Туркало Костянтин Тимофійович

Туркало Костянтин Тимофійович
Народився	21 серпня 1892(1892-08-21)
Помер	17 жовтня 1979(1979-10-17) (87 років) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Діяльність	хімік
Alma mater	НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського

Кость (Костянти́н Тимофі́йович) Ту́ркало (21 серпня 1892, Немиринці Проскурівського повіту Подільської губернії, нині Городоцький району Хмельницької області — 17 жовтня 1979, Нью-Йорк) — український громадсько-політичний діяч, інженер-хімік, публіцист, мемуарист. Батько Ярослава Туркала. Після Другої світової війни — на еміграції у США.

Життєпис

Народився в родині православного священика Тимофія Туркала 21 серпня 1892 у селі Немиринці (нині Хмельницька область).

У Кам'янці-Подільському закінчив духовне училище, 1911 року — Подільську духовну семінарію. 1911 став студентом Київського політехнічного інституту, який закінчив уже за більшовиків.

Член Української Центральної Ради (1917–1918), науковий працівник ВУАН і редактор технічного відділу Інституту української наукової мови (1922–1929). Працював також викладачем української мови у школі військових старшин.

Кілька разів був заарештований большевицькою владою, на процесі СВУ (1930) засуджений до 3 років суворої ізоляції (умовно). З 1943 на еміграції, з 1949 у США.

Співавтор (із Володимиром Фаворським) «Словника технічної термінології комунального господарства» (1928); написав автобіографічні нариси «Тортури» (1963), «Спогади» (1978); статті на мовні, політичні і громадські теми (серед інших про Спілку визволення України).

Сини Зіновій і Ярослав.

Помер 17 жовтня 1979 р. у Нью-Йорку.

Творчість

Автор статей, автобіографічного нарису «Тортури» (1963), «Спогадів» (1977).

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Члени нової Управи Т-ва Українських Інженерів // Свобода. — 1966. — 16 берез. — С. 4.
• Церкевич Кость. На тлі дня народин інж. Костя Т. Туркала // Свобода. — 1978. — 24 черв. — С. 4.
• Бульбенко Ф. Марія Петрівна Туркало // Свобода. — 1971. — 1 верес. — С. 3.
• Свобода. — 1979. — 20 жовт. — С. 3.
• Мацько В.П. Реабілітований посмертно  // Променистий і щирий мій краю: Городок на Смотричі – 2: іст.­літ. зб. / Упор. П. Кривий, гол. ред. В. Куфльовський. – Городок: Бедрихів край, 2010. – С. 153–157.
• Мацько В. Туркало Кость Тимофійович // Білий цвіт на калині. — Хмельницький: Просвіта, 2001. — С. 85.
• Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.

Посилання

• Віктор Прокопчук. Історик Кость Туркало: від «справи СВУ» до еміграції