Український контингент у Косові
| Український контингент у Косові | |
|---|---|
 | |
| На службі | З 1 вересня 1999 року - 2022 |
| Країна |  Україна |
| Належність | Збройні сили України |
| Роль | супроводження колон; патрулювання та підтримка порядку у зоні відповідальності; інженерна розвідка місцевості; забезпечення мобільності та безпеки; пошук та знешкодження вибухонебезпечних пристроїв на шляхах проходження колон, маркування мінних полів; будівельні роботи та надання гуманітарної допомоги; чергування на блокпостах; перевезення вантажів; евакуація поранених; супроводження переміщення військ. |
| Чисельність | за весь час на службі у Косово побувало 1,300 солдат |
| У складі | KFOR |
| Гарнізон/Штаб | Штрпце,  КосовоНово Село, Косово |
| Прізвиська | "УкрПолбат" Національний контингент в Косово, Республіка Сербія |
| Склад | миротворчий компонент 14-й окремий вертолітний загін |
Український контингент у Косові — з'єднання збройних сил України у складі міжнародних сил KFOR під керівництвом НАТО, що діяли на території Косова і Метохії з 1 вересня 1999 року по 2022 рік, глобальною метою якого є досягнення миру та стабільності у регіоні проведення миротворчої операції.[1][2] На початку операції був створений польсько-український миротворчий батальйон «УкрПолбат», проте потім український компонент батальйону був виведений і переформований у самостійний підрозділ «Національний контингент у Косові». За весь час на миротворчій службі побувало близько 1300 українських солдат, з них 5 загинуло, а 26 дістали поранення. Основними завданнями військових є розмінування територій, охорона кордону, інженерні та будівельні роботи. Роботу українських військовослужбовців високо оцінило керівництво Північноатлантичного альянсу та Міністерства оборони України.
У 2022 році, після початку російського вторгнення в Україну, контингент був відкликаний з Косова[3].
З 24 березня по 10 червня 1999 року на території Республіки Сербія і Косова проходила військова операція НАТО, яка мала за мету закінчення Косовської війни й передачу території Косова під контроль ООН. Після вдалої операції створено KFOR (англ. Kosovo Force), завдання якого — забезпечення стабільності в районі Косова і Метохії.[2]
12 червня 1999 року Альянс ухвалив рішення про створення стабілізаційних сил у Косові.
1 вересня 1999 року Україна розпочала участь в операції.
Прибувши в Косово, 14 окремий вертолітний загін (66 осіб), 37 окрема спеціальна рота (108 осіб) увійшли до складу багатонаціонального з'єднання «Схід» (Multinational Task Force «East») сил KFOR. Зоною відповідальності 37 роти у Косові був блокпост Драйковці в муніципалітеті Штрпце.
10 липня 2000 загинув військовослужбовець 37 окремої роти молодший сержант Любомир Товкан. В серпні 2000 року 37 роту змінив 208 окремий спеціальний батальйон (УкрПолбат).
27 серпня 2004 року під час пожежі, що виникла під час заправлення автомобіля, постраждали двоє військовослужбовців батальйону «УкрПолбат»: прапорщик Валерій Овсієнко та старший сержант Володимир Мороз. Вони отримали опіки і були госпіталізовані.[4]
29 травня 2005 року застрелився з табельного пістолета ПМ військовослужбовець батальйону «УкрПолбат» старший прапорщик В. Г. Назаренко.[5]
Після того, як міністерством оборони України створено Об'єднане оперативне командування збройних сил України[6][7] , завданням якого було керівництво діяльністю українських військових контингентів за межами України, український контингент в Косові передали у відання ООК ЗСУ.
