Тім Раян (політик Огайо)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тім Раян
Tim Ryan
Тім Раян
Тім Раян
Офіційне фото, 2022
Член Палати представників США від Огайо
3 січня 2003 — 3 січня 2023
ПопередникДжеймс Трафікант
НаступникЕмілія Сайкс
Член Сенату Огайо від 32 округу
3 січня 2001 — 19 грудня 2002
ПопередникЕнтоні Лател
НаступникМарк Дан
НародивсяТімоті Джон Раян, 16 липня 1973 року
Найлз, Огайо, США
Виборчий округ17 округ (2003–2013) 13 округ (2013–2023)
Відомий якполітик, адвокат, письменник
Місце роботиДжеймс Трафікант[1]
КраїнаСША
ОсвітаДержавний університет Боулінг-Грін (Бакалавр мистецтв) Університет Нью-Гемпшира (Доктор юридичних наук)
Alma materBowling Green State Universityd (1995)[1], University of New Hampshire School of Lawd (2000)[1] і John F. Kennedy High Schoold (1991)[1]
Політична партіяДемократична
У шлюбі зАндреа Зеттс
ДітиТроє
Релігіякатолицька церква[2]
timforoh.com
 Медіафайли у Вікісховищі

Тíмоті Джон Рáян (народився 16 липня 1973) — американський політик, який був представником США в Огайо з 2003 до 2023 року. Член Демократичної партії, він представляв 13-й виборчий округ штату Огайо з 2013 до 2023 року, а перед тим — 17-й виборчий округ штату Огайо з 2003 до 2013 року. Округ Раяна включав велику частину північно-східного Огайо, від Янгстауна до Акрона. Він був кандидатом від Демократичної партії на виборах до Сенату Сполучених Штатів у Огайо 2022 року.

Народившись у місті Найлс, штат Огайо, Раян вивчав політологію в Державному університеті Боулінг-Грін та отримав ступінь доктора права в Школі права Університету Нью-Гемпшира. Спочатку він працював помічником представника США Джима Трафіканта. Прослуживши у Сенаті штату Огайо з 2001 до 2002 року, Раян виграв вибори і став наступником Трафіканта.

У листопаді 2016 року Раян розпочав невдалу кампанію з метою звільнення Ненсі Пелосі з посади лідера партії Демократів. Він також був кандидатом у президенти від Демократичної партії на виборах 2020 року, перш ніж завершити свою кампанію в 2019 році, щоб зосередитися на переобранні до Палати представників.[3] Раян був переобраний на свій десятий термін у 2020 році.[4] У 2021 році він оголосив про свою кандидатуру в Сенат штату Огайо і виграв номінацію від Демократичної партії, набравши 70% голосів. Він програв кандидату від Республіканської партії Джей Ді Венсу на загальних виборах 8 листопада 2022 року.[5]

Раннє життя та кар'єра

[ред. | ред. код]

Раян народився в Нілсі, штат Огайо, в сім'ї Рошель Марії (Ріцці) та Аллена Лероя Раяна.[6] Він має ірландське та італійське походження. Батьки Раяна розлучилися, коли йому було сім років, і Раян виріс з матірʼю.[7] Раян закінчив середню школу імені Джона Ф. Кеннеді у Воррені, де грав у футбол на позиції захисника та тренував молодшу баскетбольну команду. Його запросили грати у футбол в Університеті штату Янгстаун, але травма коліна завершила його спортивну кар'єру, і він перейшов до університету штату Боулінг Грін.[7]

Раян отримав ступінь бакалавра мистецтв у галузі політичних наук від Державного університету Боулінг-Грін у 1995 році та був членом братства Delta Tau Delta. Після коледжу він приєднався до штату конгресмена Огайо Джима Трафіканта.[7] У 2000 році Раян отримав ступінь доктора юриспруденції в Юридичному центрі Франкліна Пірса в Конкорді, Нью-Гемпшир.[8] З 2000 до 2002 року він прослужив половину терміну в Сенаті штату Огайо.[7]

Палата представників США

[ред. | ред. код]
Офіційний портрет, 2010

Вибори

[ред. | ред. код]

