Університети Швейцарії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Згідно з Конференцією ректорів університетів Швейцарії[1] у Швейцарії налічується 12 державних університетів, де навчається понад 90 тис. осіб. У світі високо цінуються швейцарські дипломи в галузі економіки, права, банківської справи, менеджменту, лінгвістики, фізики, хімії, математики, біології[2][3].

Характеристика

[ред. | ред. код]

Перший швейцарський університет був заснований папою Пієм II в 1460 році в Базелі. Потім з'явилися університети в Женеві, Люцерні, Берні, Цюриху. Їхні головні переваги — обсяг та якість наукових досліджень, високий рівень викладання та прекрасна наукова інфраструктура[2].

Серед випускників 12 університетів більше 30 нобелівських лауреатів в різних галузях діяльності[4].

Перевагою швейцарських університетів є багатомовність[5]. Базелі, Берні, Люцерні, Санкт-Галлені і Цюриху лекції читають німецькою, в Лозанні, Нашателі та Женеві — французькою, Фрібургський університет Швейцарії практикує обидві мови, а в Лугано викладачі викладають італійською[4][2].

Умовно ВНЗ цієї країни можна розділити на кілька груп: «великі» університети із чисельністю студентів близько 10000 осіб (Женева, Цюрих, Берн, Базель, Лозанна), «маленькі» (Невшатель, Санкт-Галлен, Лугано та університетський коледж у Люцерні) і вищі технічні школи[2]. Найбільший внз — це університет Цюриха, в якому навчаються 20.000 чоловік. Ще 18 тис. людина вчиться в Політехнічній школі Цюриха. Відсоток іноземців у швейцарських університетах зазвичай коливається від 5 % до 20 %, а в Женеві їх число доходить навіть до 33 %. Можна отримати освіту в Швейцарії і в приватних вишах, на зразок Європейського університету та різних коледжів, однак швейцарці відносяться до таких закладів з недовірою і не визнають їхні дипломи[3].

На думку швейцарських експертів, економіку найкраще викладають у Санкт-Галлені, юриспруденцію — у Фрібурзі, Лозанні і Нашателі, історію — у Невшателі, філологічні спеціальності — в Женеві, а точні науки — в технічних вишах Цюриха і Лозанни[5][3].

Список університетів[1]

[ред. | ред. код]

Федеральні технологічні інститути

[ред. | ред. код]

Інститути університетського рівня

[ред. | ред. код]

Педагогічні інститути

[ред. | ред. код]

Заклади, акредитовані Конференцією університетів Швейцарії

[ред. | ред. код]
Заклади
Програми

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б Recognised or Accredited Swiss Higher Education Institutions. CRUS.CH. Архів оригіналу за 17 липня 2013. Процитовано 22 грудня 2011.(англ.)(нім.)(фр.)(італ.)
  2. а б в г Університети Швейцарії. www.osvita.org.ua. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 22 грудня 2011.
  3. а б в Університети У Швейцарії. Навчаємось за кордоном. 10 Червень 2000. Архів оригіналу за 17 липня 2013. Процитовано 22 грудня 2011.
  4. а б Освіта в Швейцарії. www.jobs.ua. Процитовано 22.12.2011.
  5. а б Вища освіта в Швейцарії. Правова Освіта. 2 травня 2008. Архів оригіналу за 17 липня 2013. Процитовано 22 грудня 2011.
  6. Вища освіта в Швейцарії – частина 2. Архів оригіналу за 17 липня 2013. Процитовано 22 грудня 2011.
  7. Facoltà di Teologia di Lugano (італійською) . Архів оригіналу за 31 липня 2012. Процитовано 25 травня 2011.