Управління безпеки та контррозвідки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Управління безпеки та контррозвідки
мак. Управа за безбедност и контраразузнавање
Загальна інформація:
Тип: Спеціальна служба
Юрисдикція: Північна Македонія Північна Македонія
Дата заснування: 1995[1]
Дата ліквідації: 2019
Відомство-попередник: Управління державної безпеки (УДБА)
Відомство-наступник: Агентство національної безпеки
Структура:
Останній директор: Горан Ніколовський[2]
Керівна організація: Міністерство внутрішніх справ Північної Македонії
Штаб-квартира:
Адреса штаб-квартири: Скоп'є
Вебсайт:
www.mvr.gov.mk/page/uprava-i-bezbednost-za-kontrarazuznavanje

Управління з питань безпеки та контррозвідки (мак. Управа за безбедност и контраразузнавање (УБК)), раніше — Дирекція з питань безпеки та контррозвідки (мак. Дирекција за безбедност и контраразузнавање (ДБК)) — колишня урядова установа при Міністерстві внутрішніх справ Республіки Македонія[3], яка займалася питаннями системи державної безпеки Північної Македонії.

Система державної безпеки полягає у захисті від шпигунства, тероризму чи іншої діяльності, що створює загрозу або спрямована на знищення насильницькими засобами демократичних інститутів, установлених Конституцією Македонії, а також забезпечує захист від важких форм організованої злочинності.[3]

Останнім директором був Горан Ніколовський, який обійняв посаду в червні 2017 року, змінивши Владимира Атанасовського.

2019 року Управління з питань безпеки та контррозвідки перетворили на нове Агентство національної безпеки.

Витоки

[ред. | ред. код]

13 травня 1944 р. у Дрварі створили «Відділення захисту народу» (ОЗНА) — єдину службу безпеки в Югославії на той час. В основу керівних принципів організації та операційної роботи ОЗНА лягли захист від розвідки і контррозвідки збройних сил та установ, причетних до народно-визвольної війни (1941—1945), і боротьба з балістами та іншими антикомуністичними загонами (так званими бандами).[3]

Незабаром після цього було створено по Відділенню захисту народу для кожної з республік федеративної Югославії (ФНРЮ). У Демократичній Федеральній Македонії ОЗНА виникло в липні 1944 року в селі Рамно під Кумановом. До 31 січня 1946 р. ОЗНА існувало у складі Міністерства оборони, після чого з усіма тими самими повноваженнями перейшло у підпорядкування Міністерства внутрішніх справ. Це спричинило його реорганізацію та створення Управління державної безпеки (УДБА). Своєю розвідувальною та контррозвідувальною діяльністю УДБА захищало територію ФНРЮ, виявляло нелегальні організації та групи, боролося з бандитизмом і залишками колаборантських утворень та серйозними формами господарської злочинності.[3]

1966 р. заклали підвалини Служби державної безпеки (СДБ), яка викривала діяльність, спрямовану на підрив чи руйнування конституційного порядку та відвертала загрози безпеці країни.[3]

З часу здобуття незалежності Республіки Македонія у структурі Міністерства внутрішніх справ СДБ виконувала завдання, встановлені Конституцією та законами Республіки Македонія.[3]

1995 р., з реорганізацією адміністративних органів, СДБ перейменували на Дирекцію безпеки та контррозвідки, а зі змінами до закону про організацію та роботу державного управління у 2000 р. ДБК реструктурували в Управління безпеки та контррозвідки, зберігши за ним питання, пов'язані із системою державної безпеки.

Організація

[ред. | ред. код]

Управлінням керує директор, незалежний у виконанні обов'язків і підзвітний у своїй роботі міністрові внутрішніх справ та македонському урядові, який і призначає його строком на чотири роки.

На пропозицію директора управління міністр видає акти щодо організації, роботи та щодо систематизації посад управління, працівники якого мають право збирати відомості й інформацію від громадян, органів влади, підприємств та інших юридичних осіб, щоб належно виконувати свої службові обов'язки.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. [1]
  2. Управување со безбедносноразузнавачките служби во Македониjа [Архівовано 2017-06-16 у Wayback Machine.] (мак.)
  3. а б в г д е Управа за безбедност и контраразузнавање (македонською) . Архів оригіналу за 2 березня 2011. Процитовано 7 березня 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]