Після засудження Джима Трафіканта за кримінальними звинуваченнями у 2002 році, Раян оголосив про свою кандидатуру в 17-й округ. У результаті перерозподілу після перепису 2000 року 17-й округ, який тривалий час базувався в Янгстауні, був перенесений на захід і включав більшу частину округу Портідж та частину Акрон. До перерозподілу весь Акрон був частиною 14-го округу, представленого Томом Сойєром, демократом із досвідом вісьмох термінів. 14-й округ був ліквідований у 2000 році. Більша його частина була включена в 13-й округ іншого демократа Шеррода Брауна, але дім Сойєра опинився в 17-му. Раян спочатку вважався аутсайдером на шестисторонніх праймеріз Демократичної партії, до яких входив Сойєр.[7]

На праймеріз Демократичної партії 2002 року Раян переміг Сойєра, якого в новому окрузі вважали недостатньо прихильним до працівників. На загальних виборах у листопаді 2002 року він протистояв Республіканському комісару зі страхування Енн Вомер Бенджамін, а також Трафіканту, який балотувався як незалежний кандидат зі своєї тюремної камери. Раян переміг з 51% голосів проти 37% Бенджаміна. Вступивши на посаду в січні 2003 року, він був наймолодшим демократом у Палаті представників: йому було 29 років. Він був переобраний представляти 17-й округ п'ять разів[9] [10] і лише одного разу мав змагатись так затято, як це було вперше. У 2010 році він отримав 53% голосів. Трафікант, балотуючись як незалежний кандидат, узяв 16%.

Після перерозподілу округів в 2012 році Раян п'ять термінів був представником США в 13-му окрузі.

Діяльність на посаді

[ред. | ред. код]

2003 року, у свій перший рік перебування на посаді, Раян був одним із семи членів Конгресу, які проголосували проти Акту впровадження заборонених дзвінків (англ. Do-Not-Call Implementation Act), і одним із восьми, які виступали проти ратифікації Федеральної торгової комісії щодо створення Національного Реєстру заборонених дзвінків (англ. National Do Not Call Registry).[11] Цей реєстр дозволяє громадянам США зробити вибір, чи хочуть вони отримувати маркетингові телефонні дзвінки.

У 2010 році Раян проголосував за поправку Ступака, яка обмежує федеральне фінансування абортів, але в січні 2015 року він оголосив, що «глибше зрозумів складнощі та емоції, які супроводжують важкі рішення [про те, чи переривати вагітність]». Упродовж свого перебування на державній посаді він змінив свою позицію щодо абортів і тепер вважає себе прихильником вибору.[12]

2010 року Раян запровадив Закон про валютну реформу для справедливої торгівлі, який передбачав штрафні торговельні тарифи для країн, які маніпулювали валютою, зокрема йшлося про Китай. Закон був схвалений переважною більшістю в Палаті представників, але так і не потрапив до Сенату. У жовтні 2010 року в інтерв’ю консервативному журналу Human Events Раян прокоментував, що збільшення податків на малий бізнес є необхідним, «оскільки у нас величезні нестачі. Ми повинні зміцнити соціальне забезпечення. Ми маємо скоротити наші нестачі».[13] [14]

17 листопада 2016 року Раян ініціював спробу замінити Пелосі на посаді лідера меншості в Палаті представників. Він зробив це за порадою колег після президентських виборів 2016 року.[15] Після того, як Пелосі погодилася надати більше лідерських можливостей молодшим членам[16], 30 листопада вона перемогла Раяна 134-ма голосами проти 63-ох.[17]

Раян підтримав ядерну угоду з Іраном, щоб запобігти придбанню Іраном зброї масового знищення. У квітні 2016 року він написав у мережі Twitter: «Я був у Єрусалимі кілька тижнів тому і на власні очі бачив, перед якою небезпекою стоять ізраїльтяни. Ізраїль має право захищатися від терору».[18]

