Ухтомський Андрій Григорович
Ухтомський Андрій Григорович | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
Народження | 1770[1] ![]() Ярославль, Московська губернія, Російська імперія ![]() | |||
Смерть | 1852[1] ![]() | |||
Санкт-Петербург, Російська імперія ![]() | ||||
Поховання | Смоленське православне кладовище ![]() | |||
Країна | ![]() ![]() | |||
Навчання | Петербурзька академія мистецтв (1800) ![]() | |||
Діяльність | художник-гравер ![]() | |||
Родичі | Konstantin Ukhtomskyd ![]() | |||
Нагороди | ||||
| ||||
![]() ![]() | ||||
Ухтомський Андрій Григорович (1771—1852) — російський гравер на міді, академік гравірування Імператорської Академії мистецтв[2].
В академії він навчався у німецького гравера Ігнаца Себастьяна Клаубера[2].
18 серпня 1800 — закінчив курс академії зі званням художника XIV класу.
1 вересня 1808 — присвоєно звання академіка за портрети князя Я. П. Салтикова і його дружини з оригіналів Мартіна Фердинанда Квадаля[2].
16 жовтня 1815 — йому доручена в управління академічна Друкарська палата[2].
1815—1817 — викладач в граверному класі Академії.
1817 — через слабкість зору звільнений від занять з учнями граверного класу і призначений бібліотекарем Академії[2].
5 лютого 1831 — зберігач Академічного музею[2].
27 квітня 1834 — одержав за праці діамантовий перстень.
1840 — йому доручено зробити відбитки з дощок подорожі російського мореплавця Василя Головніна.
1848 — відряджений для прийняття з пароплава художніх творів, надісланих для академії.
1850 — звільнений від служби з призначенням пенсії.
Помер в 1852 році. Похований на Смоленському православному кладовищі в Санкт-Петербурзі
- Олеся Стужук. Ухтомський Андрій Григорович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 462.
- Ухтомский, Андрей Григорьевич // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- С. Н. Кондаков. Юбилейный справочник Императорской Академии художеств. 1764-1914. — Товарищество Р. Голике и А. Вильборг, 1915. — Т. 2 (Часть биографическая). — С. 441—442.