Ураноспініт
| Ураноспініт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Usp[2] |
| Хімічна формула | Ca(UO₂)₂(AsO₄)₂·10H₂O[3] |
| Nickel-Strunz 10 | 8.EB.05[4] |
| Dana 8 | 40.2a.2.1 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | тетрагональна сингонія[5] |
| Просторова група | space group I4/mmmd[5] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | уран[4], Spinus (давньогрецька мова)[4] |
| Типова місцевість | Walpurgis Flacher veind[6] |
 Ураноспініт у Вікісховищі | |
Ураноспініт (рос. ураноспинит; англ. uranospinite; нім. Uranospinit m) — мінерал, водний ураноарсенат кальцію шаруватої будови з гр. уранових слюдок. Синонім: ураніт кальцієво-арсеновий.
Ураноспіріт був виявлений у 1871 році Альбіном Вайсбахом у шахті «Вайсер Гірш» (Шнеберг) у Нойштедтелі в Рудних горах (Саксонія, Німеччина), яка також є типовим місцем розташування. Він також був описаний і названий самостійним мінералом через два роки — у 1873 — Вайсбахом.
Назва ураноспініту походить від вмісту урану та від грецького «spinos», що означає зелений колір.
Оскільки ураноспініт був уже відомий і визнаний як незалежний вид мінералу задовго до заснування Міжнародної мінералогічної асоціації (IMA), це було прийнято її Комісією з нових мінералів, номенклатури та класифікації (CNMNC) і описує ураноспініт як так званий «дідус» (G) мінерал. Коротка назва (також символ мінералу) ураноспініту, яка також була визнана IMA/CNMNC з 2021 року, — «Usp».
Типовий матеріал, тобто зразки мінералів із типового місцеположення, доступні в Музеї мінералогії та геології в Дрездені та в Фрайберзькій гірничій академії у Німеччині під номером каталогу 21722[7] та відповідно 21725[8].
Хімічна формула: Ca[UO2|AsO4]2•10H2O. Містить (%): CaO — 5,4; UO3 — 55,11; As2O5 — 22,14; H2O — 17,35.
Сингонія тетрагональна. Дитетрагонально-дипірамідальний вид. Кристали таблитчасті. Зростки з цейнеритом. Спайність по (001) досконала. Густина 3,0-3,45. Твердість 2,0-3,5. Колір лимонно-жовтий, сіро-зелений. Інколи зональний. Асоціює з цейнеритом, ураносферитом, кренеритом, трегеритом, отенітом, торбернітом, метаураноцирцитом, уранофаном, вальпургітом, ассельборнітом та ін. урановими мінералами. Ураноспініт утворюється внаслідок вивітрювання мінералів урану та арсену (уранініту) у зоні окиснення гідротермальних та осадових родовищ урану.
Вторинний мінерал з родовищ урану в Західній Європі (копальня «Білий олень», Саксонія), у Шварцвальді, земля Рейнланд-Пфальц все Німеччина. Штати Юта, Колорадо, Аризона (США). Також відомі знахідки: Південна Австралія, Узбекистан, Іран.
Розрізняють:
- α-ураноспініт і β-ураноспініт (зайві назви ураноспініту),
- ураноспініт водневий,
- ураноспініт натріїстий.
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ rruff — Міжнародна мінералогічна асоціація, Університет Аризони.
- ↑ а б в Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ а б mineralienatlas.de
- ↑ Вайсбах А. Neue Uranerze von Neustädtel bei Schneeberg // Neues Jahrbuch für Mineralogie, Monatshefte — E. Schweizerbart, 1873. — С. 119–121. — ISSN 0028-3649
- ↑ Uranospinite. In: John W. Anthony, Richard A. Bideaux, Kenneth W. Bladh, Monte C. Nichols (Hrsg.): Handbook of Mineralogy, Mineralogical Society of America. 2001 (englisch, handbookofmineralogy.org [PDF; 142 kB; abgerufen am 16. September 2024).]
- ↑ Matthies: Uranospinit im Typmineral-Katalog des Mineralogischen Museums der Universität Hamburg. 27. April 2022, abgerufen am 10. September 2024
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Ураноспініт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Ураноспініт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Palache, C., H. Berman, and C. Frondel (1951) Dana’s system of mineralogy, (7th edition), v. II, 990-991.
- Handbook of Mineralogy, https://www.handbookofmineralogy.org/pdfs/Uranospinite.pdf
