Перейти до вмісту

Уккермарк

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Уккермарк (марка Уккер; пол. Marchia Wkrzańska; фр. Marche de l'Ucker, L’Uckermark; лат. vker Marckh, terra ukera, provincia Vcra, ukerlant; нім. Ukermark[1]) — територія, яка в документах спочатку згадувалася як Terra ukera (земля укра) і тільки з XV століття її стали називати Ukermark — Марка Укер. Це історичний регіон, тепер земля Бранденбург в Німеччині, а раніше ця марка знаходилася на північний захід від м. Щецина, в минулому відокремлена від основної частини Бранденбургу Курмархії (пол. Kurmarchia, нім. Kurmark). Назва вказаного регіону походить від слов'янської назви головної річки цієї області — Укра (пол. Wkry, нім. Ucker) теренів племені украни.

У XIII-XV століттях регіон кілька разів змінював господарів між Герцогством Померанією та Бранденбурзькою маркою. Остаточно відокремилася від Померанії після Вкранської війни 1425–1427 рр. З 1701 в межах Пруссії, з 1871 Німеччини. Назва нинішнього району Укермарк зі столицею в Пренцлау відноситься до Марки Вкра.

Головні міста: Пренцлав (пол. Przęcław), столиця укранів; Шведт на р. Одрі (н.-луж. Schwedt nad Wódru, Swjecje, пол. Świecie, нім. Schwedt/Oder); Ангермюнде (пол. Węgryujście, Dobrzyniec, нім. Angermünde).

У 1465 році у звіті «Codex Diplomaticus Brandenburgensis» згадане вперше як «vker Marckh»[2][3] (Марка Укер).

Панорамний вид на Уккермарк (на Марку Укер)

Історія

[ред. | ред. код]
Мегалітова гробниця Пехберга бронзової доби поряд з Воссбергом

Рання історія

[ред. | ред. код]

У льодовиковий період льодовики сформували ландшафт регіону. Зміна клімату залишила горбисту місцевість з кількома озерами, утвореними таненням льоду, і люди почали заселяти територію. Виникли мегалітичні культури, а потім германські культури.

Украни, полабське плем'я

[ред. | ред. код]

З VI–XII століть полабські слов'яни, що мігрували зі Східної Європи, рушили на захід до пізнішого Укермарка. Слов'яни, що заселили terra U(c)kera (Uckerland, пізніше Uckermark), стали називатися укранами (Ukranen, Ukrer, Ukri, Vukraner).[4] Територія їхнього поселення була зосереджена навколо озер Оберукерзеє та Унтерукерзеє біля джерела річки Укер.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Укрмарка (Ukermark) на карті Бранденбургу 1320—1415 років [Архівовано 22 січня 2015 у Wayback Machine.] (нім.)
  2. Adolph Friedrich Riedel: Codex diplomaticus Brandenburgensis, Sammlung der Urkunden, Chroniken und sonstigen Quellenschriften für die Geschichte der Mark Brandenburg und ihrer Regenten. Vgl.Bd 3, S. 365 Sammlung zur Uckermark (нім.)
  3. Codex Diplomaticus Brandenburgensis A XXI 328 (лат.)
  4. Materna, p. 29

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Ingo Materna, «Brandenburgische Geschichte». Akademie Verlag. Berlin. 1995. (нім.)
  • Winfried Dittberner: Die Vogelwelt der Uckermark mit dem unteren Odertal und der Schorfheide. Hoyer, Galenbeck/Mecklenburg 1996, ISBN 3-929192-14-4. (нім.)
  • Lieselott Enders: Die Uckermark. Geschichte einer kurmärkischen Landschaft vom 12. bis zum 18. Jahrhundert. (Veröffentlichungen des Brandenburgischen Landeshauptarchivs Potsdam 28). Weimar 1992, ISBN 3-7400-0805-9. (нім.)
  • Felix Escher: Uckermark: Lexikon des Mittelalters (LexMA). Band 8, LexMA-Verlag, München 1997, ISBN 3-89659-908-9, Sp. 1172. (нім.)
  • Eberhard Krienke: Uns Uckermark — Sprache und mundartliche Literatur einer Region. Schibri Verlag, Milow 1996, ISBN 3-928878-46-8. (нім.)
  • Erwin Nippert: Die Uckermark. Zur Geschichte einer deutschen Landschaft. Brandenburgisches Verlags-Haus, Berlin 1996, ISBN 3-89488-103-8. (нім.)
  • Volker Oesterreich, Hans Rudolf Uthoff: Uckermark und Schorfheide. Stürtz, Würzburg 1998, ISBN 3-8003-1431-2. (нім.)
  • Kerrin Gräfin von Schwerin: Die Uckermark zwischen Krieg und Frieden 1648—1949. Verlag für Berlin-Brandenburg, Berlin 2005, ISBN 978-3-86650-630-5. (нім.)

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Уккермарк

Див. також

[ред. | ред. код]