Уралоліт

Уралоліт
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)
Абревіатура	Url
Хімічна формула	Ca₂Be₄(PO₄)₃(OH)₃·5H₂O
Nickel-Strunz 10	8.DA.15
Dana 8	42.7.6.1
Ідентифікація
Сингонія	моноклінна сингонія
Просторова група	кристалографічна група 14d
Інші характеристики
Названо на честь	Уральські гори, камінь (давньогрецька мова)
Уралоліт у Вікісховищі

Уралоліт (рос. уралолит; англ. uralolite; нім. Uralolith m) — мінерал, водний фосфат кальцію і берилію.

Етимологія та історія

За назвою гірської системи Урал та грецьк. «літос» — камінь (Н. А. Григорьев, 1964).

Загальний опис

Хімічна формула:

• 1. За Є. К. Лазаренком: CaBe₃[(PO₄)₂|(OH)₂]•4H₂O.
• 2. За «Fleischer's Glossary» (2004): Ca₂Be₄[PO₄]₃(OH)₃•5H₂O.

Містить (%): CaO — 20,67; BeO — 15,45; P₂O₅ — 39,09; H₂O — 24,79.

Сингонія моноклінна. Утворює стяжіння, складені з радіальних сферолітів і снопоподібних зростків кристалів. Густина 2,14. Тв. 2,5. Безбарвний. Аґреґати білі, жовтуваті, коричнюваті. Блиск шовковистий, скляний.

Розповсюдження

Знайдений на Уралі як гіпергенний мінерал у каолініт-гідромусковітових породах. Асоціює з берилом, мораеситом, глюцином, флюоритом, апатитом.

Див. також

• Список мінералів

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Уралоліт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Уралоліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.