Український державний університет залізничного транспорту
| Український державний університет залізничного транспорту | |
|---|---|
| УкрДУЗТ | |
 | |
 | |
| Центральний корпус університету | |
| 49°59′29″ пн. ш. 36°14′47″ сх. д. / 49.9913889° пн. ш. 36.2463889° сх. д. | |
| Міжнародна назва | Ukrainian state university of railway transport (UkrSURT) |
| Тип | державний |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Харків  |
| Засновано | 12 червня 1930 |
| Ректор | професор, д.т.н. Панченко Сергій Володимирович |
| Студентів | ~ 8000 |
| Докторів | 67 |
| Професорів | 80 |
| Викладачів | ~ 500 |
| Кольори | синій та білий |
| Факультети | 5 факультетів + ННЦГО |
| Випускники | Категорія:Випускники Українського державного університету залізничного транспорту |
| Адреса | 61050, Україна, Харків, майдан Оборонний Вал, 7 |
| Сайт | УкрДУЗТ |
 | |
 Ukrainian State University of Railway Transport у Вікісховищі | |
Український державний університет залізничного транспорту — державний заклад вищої освіти IV рівня акредитації, підпорядкований Міністерству освіти і науки України та розташований у Харкові.
Історія Українського державного університету залізничного транспорту (УкрДУЗТ) розпочинається 12 червня 1930 року, коли постановою Ради Народних Комісарів УРСР № 19/672 для покриття гострої потреби у фахівцях стрімко зростаючої залізничної галузі було створено Харківський експлуатаційно-тяговий інститут залізничного транспорту (ХЕТІЗТ). З 1 вересня 1930 року тут розпочали навчання 432 студенти, а також запрацювала аспірантура.
На початку 1930-х років інститут розбудовував матеріально-технічну базу, увібравши до свого складу Вищі технічні курси Наркомату шляхів сполучення. У 1932 році переїхав до будівлі Управління Північно-Донецької залізниці (нині один із навчальних корпусів) і змінив назву на «Харківський експлуатаційно-механічний інститут інженерів залізничного транспорту», а восени 1933 року — на «Харківський інститут інженерів залізничного транспорту» (ХІІТ). Кількість студентів швидко зростала: якщо у 1933 році їх було 1564, то в 1934/1935 навчальному році — 2144. Важливою подією стало приєднання влітку 1934 року Київського залізничного інституту разом із факультетом експлуатації шляхів сполучення, започаткованим іще 1918 році у Києві. Тоді ж в ХІІТі офіційно розпочав роботу інженерно-економічний факультет (нині — економічний), існували механічний факультет, вечірнє відділення та філіал у Києві. У 1930-х роках у ХІІТі стали готувати не лише інженерів-механіків і фахівців з експлуатації рухомого складу, а й будівельників, електриків, економістів. Розвивалися лабораторії з фізики, хімії, теплотехніки, створювалися навчальні майстерні, зростала кількість викладачів із науковими ступенями й званнями.
Восени 1941 року ХІІТ було евакуйовано до Ташкента (Узбекистан), куди перевезли майно, обладнання, бібліотеку та архів. Паралельно з навчальними заняттями студентів і викладачів залучали до будівництва каналів, заводів і залізниць, а також до збирання бавовни. Понад сто працівників і студентів вирушили на фронт, 15 із них загинули. Після встановлення радянського контролю в Харкові інститут повернувся до свого міста; вже у грудні 1944 року відновилися заняття. У 1946/47 навчальному році діяло чотири факультети: механічний, руху (експлуатаційний), інженерно-економічний і будівельний; кількість студентів сягнула 1400. У 1947 році ХІІТ досяг довоєнних показників випуску фахівців. У 1953/54 навчальному році з’явився новий навчальний корпус площею 5300 м², було облаштовано дванадцять лабораторій і 23 кабінети.