Орієнтовно у 2018 році Раян допоміг Аді Отману, іммігранту без документів з Янгстауна, штат Огайо, залишитися в Сполучених Штатах.[19] Отман прожив у Сполучених Штатах майже 40 років, керував кількома підприємствами в Янгстауні, був одружений з громадянкою США та мав чотирьох дітей, які народилися в США.[19] Раян неодноразово представляв Конгресу законопроєкт, згідно з яким справу Отмана щодо перебування в Сполучених Штатах розглянуть більш ретельно (Отман оскаржував вердикт імміграційних службовців щодо питання, яке вплинуло на його правовий статус). Оскільки законопроєкт був у русі, Отман міг тимчасово залишитися.[19] Отмана депортували зі Сполучених Штатів у лютому 2018 року після того, як президент Дональд Трамп наказав Імміграційній та митній службі США (ICE) збільшити кількість арештів і депортацій іммігрантів без документів.[19] Раян засудив депортацію, сказавши: «Спостерігати, як ці сім’ї розривають на частини, — це найжахливіша річ, яку будь-який американський громадянин міг побачити... Те, що ви на боці цих сімей, не означає, що ви проти безпечного кордону».[19]

Раян очолював Підкомітет з питань законодавчої влади, який розслідував напад на Капітолій Сполучених Штатів 6 січня.[20] У травні 2021 року Раян люто критикував Республіканців Сенату за блокування комісії 6 січня з розслідування нападу на Капітолій Сполучених Штатів 6 січня.[21]

Президентська кампанія 2020 року

[ред. | ред. код]

 

Раян під час агітації на ярмарку штату Айова 2019

Після проміжних виборів 2018 року Раяна вважали можливим кандидатом на президентських виборах 2020 року.[22] У лютому та березні 2019 року він відвідав штати з ранніми праймеріз, як-от Айова та Нью-Гемпшир.[23] Президентська кампанія Раяна 2020 року офіційно почалася 4 квітня 2019 року, коли він оголосив про свою кандидатуру на праймеріз Демократичної партії.[24] Він також оголосив, що претендуватиме на номінацію, на токшоу The View.[25] [26] Пройшовши кваліфікацію лише для двох дебатів та постійно набираючи менше 1% по всій країні, Раян офіційно знявся з перегонів 24 жовтня 2019 року. Він був переобраний до Палати представників у 2020 році [27] [28].

Вибори до Сенату США у 2022

[ред. | ред. код]

25 січня 2021 року сенатор республіканець від Огайо Роб Портман оголосив, що не балотуватиметься на переобрання у 2022 році.[29] Раян подав документи, щоб балотуватися замість нього.[30] 26 квітня 2021 року Раян оголосив про свою кандидатуру в Сенат США у відео, опублікованому в Twitter.[31]

Раян переміг Моргана Харпера і Трейсі Джонсон на праймеріз від Демократичної партії та зіткнувся з кандидатом від Республіканської партії Дж. Д. Венсом на загальних виборах.[32] У гонитві за правоцентристськими виборцями[33] кампанія Раяна намагалася зобразити його як поміркованого або «незалежного», підкреслюючи, що він голосував за деякі політичні стратегії колишнього президента Дональда Трампа.[34] Раян також критикував і дистанціювався від своїх колег-демократів, зокрема від президента Джо Байдена, припускаючи, що Байден не повинен балотуватися на переобрання в 2024 році,[35] та від прогресивної депутатки Александрії Окасіо Кортеза, чию підтримку він, здавалося, відхилив.[36]

Реклама передвиборчої кампанії Раяна, яка неодноразово звинувачувала Китай у втраті американських робочих місць, [37] [38] викликала критику з боку політиків та азійсько-американських груп населення, які заявили, що ця реклама заохочує сінофобію та антиазійську ненависть. Представниця США Грейс Менг закликала Раяна припинити трансляцію.[37]

8 листопада 2022 року Раян програв Венсу на загальних виборах, отримавши на шість відсотків голосів менше.[39]

Політичні погляди

[ред. | ред. код]

Раян є прихильником економічного протекціонізму, об'єднання профспілок і кроків, спрямованих на зменшення нерівності доходів.[40] [41] [42] Критик Північноамериканської угоди про вільну торгівлю (NAFTA), він не схвалював торговельну політику Джорджа Буша та Барака Обами.[40] [41] [43]

Раян підтримав жорсткіші заходи проти Китаю та його правлячої партії. Він звинуватив націю у валютних маніпуляціях та передачі американських робочих місць на аутсорсинг.[40] [44]

