Турбота
| Частина серії статей про |
| Емоції |
|---|
  |
Турбо́та — комплекс дій стосовно якого-небудь об'єкта, націлених на його благополуччя; увага до чиїхось потреб; піклування про кого- чи що-небудь.
Турботу може проявляти як тварина до свого потомства, так і людина до іншої людини, живої істоти чи предмету. В будь-якому випадку, той (та), що турбується, виконує дії, які необхідні тому (тій), хто потребує турботи і уваги.
У людському суспільстві прийнято турбуватися за малими дітьми, літніми людьми і хворими, оскільки самі вони ще, уже або тимчасово не в змозі забезпечити своє нормальне існування.
- Н. Хамітов. Турбота // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 651. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Турбота // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Originaltext der Hyginus-Fabel. (нім.)
