Тупий

Тупий
Вигляд на масив Тупий з «Долини нарцисів» Вигляд на масив Тупий з «Долини нарцисів»
48°16′12.609984099988″ пн. ш. 23°15′2.6899921000034″ сх. д.
Країна	Україна
Регіон	Закарпатська область Хустський район
Система	Вигорлат-Гутинське вулканічне пасмо (Українські Карпати)
Тип	гірський хребет
Висота	878 м (макс.)
Маршрут	з міста Хуста
Тупий Тупий (Україна)
Тупий Тупий (Закарпатська область)
Тупий у Вікісховищі

Тупи́й (інші назви — Хустські гори, Великий Шолес) — низькогірний, порівняно невеликий гірський масив в Українських Карпатах. Належить до Вигорлат-Гутинського вулканічного пасма. Розташований у межах Хустського та Іршавського районів Закарпатської області.

Масив розташований між річками Боржавою (на північному заході), Рікою (на південному сході) і Тисою (на півдні). З заходу до масиву прилягає смуга вулканічного підгір'я, з південного сходу — Верхньотисинська улоговина. На масиві розташовані гори: Порубище (474 м), Іросла (598 м), Товста (819 м), Китиця (841 м), Іліна (758 м). Найвища вершина масиву — гора Тупий (878 м).

Масив сформувався в неогені у результаті діяльності вулканів і лінійних виливів магми. Збереглися невеликі кратери вулканів. Масив складається з андезитів, андезито-базальтів, базальтів і туфів. Тверді лави створили крутосхилові, важкоприступні нагромадження. Північні та східні схили круті та короткі (до 2–3 км), південні більш виположені, з відногами, розчленовані. У передгір'ї на м'яких лавах на позбавлених лісу схилах утворилися бедленди. До 550–600 м — пояс дубово-букових, вище — букових лісів.

Цікаві пам'ятки природи: Липовецьке озеро (біля села Липча), Ніреський водоспад (біля західної околиці Хуста, на потоці Ніреш), Городилівський водоспад.

Найближчі міста: Хуст, Іршава.

Східні схили масиву

Джерела

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.