Після президентських дебатів 2 липня 2024 року Тім Раян закликав замінити Байдена як кандидата від Демократичної партії на віце-президентку Камалу Гарріс. [45]

Публікації

[ред. | ред. код]

У березні 2012 року видавництво Hay House опублікувало книгу Раяна «Усвідомлена нація» (англ. A Mindful Nation) [46], в якій ідеться про практику усвідомленості як у приватному, так і в громадському житті. Він пише у своєму вступі:

Якщо більше громадян зможуть зменшити стрес і підвищити продуктивність — навіть незначною мірою — вони стануть здоровішими та витривалішими. Вони будуть краще підготовлені для того, щоб протистояти викликам повсякденного життя та знаходити творчі рішення для проблем, з якими стикається наша нація.

У жовтні 2014 року те саме видавництво опублікувало книгу Раяна «Справжня харчова революція» (англ. The Real Food Revolution).

Особисте життя

[ред. | ред. код]

У 2013 році Раян одружився з Андреа Зеттс, своєю другою дружиною.[47] Того року вони почали жити в містечку Хоуленд неподалік Уоррена, штат Огайо,[47] [48] разом із двома дітьми Зеттс від попередніх стосунків[48] та своїм сином.[49]

Раян є католиком.[50] [51] Він назвав себе католиком, який виступає за життя (англ. pro-life Catholic), коли вперше балотувався до Конгресу в 2002 році. Але в 2015 році він змінив свою позицію на підтримку вибору (англ. pro-choice), стверджуючи, що «жоден федеральний закон або закон штату, який забороняє аборти, не може чесно і справедливо врахувати різноманітні обставини, які роблять кожне рішення унікальним».[52]

