Перейти до вмісту

Усть-Луга (порт)

Координати: 59°45′57″ пн. ш. 28°28′39″ сх. д. / 59.7659° пн. ш. 28.4776° сх. д. / 59.7659; 28.4776
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Усть-Луга
Зображення
Країна  Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
Офіційний сайт
Офіційний сайт Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Усть-Луга у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

59°45′57″ пн. ш. 28°28′39″ сх. д. / 59.7659° пн. ш. 28.4776° сх. д. / 59.7659; 28.4776

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Усть-Луга (значення).

Усть-Луга — морський торговельний порт (МТП) на північному заході Росії, в Кінгісеппському районі Ленінградської області, на Лузькій губі[en] Фінської затоки Балтійського моря поблизу селища Усть-Луга. Розпочав роботу з відкриття у грудні 2001 року вугільного терміналу, існуючий лісовий термінал у гирлі річки Луга[en] був включений до складу порту. На початок 2020-х став найбільшим портом на Балтиці (і другим за величиною в Росії).

Чинну назву порт отримав 12 грудня 2000[1].

Розташування та логістика

[ред. | ред. код]

Лузька губа розташована за 70 км від межі Санкт-Петербурга у південно-східній частині Фінської затоки і вдається у південний берег на 20 км між мисом Кургальського[en] на заході і мисом Сойкінським[en] на сході.

Умови навігації у цій частині Фінської затоки дозволяють здійснювати практично цілорічну експлуатацію порту з коротким періодом льодової проводки (тривалість навігації без використання криголамів у Лузькій губі доходить до 326 діб на рік).

На 2011 рік великотоннажні морські судна здійснювали вхід і вихід в порт Південним підхідним каналом (Лузький морський канал). В 2009 році канал реконструйовано: розширено до 180 м і заглиблено до 16 м. Максимальна дозволена прохідна осадка 13,7 м. Після реконструкції довжина каналу становить 5,7 км.

До 16 м поглиблені акваторії Вугільного терміналу, Універсального перевантажувального комплексу, Комплексу перевантаження технічної сірки, Комплексу наливних вантажів. До позначки 12,8 м виконано днопоглиблення біля причалів МПК «Південь-2». Проектні позначки (13,7 м) досягнуті на акваторії причалів № 3,4 Контейнерного термінала.

Залізничне сполучення здійснюється через мережу залізниць по лінії Мга[ru] — Гатчина — Веймарн[ru] — Усть-Луга[ru], що примикає до залізничної магістралі Санкт-Петербург — Таллінн. Для забезпечення діяльності порту ВАТ «РЖД» провело реконструкцію чинних колій і будівництво нових парків станції Лузька. Пропускна здатність порту Усть-Луга у 2012 році склала 35 млн т на рік; до 2015 року пропускну здатність планувалося збільшити до 50 млн т на рік, до 2020 року — до 100 млн т на рік[2].

Автомобільне сполучення здійснюється по автодорозі А 180 «Нарва».

Будівництво

[ред. | ред. код]

Перший етап

[ред. | ред. код]

Будівництво порту Усть-Луга розпочато з метою створення комплексів для перевалки масових вантажів (вугілля, мінеральних добрив) на великотоннажні судна вантажопідйомністю понад 30 тис. тонн[3].

Замовником-забудовником територій Морського торгового порту Усть-Луга був ВАТ «Компанія Усть-Луга». За контрактом з Мінтрансом РФ вона могла залучати державні та приватні інвестиції в будівництво порту.

3 лютого 2015 року представник ради директорів ВАТ «Компанія» Усть-Луга заявив, що контракт з Міністерством транспорту Росії від 15 червня 2000 року зі створення порту є фактично виконаним[4].

Другий етап

[ред. | ред. код]

Другим етапом розвитку порту стане комплексний розвиток прилеглої до порту території. «Компанія» Усть-Луга планує будувати Усть-Лузький індустріальний парк і місто-супутник Усть-Луга. Передбачається створення туристичного середовища та рекреаційних зон на основі Кургальського[ru] і Котельського[ru] заказників у гирлі р. Луга[5].. У гирлі річки Луга (на захід від порту Усть-Луга) передбачалося створити багатофункціональний туристично-рекреаційний комплекс. Його розвиток передбачено у рамках державно-приватного партнерства за схваленою у 2010 році урядом Ленінградської області програмі «Розвиток галузі туризму та рекреації Ленінградської області на 2010—2015 роки»[6]

Свій індустріальний парк і вантажний аеропорт планує будувати компанія «Мультимодальний комплекс „Усть-Луга“»[7].