У 1960 році заснували факультет «Автоматика, телемеханіка та зв’язок» (АТЗ), нині відомий як факультет «Інформаційно-керуючі системи та технології» (ІКСТ). У 1960-х роках в інституті сформувався висококваліфікований науково-педагогічний колектив: майже половина викладачів мала вчені ступені й звання, на 17 із 28 профільних кафедр працювали професори, доктори наук. Було видано десятки монографій, розроблено підручники й посібники для транспортних вищих навчальних закладів. У 1970–1980-ті роки ХІІТ перетворився на один із найбільших транспортних закладів вищої освіти, де діяли вісім факультетів (механічний, експлуатаційний, будівельний, АТЗ, інженерно-економічний, вечірній, заочний і факультет підвищення кваліфікації) та 37 кафедр. Кількість студентів сягнула 9000, щороку дипломи отримували близько 1400 молодих спеціалістів. У цей період розвивалася співпраця з Південною залізницею та промисловими підприємствами Харківщини: укладалися угоди про науково-технічне співробітництво, відкривалися філії кафедр на виробництві.
У 1993 році ХІІТ отримав IV рівень акредитації та статус Харківської державної академії залізничного транспорту (ХарДАЗТ).
У 1996 році створено Навчально-науковий інститут перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, (нині — Навчально-науковий центр освіти дорослих, ННЦОД) для організації післядипломної освіти і підвищення кваліфікації.
Згідно з наказом Міністерства транспорту України № 364 від 28 травня 2001 року ХарДАЗТ перейменовано в Українську державну академію залізничного транспорту (УкрДАЗТ).
У 2005–2007 роках сформовано Центр навчально-практичної підготовки (ЦПП), який згодом розширив діяльність, опікуючись також працевлаштуванням студентів і випускників; у 2020 році його реорганізували в Центр навчально-практичної підготовки, професійної та дуальної освіти (ЦНПП). Лиманська заочна філія університету є правонаступником Краснолиманського навчально-консультаційного пункту, створеного в 1965 році.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1049-р від 30 жовтня 2014 року УкрДАЗТ реорганізовано в Український державний університет залізничного транспорту.
- Беседовський Іван Олександрович (1930—1935)
- Шмайонок Мірра Абрамівна (1935—1936)
- Чорнобривець Василь Павлович (1936—1937)
- Парфьонов Денисій Федорович (1937—1938)
- Шедей Олександр Ісидорович (1938—1951)
- Ігнатьєв Олександр Федорович (1951—1972)
- Хомич Анатолій Захарович (1972—1980)
- Соболєв Юрій Володимирович (1980—2004)
- Данько Микола Іванович (2004—2013)[1]
Університет має у своєму складі 5 факультетів та навчально-науковий центр з денним та заочним навчанням, навчально-науковий інститут перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, 35 кафедр, у тому числі 28 випускаючих, які мають філії на підприємствах, заочну філію у м. Лиман Донецької області та підпорядкований на правах відокремленого структурного підрозділу ДВНЗ «Донецький інститут залізничного транспорту» (наразі позбавлений ліцензії на освітню діяльність у зв'язку з тимчасовою окупацією території ОРДЛО незаконними збройними формуваннями).
Підрозділи:
- Факультет «Управління процесами перевезень» (УПП);
- Факультет «Інформаційно-керуючі системи та технології» (ІКСТ);
- Будівельний Факультет;
- Механіко-енергетичний факультет;
- Економічний факультет;
- Навчально-науковий центр гуманітарної освіти (ННЦГО);
- Центр навчально-практичної підготовки;
- Лиманська заочна філія.
Навчально-науковий інститут перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів УкрДУЗТ (створено у 1996 році) — структурний підрозділ Українського державного університету залізничного транспорту, що забезпечує сприятливі умови для післядипломної освіти громадян, здобуття ними більш високої кваліфікації.
До складу інституту входять 2 навчально-наукових центри:
- Навчально-науковий центр перепідготовки (ННЦП);
- Навчально-науковий центр підвищення кваліфікації (ННЦПК).
Проводить роботу за такими напрямками:
- Підготовка магістрів. Здійснюється за 15 спеціальностями університету, що забезпечують діяльність залізниць. Строк навчання станове 1 рік 6 місяців. Форма навчання — заочна;
- Друга вища освіта. Кваліфікація — спеціаліст. Підготовка здійснюється за усіма базовими спеціальностями університету. Строк навчання станове 1 рік 10 місяців. Форма навчання — заочна;
- Підвищення кваліфікації кадрів. Здійснюється як за базовими напрямками університету, так має і цільову спрямованість (залежно від потреб підприємств). Навчання проводиться як в університеті, так і на базі підприємств замовників.
- Підвищення кваліфікації державних службовців транспортно-дорожнього комплексу України.
