Перейти до вмісту

Турбівка

Координати: 50°9′45″ пн. ш. 29°35′31″ сх. д. / 50.16250° пн. ш. 29.59194° сх. д. / 50.16250; 29.59194
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Турбівка
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Тер. громада Корнинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA18040230090071294 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1800
Населення 423
Площа 2,478 км²
Густота населення 170,7 осіб/км²
Поштовий індекс 13510
Телефонний код +380 4137
Географічні дані
Географічні координати 50°9′45″ пн. ш. 29°35′31″ сх. д. / 50.16250° пн. ш. 29.59194° сх. д. / 50.16250; 29.59194
Середня висота
над рівнем моря
183 м
Водойми річка Калинівка
Місцева влада
Адреса ради 13514, Житомирська обл., Попільнянський р-н, смт Корнин, вул. Соборна, буд. 19
Карта
Турбівка. Карта розташування: Україна
Турбівка
Турбівка
Турбівка. Карта розташування: Житомирська область
Турбівка
Турбівка
Мапа
Мапа

CMNS: Турбівка у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ту́рбівка — село в Україні, в Корнинській селищній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Знаходиться по обидва боки річки Калинівка, у середній її частині. У селі річку перетинає автошлях Т 0611[1]. В межах села на річці споруджено невеликий ставок. Населення становить 423 осіб.

Історія села

[ред. | ред. код]

Село відоме з XVIII століття. За переказами, після навали татарської орди у 1240 році було знищено місто Турбів (нині Вінницька область). Вцілілі жителі втекли на північ, три сім'ї поселилися біля джерела на березі річки Калинівка і в пам'ять про своє місто назвали поселення Турбівкою.

Радянську окупацію у селі встановлено у січні 1918 року.

У 1920 році тут розмістився загін Першої Кінної армії, комісаром якого був П. С. Рибалко. У 1943 році П. С. Рибалко був командиром 3-ї гвардійської танкової армії, що визволяла Турбівку та взяла рубіж СкочищеКорнин—Турбівка—БрусилівСтавище.

Колишній орган місцевого самоврядування — Турбівська сільська рада.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Кількість Відсоток
українська 413 97.64%
російська 9 2.12%
білоруська 1 0.24%
Усього 423 100%

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]