Тітов Михайло Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Тітов Михайло Борисович
Народився5 листопада 1928(1928-11-05)
Харків, Українська СРР, СРСР
Помер6 лютого 2020(2020-02-06) (91 рік)
Країнаукраїнець
Діяльністьвикладач університету, науковець, лікар-інфекціоніст
Alma materЛьвівський національний медичний університет імені Данила Галицького
ЗакладЛьвівський медичний інститут
Посадазавідувач кафедри[d]
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор медичних наук
Науковий керівникКотляренко Борис Миколайович
Відомий завдяки:один із перших в Україні діагностував єрсиніоз кишковий, хворобу Лайма, гепатит C, орнітоз, Ку-гарячку
Нагороди
Відмінник охорони здоров'я СРСР
Відмінник охорони здоров'я СРСР
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тітов.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Тітов Михайло.

Тіто́в Миха́йло Бори́сович (5 листопада 1928, Харків — 6 лютого 2020[1]) — професор, доктор медичних наук, завідувач кафедри інфекційних хвороб Львівського медичного інституту (1969—1997). Досліджував і впроваджував у лікарську практику діагностичні та лікувальні засоби при шигельозі, малярії, вірусних гепатитах, менінгітах, енцефалітах, поліомієліті, правці, скарлатині.

Біографічні дані

[ред. | ред. код]

Михайло Борисович народився 1928 року у Харкові. 1944 році разом з матір'ю переїхав до Львова, де у 1946 році вступив у Львівський медичний інститут. Своїм учителем Михайло Тітов вважав доцента Бориса Миколайовича Котляренка, засновника Львівської наукової школи інфекціоністів[1].

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

1951—1954 рр. вчився у клінічній ординатурі при кафедрі інфекційних хвороб. У 1954—1961 роках — асистент кафедри інфекційних хвороб. У 1952 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Функции печени при дизентерии». У 1961—1962 роках працював лікарем-інфекціоністом у шпиталі в Гвінейській республіці. Упродовж 1963—1969 років працював на посаді доцента кафедри інфекційних хвороб Львівського медичного інституту, 1964 року присвоєне вчене звання доцента, одночасно у 1963—1965 роках був деканом педіатричного факультету.

У 1970 році захистив докторську дисертацію на тему: «Материалы по изучению клиники и терапии инфекционного гепатита в сочетании с некоторыми процессами и заболеваниями», наступного року йому було присвоєно вчене звання професора.

Протягом 1969—1997 років був завідувачем кафедри інфекційних хвороб Львівського медичного інституту, водночас у 1973—1981 рр. — декан педіатричного факультету. У 1994 році обраний академіком АН технологічної кібернетики України. З 1997 році на пенсії.

Михайло Борисович є автором близько 300 наукових робіт, у тому числі 12 книг, 23 авторських свідоцтв на винаходи.

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]
  • 1971 р. — почесний знак «Відмінник охорони здоров'я»
  • 1974 р. — срібна медаль ВДНГ СРСР
  • 1976 р. — золота медаль ВДНГ СРСР
  • 1989 р. — почесне звання Заслужений діяч науки УРСР

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Світлій пам'яті професора Михайла Борисовича Тітова // Журнал «Актуальна інфектологія». — 2020. — Т. 8, № 4.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Германюк І. Тітов Михайло Борисович / І. Германюк, І. Яворський // Зіменковський Б. С.Професори Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького: 1784—2009 / Б. С. Зіменковський, М. Р. Гжегоцький, О. Д. Луцик. — Львів: Наутілус, 2009. — С. 320—321.
  • Хроніка листопада: ювілейні дати вітчизняних лікарів та вчених / Ю. М. Панишко, В. С. Вовк, Л. С. Метельська, Г. В. Семак // Здоровий спосіб життя: зб. наук. статей / Львів. держ. ін-т фіз. культури; ред. Ю. М. Панишко. — Львів, 2013. — Вип. 21. — С. 36.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тітов_Михайло_Борисович&oldid=40609229