Факультет «Управління процесами перевезень» — перший у країні навчальний факультет експлуатації шляхів сполучення — був створений у 1918 році у Київському інституті народного господарства. У 1934 році експлуатаційний факультет був переведений з Київського інституту інженерів транспорту (колишнього Київського інституту шляхів сполучення) в Харківський інститут інженерів залізничного транспорту.
До складу факультету «Управління процесами перевезень» на сьогодні входять п'ять випускаючих кафедри:
- Управління експлуатаційною роботою (УЕР);
- Залізничні станції та вузли (ЗСВ);
- Управління вантажною та комерційною роботою (УВКР);
- Транспортні системи та логістика (ТСЛ);
- Охорона праці та навколишнього середовища (ОП та НС) і загальноосвітня кафедра «Вища математика» (ВМ).
Всі випускні кафедри мають якісну навчальну базу, у тому числі філії на базових станціях: Основа, Харків-Балашовський, Харків-Пасажирський.
На факультеті здійснюється підготовка за спеціальностями: 275.02 Транспортні технології (на залізничному транспорті). Освітні програми:
- Організація міжнародних перевезень;
- Митний контроль на транспорті (залізничний транспорт);
- Організація перевезень і управління на транспорті;
- Організація правової та експедиторської діяльності;
- Транспортний сервіс та логістика.
263 Цивільна безпека. Освітні програми:
- Безпека та охорона праці на залізничному транспорті;
- Екологічний нагляд та цивільна безпека.
Факультет ІКСТ почав свою діяльність 1 листопада 1960 року. Первісна назва факультету — «Автоматика, телемеханіка та зв'язок» (АТЗ). В структуру факультету входять чотири випускаючі кафедри:
- Автоматика і комп'ютерне телекерування рухом поїздів (АТ);
- Транспортний зв'язок (ТЗ);
- Спеціалізовані комп'ютерні системи (СКС);
- Інформаційні технології (ІТ)
і дві загальноосвітні кафедри:
- Фізика;
- Обчислювальна техніка та системи управління (ОТСУ [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.]).
Наразі тут готують фахівців за п'ятьма спеціальностями:
123 Комп'ютерна інженерія. Освітні програми:
- Комп'ютерна інженерія транспортних систем (кафедра СКС);
- Спеціалізовані комп'ютерні системи (кафедра СКС);
126 Інформаційні системи та технології. Освітні програми:
- Технології штучного інтелекту [Архівовано 15 січня 2021 у Wayback Machine.] (кафедра ІТ);
151 Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології. Освітня програма:
- Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології (кафедра АТ);
172 Телекомунікації та радіотехніка. Освітні програми:
- Системи мобільного зв'язку та мережі доступу (кафедра ТЗ);
- Телекомунікаційні системи та мережі (кафедра ТЗ);
273 Залізничний транспорт. Освітня програма:
- Організація контролю систем керування рухом поїздів (кафедра АТ).
Кафедри:
- Будівельні, колійні та вантажно-розвантажувальні машини (БКВРМ);
- Будівельні матеріали, конструкції та споруди (БМКС);
- Будівельна механіка та гідравліка (БМГ);
- Колія і колійне господарство (ККГ);
- Вишукування та проєктування шляхів сполучення, геодезії та землеустрою (ВПГЗ) і загальноосвітня кафедра Нарисна геометрія та комп'ютерна графіка (НГКГ).
Спектр знань та навичок, що набувають випускники будівельного факультету, охоплює проєктування, ремонт та утримання рейковихколій, громадських, промислових будівель та споруд, виготовлення будівельних матеріалів, авторський та технічний нагляд за будівництвом, обслуговування та ремонт спеціальної будівельної техніки та гідравлічних пристроїв.
Механіко-енергетичний факультет був створений разом з Харківським експлуатаційно-тяговим інститутом залізничного транспорту у 1930 р.
Кафедри:
- Експлуатація та ремонт рухомого складу (ЕРРС);
- Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка (ЕЕЕ);
- Теплотехніка, теплові двигуни та енергетичний менеджмент (ТТДЕМ);
- Якість, стандартизація, сертифікація та технології виготовлення матеріалів (ЯСС та ТВМ);
- Вагони;
- Загальноосвітня кафедра Механіка і проєктування машин (М та ПМ).