«ЄвроХім» планує побудувати термінал мінеральних добрив у морському порту Усть-Луга, що дозволить виробникам переорієнтувати вантажі з країн Балтії і забезпечити перевалку нових обсягів. Раніше перевантаження вугілля з Прибалтики в Усть-Лугу створив проблеми з постачанням по залізниці інших вантажів. Планується електрифікувати промстанцію, яка буде примикати до нової станції Лузька-Східна і побудувати обгінну колію навколо станції Лузька][8][9]. Через затримку створення глибоководної акваторії термінала, Ультрамар 1 червня 2020 розірвав контракт ТОВ «Гідроспецстрой», яке користувалося послугами судів Baltic Digger і Milford, приписаних до естонського порту Мууга[10].

Термінали

[ред. | ред. код]

Територія порту розділена на низку терміналів, що спеціалізуються на перевалці певних вантажів. У кожного терміналу свій оператор[11].

Генеральна схема розвитку МТП Усть-Луга[12] передбачає будівництво 16 перевантажувальних комплексів. Станом на 2007 рік в порту Усть-Луга діяли[13]:

  • Лісовий термінал (оператор — ВАТ «Лесной терминал „Фактор“»);
  • Вугільний термінал (оператор — ВАТ «Ростерминалуголь»);
  • Автомобільно-залізничний поромний комплекс (оператор — ФГУП «Росморпорт»);
  • Багатопрофільний перевантажувальний комплекс «Південь-2» (оператор — ВАТ «Морской торговый порт Усть-Луга»);
  • Універсальний перевантажувальний комплекс (оператор — ТОВ «Универсальный перегрузочный комплекс»);
  • Комплекс перевантаження технічної сірки (оператор — ТОВ «Европейский серный терминал»);
  • Рибний термінал (оператор — ВАТ «Усть-Лужский рыбокомбинат»);
  • Термінал з обслуговування суден (оператор — ВАТ «Усть-Лужская производственно-торговая компания»).
  • Термінал з обслуговування суден (оператор — ТОВ «Невская трубопроводная компания» (НТК)[14].

У 2011 році в порту Усть-Луга:

  • введено в експлуатацію термінал «Нова Гавань»[15] (термінал накатних вантажів);
  • експлуатується «в тестовому режимі» Комплекс наливних вантажів[16];
  • перше судно прийняв Контейнерний термінал (ВАТ «Усть-Лужский контейнерный терминал», належить НКК)[17].

У 2012 році в порту розпочато відвантаження нафти з другої Балтійської трубопровідної системи (БТС-II)[18]. Пропускна спроможність першої черги БТС-II складає 30 млн тонн нафти на рік.

З 28 травня 2011 року було відкрито вантажопасажирська лінія Кіль — Зассніц — Усть-Луга, оператор лінії — DFDS Seaways[en][19]. На лінії працював паром «Каунас». Сервіс був щотижневим. Суднозаходи здійснювалися раз на тиждень — по п'ятницям. Заходи здійснювалися на лінії Кіль — Усть-Луга — Санкт-Петербург. Згодом був замінений паром на Botnia Seaways. З вересня 2017 року заходи не здійснюються через збитковість сервісу, Оператором лінії вантажі перенесені до Великого Порту Санкт-Петербург.

На постійній основі здійснювалися перевезення по маршруту Усть-Луга — Сілламяе. Оператор лінії — компанія ULS. На лінії працював паром. Станом на вересень 2016 року лінія закрита через збитковість.

З 2008 року відкрита поромна лінія Усть-Луга — Балтійськ, в червні 2011 року вона продовжена[20] до німецького порту Зассніц. На початок 2012 року на лінії працювали пороми «Балтійськ[ru]», «Petersburg[de]», «Амбал».

У червні 2013 року відбувся запуск терміналів Сибуру і Новатек з перевалки зріджених вуглеводневих газів і стабільного газового конденсату відповідно[21].

21 січня 2024 року зазнав нічної атаки морський термінал в Усть-Лузі. По цілі влучно відпрацювали безпілотники СБУ — ураження були точними, почалася масштабна пожежа, в ході якої відбулася евакуація співробітників. Нафтовий термінал «Усть-Луга Ойл» є важливим об'єктом для росіян, де переробляється паливо, яке, зокрема, постачається і для російських військових. Успішна атака на такий термінал завдала не лише економічних збитків, позбавлючи окупантів можливості заробляти кошти на веденні війни в Україні, але й значно ускладнила логістику палива для російської армії[22].