22 червня 2007 року під час патрулювання перекинулася БРДМ-2, в дорожньо-транспортній пригоді загинув військовослужбовець батальйону «УкрПолбат» молодший сержант Н. П. Ткачук і були травмовані ще троє.[8] 11 липня 2007 року один з поранених, старший сержант О. А. Денисюк, помер в госпіталі від отриманих травм.[9]
14 березня 2008 року розпочалися заворушення сербського населення в місті Митровиця, в ході яких близько 300 осіб зайняли будівлю окружного суду, вивісили над захопленим будинком національні прапори і забарикадувалися. Після невдалих переговорів заступник голови місії ООН американець Лоуренс Россін віддав наказ штурмувати барикади п'ятистам співробітникам поліцейського контингенту ООН (основну частину контингенту становили поляки, українці та румуни, разом з ними в штурмі брали участь кілька французів). У результаті поранено 15 з 150 співробітників спецпідрозділу МВС України, які штурмували будівлю суду.[10] Пізніше від отриманих осколкових поранень помер один з поранених, ст. лейтенант внутрішніх військ МВС України І. Б. Киналь.[11] Всього за час заворушень в Митровиці поранення і травми отримав 21 співробітник українського контингенту.
На початку березня 2010 року в зв'язку з реорганізацією сил KFOR український компонент батальйону «УкрПолбат» (180 військовослужбовців) був виведений зі складу польсько-українського батальйону і перетворений в самостійний підрозділ.[12]
У серпні 2010 року український контингент в кількості 185 військовослужбовців переформовано й перейменовано в «Національний контингент у Косові, Республіка Сербія».
У 2013 році загальна чисельність українського контингенту в Косові становила 2 штабних офіцерів UNMIK, 163 військовослужбовців KFOR і 49 одиниць техніки.
У січня 2014 року одним з основних завдань українського контингенту в Косові була оголошена охорона периметра військової бази «GATE 1» (для цієї мети були виділені чотири загони). Інженерна рота українського контингенту входила до складу об'єднаної логістичної групи підтримки штабу KFOR.[13]
16 серпня 2014 року український контингент в Косові був зменшений на 103 військовослужбовців, одна маневрена рота була повернута в Україну для участі в бойових діях на сході.[14][15]
В цілому протягом 2014 року український контингент в Косові був зменшений на 123 військовослужбовців і 36 одиниць техніки, які були повернуті в Україну.
У 2015 і 2016 роках у Косові залишалися 40 військовослужбовців у складі контингенту KFOR, два штабних офіцерів у складі сил UNMIK і 18 одиниць автомобільної техніки України. Основним завданням українського контингенту було участь в розвідці й розмінуванні місцевості. Крім того, військовослужбовці українського контингенту в Косові проходили навчання у німецьких і польських військовослужбовців KFOR.[16]
У грудні 2017 року відбулася ротація українського миротворчого контингенту в межах місії KFOR. Близько сорока українських військовослужбовців, які брали участь у війні на сході України прибули у республіку, щоб заступити на бойове чергування[17]. Зараз у Косові відбувається двотижневий адаптаційний період для новоприбулих військових. Згодом на них очікує велика кількість навчань та чергувань.
У грудні 2020 року відбулась чергова ротація українських військовослужбовців у Косові, яка триватиме шість місяців[18]. У січні 2021 року Президент Зеленський підписав Указ про направлення до Косова національного персоналу із числа військовослужбовців Збройних Сил України загальною чисельністю до 2 осіб[19][20].
У лютому 2022 року, українські миротвоці взяли участь у спільних навчаннях із колективної безпеки, використовуючи спеціальні інженерні машини ІМР-2[21].
Після початку російського вторгення в Україну, контингент у складі 40 військовослужбовців був відкликаний з Косова[3]. Таким чином Україна де-факто припинила участь у міжнародних силах з підтримки миру в Косові.
1 квітня 2011 року на прикордонному контрольно-пропускному пункті Гюєшево македонсько-болгарського кордону болгарські прикордонники затримали двох військовослужбовців українського контингенту, що зробили спробу провезти в автомобілі з емблемою KFOR 5 тисяч пачок сигарет.[22]
22 серпня 2011 року Головне слідче управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України порушило кримінальну справу стосовно офіцера українського контингенту, який незаконно продав приватним структурам в Косові 1,3 млн літрів бензину, за що отримав хабара в розмірі 60,6 тисяч євро (надалі в результаті розслідування було встановлено, що начальник служби пального та мастильних матеріалів українського миротворчого контингенту в Косові продав 1 млн літрів пально-мастильних матеріалів за хабарі в розмірі 80 тисяч євро).[23]
Спочатку український контингент KFOR включав в себе:
- миротворчий компонент (окремий механізований батальйон, 356 військовослужбовців)
- 14-й окремий вертолітний загін (90 військовослужбовців)
- 37-у окрему роту забезпечення (108 військовослужбовців)
- військовий госпіталь на 100 місць.
