Tupaia belangeri
| Tupaia belangeri | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Scandentia |
| Родина: | Тупаєві (Tupaiidae) |
| Рід: | Тупая (Tupaia) |
| Вид: | T. belangeri
|
| Біноміальна назва | |
| Tupaia belangeri (Wagner, 1841)
| |
| |
| Ареал | |
Tupaia belangeri — вид ссавців з родини тупаєвих (Tupaiidae). Походить із Південно-Східної Азії (Бангладеш, Бутан, Камбоджа, Китай, Індія, Лаос, Малайзія, М'янма, Таїланд, В'єтнам)[1]. Зареєстровані на висотах від 0 до 3000 метрів[1].
Цей широко поширений вид зустрічається в листяних і вічнозелених первинних лісах і вторинних лісах, зазвичай у карсті та пов’язаній з ним природної чагарниковій рослинності, від рівня моря до верхніх гірських районів. Він добре адаптується і може бути знайдений на плантаціях олійної пальми, плантаціях кокосових пальм, а також у відновлюваних чагарниках і рудеріальних сумішах над покинутими сухими рисовими полями. Його бачили дуже далеко від високого лісу, і він, ймовірно, здатний жити незалежно від високого лісу, як, наприклад, у далекому північному Лаосі[1].
З довжиною голови й тулуба від 16 до 18 сантиметрів, довжиною хвоста від 15 до 19 сантиметрів і вагою від 110 до 185 грамів це один із середніх і великих представників роду. Хутро забарвлене від оливково-коричневого до світло-коричневого і виділяється в області плечей за рахунок вертикальних відмітин. Хвіст покритий довгою шерстю, через що він виглядає сплюснутим, оскільки лінія волосся тягнеться вбік. Голова виглядає загостреною і характеризується маленькими вухами та вологим носом. Орієнтація та соціальна організація значною мірою залежать від нюхового сприйняття і виявляються через добре розвинений нюх і наявність органу Якобсона. Кожна з ніг має по п’ять пальців, які неможливо поставити навпроти великого пальця, але гострі кігті роблять можливим спритне лазіння. Тим не менш тварини віддають перевагу горизонтальним і вертикальним площинам, і їх часто можна спостерігати на землі[2].
Тварини вважаються деревними, вони також часто проводять час на землі. Вони активні вдень, а під час відпочинку ховаються в дупла дерев або дрімають, лежачи на відкритому повітрі. У своїй соціальній організації самці, зокрема, виявляють територіальність, завдяки чому вони часто утворюють моногамні стосунки в парах, і чоловічі території можуть перекривати кілька жіночих територій. Між самцями і самицями тварин відбувається соціальний контакт, який проявляється у взаємному вилизуванні шерсті один одного (грумінгу)[2]. Тривалість життя в неволі від 9 до 12 років; у дикій природі — наразі невідома[3].
Тварини здебільшого комахоїдні, але їдять фрукти, щоб отримати додаткові поживні речовини та калорії у своїй дієті з високим вмістом білка. Tupaia belangeri не поглинають багато води з їжі і не можуть прожити без вільної води більше 1 дня. Конкретні хижаки для T. belangeri не визначені. Однак через їх розмір і поведінку можливими хижаками можуть бути великі хижі птахи, змії та, можливо, деякі хижі ссавці[3].
- ↑ а б в г Han, K.H.; Duckworth, J.W.; Molur, S. (2016). Tupaia belangeri. IUCN Red List of Threatened Species. 2016: e.T41492A22280884. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-2.RLTS.T41492A22280884.en. Процитовано 26.01.2022.
- ↑ а б Andrew T. Smith, Yan Xie: A Guide to the Mammals of China, Princeton University Press, Princeton 2008. ISBN 978-0-691-09984-2
- ↑ а б Lowther, T. (2013). Tupaia belangeri. Animal Diversity Web. Процитовано 15.10.2024.