиться в стані глибокої депресії, але йому вдається нормалізувати свій стан, якщо він віддалиться від переможця і сховається з поля його зору. В іншому випадку вміст хімічних речовин в крові у переможеного підвищується, він починає втрачати вагу і вмирає (через 2-16 днів).

Живляться комахами і плодами. Народжують 1-4 дитинчат. Всеїдні. У них прекрасний зір і відмінний слух, що допомагає їм добувати корм. Вдень вони активні, зустрічаються, як на деревах, так і на землі. Живуть поодинці або парами, іноді — групами.

Дорослі тупаї мітять потомство виділеннями своїх залоз, це допомагає дорослим впізнати своїх дитинчат, які в іншому випадку будуть атаковані і вигнані з території. У міру того, як дитинчата досягають віку статевої зрілості (60 днів) і залози їх починають виробляти секрет, молоді самці і самки також починають мітити територію своєю сечею і своїм запахом. Це дратує батьків (запах синів негативно діє на їх батьків, а запах дочок — на їх матерів), і в крові у старшої пари виробляються хімічні речовини, які збуджують у них агресивність і приводять у стан стресу. У стресованих тварин залози більш не виділяють секрету і вони не можуть помітити своє потомство (присутність молодих самців, кастрованих незадовго до досягнення ними віку статевої зрілості, старші самці переносять цілком спокійно).

Класифікація

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Groves, C. P. (2005). Wilson, D. E.; Reeder, D. M, eds Mammal Species of the World Baltimore: Johns Hopkins University Press. OCLC 62265494. ISBN 0-801-88221-4.