Раян провів 12 років у католицьких школах, зокрема католицькій школі імені Джона Ф. Кеннеді у Воррені, штат Огайо. Він зазначив, що католицьке соціальне вчення мало великий вплив на його життя та політичну думку. Раян також наголошував на релігійності своєї родини, називаючи своїм натхненням «побожного дідуся, інших родичів, які ходять до церкви, релігійних сестер, налаштованих на соціальну справедливість». Раян також висловив свою глибоку повагу до Папи Франциска, написавши: «Я перевіряю Твіттер Папи Франциска, бо мені важливо відчувати звʼязок з тим, що він говорить щодо громадських питань».[51] Раян зобразив себе «католицьким демократом у стилі Рузвельта» під час передвиборчої кампанії, підкреслюючи як своє походження з робітничого класу, так і ірландсько-італійське католицьке коріння. Політичні експерти бачать його як «більш традиційного католика, який бажає плавати в традиційних політичних водах».[51]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г http://bioguide.congress.gov/scripts/biodisplay.pl?index=R000577
  2. ↑ https://github.com/unitedstates/congress-legislators
  3. ↑ Democratic U.S. Representative Ryan of Ohio ends presidential bid (англ.). Reuters. 24 жовтня 2019. Процитовано 28 жовтня 2019.
  4. ↑ Democrat Tim Ryan wins reelection to U.S. House in Ohio's 13th Congressional District (англ.). Associated Press. 3 листопада 2020. Процитовано 10 листопада 2020.
  5. ↑ Carr Smyth, Julie (8 листопада 2022). Trump-backed JD Vance retains GOP's US Senate seat in Ohio. Associated Press. Процитовано 9 листопада 2022.
  6. ↑ Timothy John Ryan (b. 1973). Архів оригіналу за 16 жовтня 2017. Процитовано 5 серпня 2016.
  7. ↑ а б в г д Simonich, Milan (11 листопада 2002). Newsmaker: Tim Ryan / His win ends Traficant era in troubled Ohio district. Pittsburgh Post Gazette. Архів оригіналу за 12 серпня 2019. Процитовано 25 липня 2016.
  8. ↑ Biography of Tim Ryan. Timryan.house.gov. Архів оригіналу за 25 січня 2019. Процитовано 23 серпня 2010.
  9. ↑ [1] [Архівовано 1 липня 2010 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Dubail, Jean (19 квітня 2008). Congressman Tim Ryan endorses Clinton. The Plain Dealer. Процитовано 26 грудня 2015.
  11. ↑ Congressional Votes on (US) Telemarketing Rule – Telemarketing Scum Page. Scn.org. Архів оригіналу за 28 грудня 2012. Процитовано 26 грудня 2015.
  12. ↑ Tim Ryan: Why I changed my thinking on abortion. Akron Beacon Journal. Архів оригіналу за 27 грудня 2015. Процитовано 26 грудня 2015.
  13. ↑ Miller, Emily (1 жовтня 2010). Democrat Tim Ryan: Raise Taxes on Small Businesses. Human Events. Архів оригіналу за 3 жовтня 2010. Процитовано 15 жовтня 2010.
  14. ↑ Hagen, Lisa; Railey, Kimberly (18 січня 2015). The Congressional Tease Caucus: 9 Members Who Think (but Never Act) on Running for Higher Office. National Journal. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 20 січня 2015.
  15. ↑ Rep. Tim Ryan announces challenge to Pelosi. CNN. 17 листопада 2016. Процитовано 17 листопада 2016.
  16. ↑ Pelosi promises more influence for junior Democrats. U.S. News & World Report. Associated Press. 22 листопада 2016. Процитовано 30 листопада 2016.
  17. ↑ Kane, Paul; O’Keefe, Ed (30 листопада 2016). Nancy Pelosi beats back challenge, is chosen as House Democratic leader. The Washington Post. Процитовано 30 листопада 2016.
  18. ↑ Richman, Jackson (5 квітня 2019). Record at a glance: Ohio Rep. Tim Ryan supports Israeli self-defense, though favors Iran deal. Jewish News Syndicate.
  19. ↑ а б в г д Karadsheh, Jomana; Khadder, Kareem (8 лютого 2018). 'Pillar of the community' deported from US to a land he barely knows. CNN. Процитовано 8 лютого 2018.
  20. ↑ Campbell, Barbara (11 січня 2021). 2 Capitol Police Officers Suspended For Actions During Rioters' Attack On Capitol (англ.). NPR. Процитовано 12 січня 2021.
  21. ↑ Spocchia, Gino (20 травня 2021). Democrat angrily chastises GOP for blocking Capitol riot commission. The Independent (англ.). Архів оригіналу за 7 травня 2022. Процитовано 24 вересня 2021.
  22. ↑ O'Reilly, Andrew (6 лютого 2019). Rep. Tim Ryan, who once challenged Pelosi, mulling 2020 presidential bid (амер.). Fox News. Процитовано 6 лютого 2019.
  23. ↑ Gomez, Henry J. (8 лютого 2019). Rep. Tim Ryan Is Heading To Iowa And New Hampshire As He Considers Running For President. BuzzFeed News (амер.). Процитовано 9 лютого 2019.
  24. ↑ Taylor, Jessica (4 квітня 2019). Ohio Rep. Tim Ryan Joins 2020 Race With A Populist Pitch To Blue-Collar Voters. NPR. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 4 квітня 2019.