Інженерно-економічний факультет (зараз — економічний факультет) був створений 1 вересня 1934 року. В структурі факультету діють сім випускаючих кафедр, а також одна загальноосвітня кафедра (економічної теорії та права).
На факультеті здійснюється підготовка фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавр та магістр на денній та заочній формі навчання, а також науково-педагогічних кадрів через аспірантуру та докторантуру.
Кафедри:
- Економіка та управління виробничим і комерційним бізнесом (ЕУВКБ);
- Управління державними та комерційними фінансами (УД і КФ);
- Економіка, бізнес та управління персоналом на транспорті (ЕкБіУПТ);
- Маркетинг (М);
- Менеджмент і адміністрування (МіА);
- Облік і аудит (ОіА);
- Економічна теорія та право (ЕТіП).
Кафедри:
- Історія та мовознавство;
- Філософія та соціологія;
- Іноземні мови;
- Фізвиховання та спорт.
Лиманська заочна філія УкрДУЗТ є правоспадкоємцем Краснолиманського навчально-консультаційного пункту вишу, який засновано у 1965 році. Контингент студентів заочної форми навчання факультету становить 600 осіб (мешканці Донецької та Луганської областей України, з яких майже 97 % — залізничники магістральних залізниць та промислового транспорту), в тому числі 97,8 % навчаються на контрактній основі.
Факультет розташований на площі 0,569 га, де знаходиться двоповерховий навчальний корпус площею 1122 м² (8 лекційних аудиторій на 430 місць та 7 лабораторій). Факультет має власну бібліотеку з читальним залом на 16 місць загальною площею 55 м². Фонд бібліотеки становить 18201 підручник та 17050 методичних вказівок.
Факультет готує спеціалістів з 7 спеціальностей п'ятьох напрямків підготовки:
- «Організація перевезень та управління на транспорті (залізничний транспорт)»;
- «Автоматика та автоматизація на транспорті»;
- «Електричні системи та комплекси транспортних засобів»;
- «Електричний транспорт (електровози та електропоїзди)»;
- «Рухомий склад та спеціальна техніка залізничного транспорту»;
- «Залізничні споруди та колійне господарство»;
- «Теплоенергетика».
З 2007 року в УкрДУЗТ створений і діє Центр навчально — практичної підготовки ЦПП. У 2014 році ЦПП перейменовано у Центр навчально — практичної підготовки та сприяння працевлаштуванню студентів і випускників УкрДУЗТ, на який покладені також функції по сприянню працевлаштування студентів і випускників. У 2020 році підрозділ реорганізовано у Центр навчально-практичної підготовки, професійної та дуальної освіти.
Метою створення ЦПП є підвищення якості практичної підготовки студентів для задоволення потреб залізничного транспорту та інших галузей економіки України у кваліфікованих спеціалістах, а також сприяння працевлаштуванню студентів і випускників уныверситету, прискорення адаптації випускників на виробництві.
- Ректор — Панченко Сергій Володимирович, д.т.н., професор;
- Проректор з наукової роботи — Ватуля Гліб Леонідович, д.т.н., професор;
- Проректор з науково-педагогічної роботи — Панченко Владислав Вадимович, к.т.н., доцент;
- Проректор з науково-педагогічної роботи — Каграманян Артур Олександрович, к.т.н., доцент;
- Проректор з науково-педагогічної роботи — Коновалов Леонід Станіславович, к.н.держ.упр., доцент.
- Чигирин Юлій Федорович (1935—1962) — інженер-залізничник, кавалер ордена Червоної Зірки.
- Кірпа Георгій Миколайович — генеральний директор Державної адміністрації залізничного транспорту України (2000—2004), міністр транспорту України (2002—2003), міністр транспорту та зв'язку України (2004).
- Середа Василь — інженер залізничного транспорту, доцент, професор.
- Зубенко Владислав Віталійович — учасник Євромайдану. Герой «Небесної Сотні». Герой України.
- Данько Микола Іванович — д.т.н., професор, ректор університету у 2004—2013 роках.
- Богдан Вадим Миколайович — перший заступник голови Відділення економіки і управління Української академії наук (2008—2016), доктор економічних наук, академік Української академії наук.
- Бутенко Юрій Ілліч — учений, фахівець у галузі теоретичної механіки.
- Бойник Анатолій Борисович — вчений та педагог у галузі автоматизованих систем керування на залізничному транспорті, завідувач кафедри «Автоматика та комп'ютерне телелекерування рухом поїздів» УкрДУЗТ, доктор технічних наук, професор.