Вантажообіг

[ред. | ред. код]
рік 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 !2018 !2019 !2020
млн т[23][24] 0,442 0,801 0,708 3,766 7,143 6,763 10,36 11,78 22,69[25] 46,79[26] 62,64[27] 75,69 87,87[28] 93,36[29] 103,3[30] 98,73[31] 103,9[32] 102,6[33]
зміна, % ▲81,2 ▲11,6 ▲431,9 ▲89,6 ▼5,3 ▲53,2 ▲13,7 ▲92,6 ▲106,2 ▲33,9 ▲20,8 ▲16,1 ▲6,2 ▲10,6 ▼4,4 ▲ 5,2 ▼1,2

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Постановление Правительства РФ[недоступне посилання з Апрель 2020]
  2. ↑ Пропускная способность на порт Усть-Луга // PortNews — Новости
  3. ↑ http://www.mintrans.ru/pressa/FZP/FZP_2002_2010_10042008.rar
  4. ↑ Строительство порта «Усть-Луга» завершено // 47news.ru, 05.02.2015
  5. ↑ Проекты
  6. ↑ «ПАСПОРТ долгосрочной целевой программы Развитие сферы туризма и рекреации Ленинградской области на 2010—2015 годы»[недоступне посилання з грудня 2019]
  7. ↑ Мультимодальный комплекс «Усть-Луга»
  8. ↑ В Ленобласти не будут строить новые терминалы по перевалке удобрений, 29 июн 2020
  9. ↑ Гендиректор «Ультрамара»: мы строим самый большой хаб удобрений как минимум на постсоветском пространстве, 19 июня 2019
  10. ↑ «Ультрамар» хочет треть миллиарда за мелководье в Усть-Луге, 02.07.2020
  11. ↑ Терминалы
  12. ↑ Генеральная схема порта Усть-Луга
  13. ↑ Реестр морских портов Российской Федерации[недоступне посилання з декабрь 2019]
  14. ↑ Gunvor запустил нефть в Усть-Лугу (ООО «Невская трубопроводная компания»). DP.RU. Процитовано 27 вересня 2012.
  15. ↑ PortNews — Новости — Группа компаний «РТЛ» открыла морской терминал «Новая Гавань» в порту Усть-Луга
  16. ↑ PortNews — Новости — Объём экспорта нефтепродуктов через терминал «Роснефтьбункер» порта Усть-Луга за 2011 год составил 6,47 млн тонн
  17. ↑ — Новости — УЛКТ обработал первое судно. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 25 травня 2021. [Архівовано 2016-03-06 у Wayback Machine.]
  18. ↑ PortNews — Новости — Начата отгрузка нефти с терминала в Усть-Луге
  19. ↑ Seanews — Новости — Новая линия на Усть-Лугу. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 30 травня 2011. [Архівовано 2015-09-24 у Wayback Machine.]
  20. ↑ Seanews — Новости — Открывается паромная линия Усть-Луга — Зассниц. Архів оригіналу за 29 грудня 2016. Процитовано 9 червня 2011. [Архівовано 2016-12-29 у Wayback Machine.]
  21. ↑ СИБУР и НОВАТЭК открыли новые терминалы в Усть-Луге
  22. ↑ Влучання в термінал Усть-Луги: у районі ввели надзвичайний стан, персонал евакуювали. 24 канал. 21 січня 2024.
  23. ↑ ЕСИМО Единая государственная система информации об обстановке в Мировом океане // morinfocenter.ru
  24. ↑ Администрация морских портов Балтийского моря.
  25. ↑ Грузооборот порта Усть-Луга за 2011 год // portnews.ru
  26. ↑ Грузооборот морских портов России за 2012
  27. ↑ Грузооборот Большого морского порта Санкт-Петербурга. Архів оригіналу за 22 березня 2012.
  28. ↑ Грузооборот морских портов России за январь-декабрь 2015 г. … Грузооборот морских портов России за январь-декабрь 2015 г. www.morport.com. Процитовано 18 січня 2016.
  29. ↑ Грузооборот морских портов России за январь-декабрь 2016 г.
  30. ↑ Грузооборот морских портов России за январь-декабрь 2017 г.
  31. ↑ Грузооборот морских портов России за январь-декабрь 2018 г.
  32. ↑ Грузооборот порта Усть-Луга в 2019 году вырос на 5 % — до 103,85 млн тонн (детализация) // portnews.ru
  33. ↑ Грузооборот морских портов России за 12 месяцев 2020 года. | Ассоциация морских торговых портов. www.morport.com. Процитовано 24 січня 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Усть-Луга_(порт)&oldid=44582570