Туркестан

Туркестан на мапі 1914 року

Туркестан — історико-географічна область, що у XIX — на початку ХХ століть містила терени Середньої та Центральної Азії, а також частково сучасного Казахстану, заселені переважно тюркськими народами.

Туркестан традиційно поділявся на Східний або Китайський (нині Сіньцзян-Уйгурський автономний район), Афганський (північна частина Афганістану) та Західний, який входив до складу Російської імперії.

На території Західного Туркестану 1867 року створено Туркестанське генерал-губернаторство. Від 1886 року воно офіційно називалося Туркестанський край, у межах Туркестану також були розташовані залежні від Росії Бухарське і Хівінське ханства.

По революції 1917 і громадянській війні у Туркестані була створена Туркестанська автономія та інші короткочасні держави, проте регіон був завойований більшовиками, увійшовши до складу СРСР — до 1924 року Туркестанська АРСР, пізніше як радянські республіки: Таджицька, Туркменська, Узбецька та Киргизька; північна частина Туркестану увійшла до складу Казахської РСР.

До 1921 року до Туркестану зазвичай відносили території Уйгурії та частково Монголії. З утворенням радянських республік у Західному Туркестані назву Туркестан було замінено на термін Середня Азія.

У разі перемоги нацистської Німеччини над Радянським Союзом у Німецько-радянській війні на території Середньої Азії планувалося утворити райхскомісаріат Туркестан.

Незалежність народи Середньої Азії (Туркестану) здобули після розпаду СРСР (1991):

• Киргизстан (31 серпня);
• Узбекистан (1 вересня);
• Таджикистан (9 вересня);
• Туркменістан (27 жовтня);
• Казахстан (16 грудня).

Східний Туркестан відповідає нинішньому Сіньцзян-Уйгурському автономному району у складі Китаю.

Див. також

• Комітет дружби народів Кавказу, Туркестану та України

Джерела і література

• Туркестан // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1984. — Т. 11, кн. 1 : Стодола — Фітогеографія. — 606, [2] с., [22] арк. іл. : іл., портр., карти с., стор. 403
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.