- Щербина Борис Євдокимович — радянський державний і партійний діяч, заступник голови Ради Міністрів СРСР, Герой Соц.Праці.
В університеті працюють чотири спеціалізовані вчені ради з захисту докторських і кандидатських дисертацій:
- Д64.820.01 з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій за спеціальністю 05.12.02 — телекомунікаційні системи та мережі;
- Д64.820.02 з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій за спеціальностями: 05.23.01 — будівельні конструкції, будівлі та споруди; 05.23.05 — будівельні матеріали та вироби;
- Д64.820.04 з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій за спеціальностями: 05.22.01 — транспортні системи; 05.22.07 — рухомий склад залізниць та тяга поїздів; 05.22.20 — експлуатація та ремонт засобів транспорту.
- Д64.820.05 з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій за спеціальностями: 08.00.03 — економіка та управління національним господарством (економіка залізничного та автомобільного транспорту); 08.00.04 — економіка та управління підприємствами (економіка залізничного та автомобільного транспорту)[2].
Науково-технічна бібліотека УкрДУЗТ здійснює обслуговування через 7 абонементів, 3 читальних зали та медіатеку. Бібліотечний фонд — всього 895000 прим., у тому числі книг — 420404, періодичних видань — 20769, авторефератів і дисертацій — 3280, спец. видів — 3111, CD-R — 96, маг. касет — 53. Є обмінний фонд — 4631 прим[3].
- Репозиторій академічних текстів УкрДУЗТ: lib.kart.edu.ua [Архівовано 10 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- Діє сайт з електронними примірниками методичного забезпечення студентів, аспірантів та викладачів Українського державного університету залізничного транспорту, потрібно лише пройти реєстрацію [Архівовано 15 лютого 2017 у Wayback Machine.].
20 лютого 2017 року в залізничному університеті[4] відкрили аудиторію імені Героя України Владислава Зубенко. Аудиторія 1.415 з новим комп'ютерно-медійним обладнанням призначена для навчання студентів факультету Управління процесами перевезень, який у 2014-му з червоним дипломом закінчив Владислав.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Український державний університет залізничного транспорту. Імена славних сучасників / Керівн. проек. Р. В. Тимченко; редакт. А. Гаврилюк, А. В'яла; інф. забеспеч. Г. Одобеску, Т. Шевченко, О. Чортопалов; фотогр. Р. Тимченко; дополіграф. підготов. В. Стежка. — Редколег. С.В. Панченко (голова), С. І. Приходько, А. О. Каграманян (заступники голови), О. В. Устенко, К. Е. Колесник (та ін.). — К. : «Логос Київ», видавн. центр «Логос Україна», 2016. — 304 с. — ISBN 978-966-97440-6-7.
- ↑ РЕКТОРИ стр. 42—47 [Архівовано 26 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Український державний університет залізничного транспорту. Імена славних сучасників / Керівн. проек. Р. В. Тимченко; редакт. А. Гаврилюк, А. В'яла; інф. забеспеч. Г. Одобеску, Т. Шевченко, О. Чортопалов; фотогр. Р. Тимченко; дополіграф. підготов. В. Стежка. — Редколег. С.В. Панченко (голова), С. І. Приходько, А. О. Каграманян (заступники голови), О. В. Устенко, К. Е. Колесник (та ін.). — К. : «Логос Київ», видавн. центр «Логос Україна», 2016. — 304 с. — ISBN 978-966-97440-6-7.
- ↑ Наука[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Історія Української державної академії залізничного транспорту XIIT- УкрДАЗТ (1930—2005): Становлення. Сучасність. Майбутнє. Традиції. — К. : Транспорт України, 2005. — ISBN 966-7098-33-8
- ↑ В залізничному університеті відкрили аудиторію імені Владислава Зубенко — Громадське Харків / Hromadske.kh
- УкрДУЗТ [Архівовано 28 червня 2008 у Wayback Machine.]
- Портал електронних видань бібліотеки УкрДУЗТ [Архівовано 15 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Східно-Європейський журнал передових технологій
- Харківський коледж транспортних технологій
- Харківський професійний ліцей залізничного транспорту
- Люботинський професійний ліцей залізничного транспорту
|
Це незавершена стаття про виші Харкова. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
