Перейти до вмісту

Географія Косова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Фізична мапа Косова

Республіка Косово — країна, що розташована на Балканському півострові на півдні Європи. З площею 10 908 км², Косово є однією з найменших країн у Європі за площею, але і однією з найбільш густонаселених, з населенням 1 859 203 жителі (оцінка 2014), щільність становить 159 осіб/км².

Загальні дані

[ред. | ред. код]

Косово лежить всередині континенту, за 85 км від узбережжя Адріатичного моря. За формою край нагадує ромб, кожна з діагоналей якого простягається приблизно на 145 км. Основна частина території Косова являє собою піднесену рівнину, яка ділиться на дві приблизно рівні міжгірські улоговини: східну — Косово, або Косово Поле (частина велетенського Дунайського басейну), і західну — Метохію, якою протікають притоки Дрина — річки, що несе свої води в Адріатику. По периметру краю височіють середньогірські масиви: Мокра гора, Рогізна та Копаонік — на півночі, Голяк і Црна-Гора — на сході, Шар-Планіна — на півдні і Проклетіє — на заході.

Гори визначають кордони Косова з Албанією і Північною Македонією. Найвища точка — на горі Джеравіца (2556 м). По Косову протікають річки: Білий Дрин, Ситниця, Південна Морава та Ібар.

Найбільші міста — Приштина з населенням близько 500 тисяч чоловік і Призрен з населенням близько 120 тисяч.

Клімат

[ред. | ред. код]
Мапа опадів Косова[1]

Клімат помірний або субсередземноморський. Зима характеризується великою кількістю опадів, тоді як решта року зазвичай посушлива. Весна і осінь переважно з дрібними опадами. Це зумовлено тим, що Косово загороджене високими горами, які запобігають раптовому вторгненню холодних повітряних мас з півночі і північного заходу. Клімат характеризується теплим сухим літом. Кількість опадів становить менш як 1000 мм на рік.

Сонячний період триває 2079 годин на рік або 5,7 години в день, що становить 47 % потенціалу сонячної енергії. Середня температура у січні −0,9 °С), у липні й серпні 20,9 °C). Середня температура взимку становить близько 1 °С, навесні й восени близько 10,8 °С, та 20,8 °C в літній час. Максимальне значення температури в Косові становить +37…+39 °C, а мінімальні значення зафіксовані до −32,5 °C. Негативні екстремальні значення температури в Косові дуже рідкісні, в іншому випадку вони завдають великої шкоди сільському господарству, особливо винограду і фруктовим деревам.

Рельєф

[ред. | ред. код]
Джеравіца — найвища вершина Косова

Рельєф складається з хребтів, гір, западин і долин, створених тектонічним рухом, ерозією тощо. Гори вкривають близько 63 % території і розділені на кілька груп: периферійні і центральні гори, високий, середній і низький.

Периферійні гори мають гірські хребти в формі дистальної позиції, груп гір і ізольованих гір, що лежать на території Косова і або виходять за його межі. Центральні гори це невисокі гори, займають меншу площу, ізольовані або в групах і лежать у межах території Косова. До периферійних гір належать Албанські Альпи, Шарські гори, хребет Коритник, Карадагський хребет, масиви Копаонік і Рогозна. Центральні гори простягаються у внутрішній частині Косова між Косовською рівниною і Дукаджіні. Ці гори на півдні й на півночі, пов'язані із Шарськими горами.

Гідрологія

[ред. | ред. код]

Велика частина території Косова належить до водозбору Чорного моря (50,7 %), решта (43,5 %) належить до басейну Адріатичного моря і невелика частина 5,8 % належить до водозбору Егейського моря. До річок чорноморського басейну належать: Ситниця, Ібер, Дреніца, Ллапі і Морава з притоками Кріворєка та Бінчес. До водозбору Адріатичного моря належать річки: Дрин з притоками Істок, Печ, Дечані, Ереніку, Призрен, Топлуха, Міруша, Клину тощо, в той час як до вододілу Егейського моря належать невеликі річки Лепенчі та Неродімя. Найбільші озера — Газивода, Радонич, Батлава і Бадовац.