У травні 2000 року до складу українського контингенту був направлений поліцейський компонент.
У липні 2000 року 37-я окрема рота забезпечення була повернута в Україну.
У листопаді 2000 року до складу поліцейського компонента був включений загін кінологів МВС України (35 осіб і 25 собак, 10 автомашин). Пізніше чисельність загону була збільшена до 40 осіб і 25 собак[24], але до початку 2008 року знову зменшена до 35 осіб.
На початку квітня 2001 було прийнято рішення про розформування 14-го окремого вертолітного загону, авіатехніка якого (4 Мі-8 і 2 Мі-24) була продана Македонії.
У грудні 2008 року в зв'язку з виконанням поставлених завдань спеціальний підрозділ МВС України, чисельність якого становила 180 осіб, було виведено з Косова і в березні 2009 року офіційно розформовано.
Український контингент поступово йшов на скорочення, в цей період в зоні проведення миротворчої місії залишились:
- команда і персонал контингенту
- рота маневрування
- інженерна рота
- національний елемент підтримки
У 2010 році чисельність українського миротворчого контингенту у Косові була скорочена зі 184 чоловік до 125[25]. Також у тому ж році був закритий базовий табір українського миротворчого контингенту «Бреза», який розташовувався у населеному пункті Брезовиця муніципалітету Штрпце[26]. Українські військові перемістилися на американську військову базу Bondsteel.
Оскільки у 2014 році в Україні почалася Російська збройна агресія, український підрозділ було скорочено через нестачу військових у боях на сході. Керівництво заявило, що повертається «маневрена рота», яка має вирушити в зону АТО.[15] Самі ж миротворці переконані, що після припинення вогню на Донбасі потрібно вводити миротворчу та поліцейську місію ЄС.[27]
На території Косова залишились:
- команда й персонал контингенту
- інженерний підрозділ
- національний елемент підтримки
У з 2014 по 2018 рік контингент налічував близько 40 солдат[28]. Наприкінці 2018 року додатково 40 українських військовиків-інженерів 703-го полку оперативного забезпечення вирушили у Косово для відновлення інфраструктури постраждалих від війни регіонів[29], у червні 2019 року всі військовики повернулися до України[30].
Станом на 2019 рік на території Косово несуть службу 42 українських військовослужбовців[31]. 19 вересня 2019 року відбулися спільні навчання українських та угорських армійців[32]. Навчання проводилися на базі Camp Vrelo.
Українські миротворці у Косові за весь час перебування сил KFOR утримували кордон з Македонією[12], займалися роботами з розмінування на території 15 тис. кв. м., займалися інженерними та будівельними роботами[33]. Також одним з найголовніших завдань було виконання комбінованих синхронізованих патрулювань вздовж адміністративно-розмежувальної лінії з Сербією та спільних патрулювань з прикордонною поліцією автономного краю[34].
Військові керівники НАТО високо оцінили роботу українських військовиків. Наприклад, начальник логістичного центру об'єднаної групи логістики та підтримки сил KFOR, Брюс Джонсон, зауважив:
|
Професіонали - так я характеризую українських військових з якими мені довелось працювати цього року. Вони одні з найкращих саперів та інженерів. Я дуже високо оцінюю рівень їх підготовки. | 
|
За весь час миротворчої місії України на території Косова було поранено 26 військовослужбовців та 5 солдатів померли:[35]
- молодший сержант Товкан Любомир Васильович — помер 10.07.2000 року в польському госпіталі від травм, які були отримані у результаті падіння з бойової машини БРДМ-2. Був представлений до нагороди Міністерства оборони України «За доблесть і честь».
- старший прапорщик Назаренко Володимир Гаврилович — загинув 28.05.2005 року через самовільне нанесення вогнепального поранення на складі в Штрпце.