  25. ↑ Sullivan, Sean; Wagner, John (4 квітня 2019). Rep. Tim Ryan of Ohio joins Democratic presidential race. The Washington Post. Архів оригіналу за 25 квітня 2019. Процитовано 25 квітня 2019.
  26. ↑ Ohio congressman Tim Ryan joins crowded field seeking Democrat nomination. The Denver Channel. 4 квітня 2019.
  27. ↑ Smith, Allan (24 жовтня 2019). Tim Ryan drops out of presidential race. NBC News. Процитовано 24 жовтня 2019.
  28. ↑ Merica, Dan (24 жовтня 2019). Tim Ryan ends 2020 presidential campaign (англ.). CNN. Процитовано 24 жовтня 2019.
  29. ↑ Everett, Burgess; Arkin, James (25 січня 2021). Portman's exit signals uncertainty for Senate GOP. Politico (англ.). Процитовано 26 січня 2021.
  30. ↑ FEC Form 2 for Report FEC-1514386. docquery.fec.gov. Процитовано 26 квітня 2021.
  31. ↑ Democratic U.S. Representative Tim Ryan launches run for Senate (англ.). KELO-AM. 26 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  32. ↑ Shivaram, Deepa (3 травня 2022). Rep. Tim Ryan wins Democratic Senate primary in Ohio, the AP says. NPR.
  33. ↑ Tobias, Andrew J. (23 вересня 2022). New J.D. Vance ad targets Tim Ryan's support among Republican and independent voters. The Plain Dealer. Процитовано 25 вересня 2022.
  34. ↑ Fahlberg, Audrey; Prude, Harvest (23 вересня 2022). Tim Ryan's Fox News Campaign Strategy. The Dispatch. Процитовано 25 вересня 2022.
  35. ↑ Merica, Dan (19 вересня 2022). Trump looks to thwart Tim Ryan's courtship of Republican voters in Ohio. CNN. Процитовано 25 вересня 2022.
  36. ↑ Dorman, John L. Democratic Rep. Tim Ryan waves off support from AOC in his Ohio Senate bid: 'It's not a helpful endorsement here'. Business Insider (амер.). Процитовано 18 листопада 2022.
  37. ↑ а б Yam, Kimmy (1 квітня 2022). Asian Americans call out Rep. Tim Ryan for airing ad that's 'rife with Sinophobia'. NBC News.
  38. ↑ Facing criticism, Tim Ryan defends anti-China ad in Ohio Senate race. Roll Call. 4 квітня 2022.
  39. ↑ Ohio U.S. Senate Election Results. The New York Times. 8 листопада 2022. Процитовано 9 грудня 2022.
  40. ↑ а б в Hicks, Kathleen (2018). Beyond the Water's Edge: Measuring the Internationalism of Congress. Center for Strategic & International Studies. с. 126—127. ISBN 9781442280885. Since entering Congress in 2003, Ryan has established a strong reputation as a defender of the working class and an ardent opponent of the Bush and Obama administration trade agendas. Ryan voted against all of the major trade liberalization deals included in this study from 2006-2016... In particular, Ryan has often criticized what he views as unfair trade practices adopted by China and has introduced legislation to counter Chinese currency manipulation.
  41. ↑ а б Francia, Peter (2006). The Future of Organized Labor in American Politics. Columbia University Press. с. 33, 149. ISBN 9780231130707.
  42. ↑ Douglas, Michael (14 листопада 2021). On issue of income equality, Tim Ryan believes Democrats can help workers catch up. Akron Beacon Journal (амер.). Процитовано 17 вересня 2022.
  43. ↑ Ecarma, Caleb (13 липня 2022). Tim Ryan Is Throwing Out the Democratic Playbook in Ohio. Vanity Fair (амер.). Процитовано 17 вересня 2022.
  44. ↑ Jackson, Herb (4 квітня 2022). Facing criticism, Tim Ryan defends anti-China ad in Ohio Senate race. Roll Call (англ.). Процитовано 17 вересня 2022.
  45. ↑ Tim Ryan Says Kamala Harris Should Replace Biden as Democratic Nominee. The New York Times. Процитовано 11 липня 2024. (необхідна підписка)
  46. ↑ A Mindful Nation by Tim Ryan. HayHouse.com. Архів оригіналу за 27 травня 2012. Процитовано 26 грудня 2015.
  47. ↑ а б Eaton, Sabrina (22 квітня 2013). Rep. Tim Ryan marries Andrea Zetts of Struthers. The Plain Dealer. Процитовано 25 липня 2016.
  48. ↑ а б Eaton, Sabrina (22 травня 2013). Rep. Tim Ryan and new wife purchase spacious home in Howland Township. The Plain Dealer. Процитовано 25 липня 2016.
  49. ↑ Kurtz, Judy (13 червня 2014). Baby Brady arrives at Tim Ryan's household. The Hill. Процитовано 25 липня 2016.
  50. ↑ Heipel, Edie (22 листопада 2022). Democrat Tim Ryan calls for some abortion limits as Ohio Senate race tightens. Catholic News Agency. Процитовано 28 липня 2023.
  51. ↑ а б в Fraga, Brian (26 жовтня 2022). JD Vance and Tim Ryan, two very different Catholics, vie for power in Ohio. National Catholic Reporter. Процитовано 28 липня 2023.
  52. ↑ Tim Ryan: Why I changed my thinking on abortion. Akron Beacon Journal. 28 січня 2015. Процитовано 28 липня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Тім_Раян_(політик_Огайо)