Водоспади Косова й Метохії:

Корисні копалини

[ред. | ред. код]

На території Косова виявлено великі поклади корисних копалин: свинцю, цинку, нікелю, кобальту, бокситів і магнезиту. Запаси рідкісних мінералів: індій, кадмій, германій, талій і цеоліт. Родовища лігніту (бурого вугілля) оцінюються більш ніж у 15 млрд тонн, що дає Косову можливість вести їх експлуатацію протягом 150—200 років, розвиваючи енергетику.

Запаси руд олова і цинку оцінюються в 42, 2 мільйони тонн (74 % запасів Сербії). Запаси нікелю і кобальту оцінюються в 13, 3 мільйони тонн, бокситів — в 1, 7 мільйона тонн, магнезиту — в 5, 4 мільйони тонн.

У Косові видобувають золото, срібло (срібні і золоті копальні Ново-Брдо), залізо, кобальт, платину, мідь, а також рідкісні мінерали.

Комбінат «Трепча», що існує понад 70 років (він об'єднує 14 шахт і 8 різних збагачувальних фабрик), останніми роками знизив вироблення через брак якісної сировини. У 2000 році комбінат закрили.

З 16 наявних шахт свинцю і цинку в Косові працюють тільки 2, з численних вугільних кар'єрів — тільки один (забезпечує вугіллям ТЕС «Обилич»).

Флора і фауна

[ред. | ред. код]

Докладніше: Біорізноманіття Косова

Флора і фауна досить багаті через вплив середземноморського клімату[2] У цьому контексті Шар-Планіна і Албанські Альпи є двома найбільш важливими областями для біорізноманіття Косова[3]. Рідколісся Шар-Планіни є середовищем існування 86 видів судинних рослин, тоді як Албанські Альпи є домом для 128 ендемічних видів.[4]

Флора

[ред. | ред. код]
Pistacia palaestina, характерний вид косовських лісів
Албанська лілія

Через вплив середземноморського клімату, кілька рослин, що характерні для субсередземноморських регіонів, є в лісах Косова, в тому числі терпентинне дерево (Pistacia terebinthus), ашпарагус дикий (Asparagus acutifolius), ломиніс пекучий (Clematis flammula) та берізка мальвоподібна (Convolvulus althaeoides).[5]

Інші види, поширені в лісах Косова й не виняткові для середземноморського клімату:[5]

Зникаючі види

[ред. | ред. код]

Є кілька видів рослин у косовських лісах, які вважаються під загрозою зникнення, за класифікацією Агентства з охорони навколишнього середовища Косова:[6]

Тваринний світ

[ред. | ред. код]
Рись

Тваринний світ Косова складається з широкого спектра видів через різноманітність рельєфу країни, екологічних факторів та географічного розташування.[7] Там є одинадцять природних заповідників,[8] які стали домівкою для таких видів, як:[9][7][10]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Riza Çavolli 1993, p. 24
  2. Kraja, Rexhep Ismajli, Mehmet. Kosova : vështrim monografik. Prishtinë: Akademia e Shkencave dhe e Arteve e Kosovës. ISBN 9789951413961.
  3. Qenan Maxhuni: Biodiversiteti i Kosoves (PDF) (Albanian) . AKMM/IKMN. с. 2. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 23 лютого 2013.
  4. Qenan Maxhuni: Biodiversiteti i Kosoves (PDF) (Albanian) . AKMM/IKMN. с. 9. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 23 лютого 2013.
  5. а б Kraja, Rexhep Ismajli, Mehmet. Kosova : vështrim monografik. Pristina: Akademia e Shkencave dhe e Arteve e Kosovës. ISBN 9789951413961.
  6. Qenan Maxhuni: Biodiversiteti i Kosoves (PDF) (Albanian) . AKMM/IKMN. с. 8. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 23 лютого 2013.
  7. а б Qenan Maxhuni: Biodiversiteti i Kosoves (PDF) (Albanian) . AKMM/IKMN. с. 14. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 23 лютого 2013.
  8. Qenan Maxhuni et al. Gjendja e natyres, Raport 2008-2009. 2010: 5. {{cite journal}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  9. Qenan Maxhuni et al. Gjendja e natyres, Raport 2008-2009. 2010: 70. {{cite journal}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  10. Plani hapesinor, Parku nacional "Mali Sharr" (PDF) (Albanian) . Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 23 лютого 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]