Взуття на річці Дунай
Взуття на річці Дунай | |
---|---|
47°30′14″ пн. ш. 19°02′41″ сх. д. / 47.5039° пн. ш. 19.04478° сх. д. | |
Країна | Угорщина |
Розташування | Будапешт |
Тип | меморіал і скульптура |
Матеріал | чавун, камінь і залізо |
Дата заснування | 2005 |
Медіафайли у Вікісховищі |
Взуття на річці Дунай (угор. Cipők a Duna-parton) — меморіал на згадку про жертви Голокосту, встановлений в 2005 на березі Дунаю в Будапешті[1].
Масові розстріли євреїв в Будапешті проводилися членами угорської нацистської партії «Схрещені стріли» в кінці Другої світової війни, в 1944 — початку 1945. Щоб не займатися похованням, нацисти розстрілювали жертв на березі річки, для економії куль сковуючи ланцюгом 50—60 людей і стріляючи тільки в першого — падаючи, він тягнув за собою інших[1].
Євреїв привозили до дунайської набережної на вантажівках, наказували зняти взуття і відвозили на баржах у невідомому напрямку. Залишене на набережній взуття йшло на продаж або використовувалося членами партії для власних потреб.
Ідея меморіалу на набережній Дунаю належала режисерові Кену Тогаю[en] і була втілена угорським скульптором Дьюлою Пауером.
Усі пари взуття — автентичні копії моделей 1940-х років[1].
За експозицією встановлена кам'яна лава із залізними пам'ятними табличками з написами трьома мовами — угорською, англійською та івритом:
На згадку про жертв, Оригінальний текст (англ.)
To the memory of the victims shot into the Danube by Arrow Cross militiamen in 1944—45 Erected 16 April 2005 |
Довжина лави дорівнює протяжності ряду взуття — 40 метрів, висота — 70 сантиметрів[2].
Пам'ятник встановлено на Пештському березі Дунаю, недалеко від будинку парламенту Угорщини. Відкриття відбулося 16 квітня 2005 року, в Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту.
До пам'ятника приносять квіти, на набережній залишають запалені лампадки.
27 березня 2022 року монумет було використано в акції вшанування пам‘яті загиблих у Маріуполі під час російського вторгнення в Україну. Поруч із бронзовим взуттям, з’явилося 300 пар ношеного взуття, в пам'ять про щонайменше 300 жінок, дітей і людей похилого віку, яких вбила російська авіабомба, скинута на сховище у Маріупольському драмтеатрі[3].
- ↑ а б в Shoes on the Danube Promenade: Memorial at the Danube to the victims of the Holocaust (англ.). Jewish Budapest. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 28 квітня 2015.
- ↑ а б River Danube Budapest. BudArpads: Budapest Information. Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 29 квітня 2015.
- ↑ 300 пар взуття на березі Дунаю: у Будапешті вшанували вбитих у Драмтеатрі Маріуполя. «Українська правда» (укр.). Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
- Shoes on the Danube Promenade: Memorial at the Danube to the victims of the Holocaust (англ.). Jewish Budapest. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 28 квітня 2015.
- Powell-Jones T. (10 вересня 2012). Wandering Jew: Budapest's heroes and villains (англ.). Jerusalem Post. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 квітня 2015.