- молодший сержант Ткачук Микола Петрович - помер 22.06.2007 року через падіння з бойової машини БРДМ-2. Родина загиблого отримає компенсацію у розмірі 400 тис. грн.
- старший сержант Денисюк Олег Анатолійович — помер 11.07.2007 року у Києві через нанесені травми під час падіння з БРДМ-2 22 червня.
- старший лейтенант Киналь Ігор Богданович — загинув 17.03.2008 року від осколкових поранень під час штурму будівлі суду у місті Митровиця. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
У 1994 року Кабінет міністрів України видав постанову, згідно з яким військовослужбовці Збройних сил України, що проходили службу на території Югославії в період до 2007 року і які брали участь в бойових діях, отримали право на отримання статусу учасника бойових дій (в число учасників операцій на території Югославії входять учасники операцій на території Боснії і Герцеговини та на території Косова і Метохії).
Про загальну кількість нагороджених військовослужбовців українського контингенту інформації немає.
- 11 квітня 2008 року загиблий у Косові старший лейтенант внутрішніх військ МВС України Ігор Кіналь нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
- 29 травня 2008 року 79 українських військовослужбовців були нагороджені медаллю НАТО «За службу миру»[36]
- у березні 2014 року лейтенант Сергій Денисюк за бездоганну організацію несення служби на передовому оперативному посту FOP-31 нагороджений пам'ятною монетою (COIN) командувача Об'єднаного оперативного штабу збройних сил Італії.
- Біла книга 2013: Збройні сили України. [Архівовано 30 листопада 2016 у Wayback Machine.] Київ, Міністерство оборони України, видавництво ФОП Москаленко О.М, 76 ст.,- 2014
- Біла книга 2014. Збройні сили України. [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] Київ, Міністерство оборони України, видавництво ФОП Москаленко О.М, 85 ст.,- 2015
- Біла книга 2015. Збройні сили України. [Архівовано 31 травня 2016 у Wayback Machine.] Київ, Міністерство оборони України, видавництво ФОП Москаленко О.М, 105 ст.,- 2016
- Біла книга 2016. Збройні сили України. [Архівовано 5 серпня 2017 у Wayback Machine.] Київ, Міністерство оборони України, видавництво ФОП Москаленко О.М, «Преса України», 113 ст.,-2017
- Історія миротворчої діяльності Збройниї Сил України [Архівовано 4 серпня 2017 у Wayback Machine.] — офіційний сайт міністерства оборони України
- Втрати особового складу українського контенгенту в Косово [Архівовано 14 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ Колишня Югославія, Ірак, Ліберія: де побували українські миротворці. Громадське радіо. 15 липня 2017. Архів оригіналу за 4 серпня 2017. Процитовано 3 серпня 2017.
- ↑ а б Спеціальний миротворчий центр — Косово. naiau.kiev.ua. Архів оригіналу за 5 серпня 2017. Процитовано 4 серпня 2017. [Архівовано 2017-08-05 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Українські миротворці залишать Косово. www.unian.ua (укр.). Процитовано 5 листопада 2022.
- ↑ Korrespondent.net. В Косово пострадали украинские миротворцы (рос.). Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 3 серпня 2017.
- ↑ Korrespondent.net. У Косово загинув український миротворець. Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 3 серпня 2017.
- ↑ Експерти радять відновити Об'єднане оперативне командування - 19.03.2015 20:40 — Новини Укрінформ. Архів оригіналу за 03.08.2017. Процитовано 3 серпня 2017.
- ↑ Армия Украины перестраивается под стандарт НАТО (рос.) . Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 3 серпня 2017.
- ↑ Korrespondent.net. В Косово погиб молодой украинский миротворец (рос.) . Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 3 серпня 2017.
- ↑ Украинский миротворец умер от ран, полученных в Косово (рос.) . Архів оригіналу за 3 серпня 2017.
- ↑ Під час заворушень в Косово поранено 15 українських миротворців, — ВКурсе.ua новини України. vkurse.ua. Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 3 серпня 2017.
