Ульвошпінель
| Ульвошпінель | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1]  |
| Абревіатура | Uspl[2] |
| Хімічна формула | Fe²⁺₂TiO₄[3] |
| Nickel-Strunz 10 | 4.BB.05[4] |
| Dana 8 | 7.2.5.2 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | кубічна сингонія[5] |
| Просторова група | кристалографічна група 227d[5] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Ulvö Islandd[6], шпінель[7] |
 Ульвошпінель у Вікісховищі | |
Ульвошпінель — мінерал, оксид заліза та титану координаційної будови. Крайній член ряду магнетиту групи шпінелей. За назвою родовища Норра-Ульве (Швеція), E.Mogensen, 1943. Синоніми: шпінель титанова, ульвіт.
Хімічна формула: Fe22+Ti4+O4. Містить (%): FeO — 64,27; TiO2 — 35,73. Сингонія кубічна. Утворює краплеподібні виділення у структурах розпаду. Густина 4,34-4,86. Тв. 6. У відбитому світлі темніше магнетиту. Немагнітна.
Розповсюджена у магматичних породах основного складу та їх метаморфічних еквівалентах (зокрема, у Ґренландії) та в місячних породах. Виявлена в магнетиті під мікроскопом у вигляді продукту розпаду твердого розчину. Відома в титаномагнетитах Швеції, в магнетитових габро Свердловської та Челябінської обл. Росії, у титаномагнетитах Гірської Шорії, Сх. Саян та Кольського п-ова. Інші знахідки: Лак-де-ла-Блаш (пров. Квебек, Канада), Магнет-Гейгтс (пров. Трансвааль, ПАР), поблизу Касселя (Гессен, ФРН), комплекс Скергард, Ґренландія. Присутня у місячних породах.
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ rruff — Міжнародна мінералогічна асоціація, Університет Аризони.
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ а б mineralienatlas.de
- ↑ Mogensen F. A ferro-ortho-titanate ore from Södra Ulvön // GFF — Taylor & Francis, Geologiska föreningen, 1946. — Vol. 68, Iss. 4. — P. 578–587. — ISSN 1103-5897; 2000-0863 — doi:10.1080/11035894609446484
- ↑ webmineral.com
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Ульвошпінель // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Ульвошпінель // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