- ↑ BBCUkrainian.com | Світ | Смерть прораненого українського миротворця. www.bbc.com. Архів оригіналу за 4 серпня 2017. Процитовано 3 серпня 2017.
- ↑ а б Українськім миротворцям у Косові довірили перепускний режим на кордоні з Македонією. ТСН.ua (укр.). Архів оригіналу за 4 серпня 2017. Процитовано 3 серпня 2017.
- ↑ Украинские военнослужащие национального контингента в Косово будут охранять военную базу «GATE 1» (рос.) . Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 3 серпня 2017.
- ↑ До України з Косова повертається частина військовослужбовців українського національного контингенту. Міністерство оборони України. Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 3 серпня 2017.
- ↑ а б Korrespondent.net. Українські миротворці з Косово вирушать воювати на Донбас (рос.). Архів оригіналу за 5 серпня 2017. Процитовано 4 серпня 2017.
- ↑ Бочкала, Роман (8 березня 2015). Украинские миротворцы из Донбасса в Косово ездят на военные учения. podrobnosti. Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 3 серпня 2017.
- ↑ Майже півсотні українських миротворців заступили на службу в Косово (укр.). Архів оригіналу за 10 лютого 2018. Процитовано 10 лютого 2018.
- ↑ Украинские миротворцы вылетели в Косово - у каждого опыт в АТО/ООС. www.ukrinform.ru (рос.). Архів оригіналу за 15 лютого 2021. Процитовано 9 лютого 2021.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №3/2021. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 9 лютого 2021.
- ↑ Украина отправит новую группу миротворцев в Косово - Зеленский подписал указ. www.ukrinform.ru (рос.). Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 9 лютого 2021.
- ↑ Українські миротворці у Косово застосували ІМР-2. Мілітарний (укр.). Процитовано 5 листопада 2022.
- ↑ Zaxid.net. Українських миротворців у Косово затримали з контрабандою. ZAXID.NET. Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 3 серпня 2017.
- ↑ Korrespondent.net. Украинский миротворец, торговавший в Косово топливом, может получить тюремный срок (рос.) . Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 3 серпня 2017.
- ↑ 38 работников органов внутренних дел Украины отправляются в Косово в рамках частичной ротации миротворческого контингента (рос.) .
- ↑ На Балканах стане менше українців. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 23 вересня 2019.
- ↑ У Косові закрили табір українських миротворців «Бреза» – Міноборони. tyzhden.ua (укр.). Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 23 вересня 2019.
- ↑ Українці, які служили в Косово та Іраку: "Миротворці повинні перекрити кордон". ukr.segodnya.ua. Архів оригіналу за 5 серпня 2017. Процитовано 5 серпня 2017.
- ↑ Українські миротворці в Косові. Пройшли війну на Донбасі, тепер зберігають мир на Балканах. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 21 вересня 2019.
- ↑ Zaxid.net. Українські військові інженери знешкоджуватимуть мінні поля у Косово. ZAXID.NET (укр.). Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 23 вересня 2019.
- ↑ Українські миротворці повернулися з Косово: як їх зустрічали у Львові – включення. 5 канал (uk-UK) . Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 21 вересня 2019.
- ↑ У Генштабі підрахували кількість військовослужбовців − учасників миротворчих місій з 1992 року. DT.ua. Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 21 вересня 2019.
- ↑ У Косово відбулися спільні навчання угорських та українських армійців – фото. 5 канал (uk-UK) . Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 23 вересня 2019.
- ↑ Що роблять українські миротворці у Косово – спецрепортаж | Факти. ФАКТИ. 23 грудня 2015. Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 4 серпня 2017.
- ↑ Українські миротворці в Косово приступили до виконання синхронізованих патрулів. Військова панорама. Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 4 серпня 2017.
- ↑ Международные силы по поддержанию мира в Косово — КФОР. peacekeeping-centre.in.ua. Архів оригіналу за 14 лютого 2017. Процитовано 4 серпня 2017.
- ↑ Украинских миротворцев в Косово наградили медалями. podrobnosti. 30 травня 2008. Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 3 серпня 2017.
 | Ця сторінка належить до добрих статей української Вікіпедії. |