Фабриціо Ронджоне
Фабриціо Роджоне | |
---|---|
італ. Fabrizio Rongione | |
Дата народження | 3 березня 1973[1] (51 рік) |
Місце народження | Брюссель, Брабант[d], Бельгія |
Громадянство | Бельгія, Італія |
Професія | актор, гуморист, продюсер, сценарист |
Alma mater | Курси Флоран |
Роки активності | 1999 — наш час |
IMDb | ID 0740090 |
Нагороди та премії | |
Магрітт (2015) | |
fabriziorongione.com | |
Фабриціо Роджоне у Вікісховищі |
Фабри́ціо Роджо́не (італ. Fabrizio Rongione; нар. 3 березня 1973, Брюссель, Бельгія) — бельгійський актор, гуморист, продюсер, сценарист.
Фабриціо Ронджоне народився 3 березня 1973 році в Брюсселі, Бельгія. Має італійські корені. 2002 року в партнерстві з Ніколасом де Борманом, Семюелем Тілманом і Стефаном Гейманом він заснував кінокомпанію Eklektik Productions.[2]
Дебют Фабриціо Ронджоне в кіно відбувся в 1999 році, коли брати Дарденни запросили його на одну з головних ролей в драму «Розетта» з Емілі Дек'єнн. Фільм отримав Золоту пальмову гілку Каннського міжнародного кінофестивалю та низку інших фестивальних та професійних кінонагород. Пізніше з Жаном-П'єром і Люком Дарденнами актор співпрацював на зніманні багатьох фільмів. 2005 року була знята драма «Дитина» з Жеремі Реньє і Деборою Франсуа, в 2008 році актор виконав одну з провідних ролей у драмі «Мовчання Лорни», а в 2011 році зіграв у стрічці «Хлопчик з велосипедом», де його екранною партнеркою була Сесіль де Франс. У партнерстві з Маріон Котіяр Фабриціо Ронджоне працював на знімальному майданчику фільму «Два дні, одна ніч» (2014), та отримав за роль у цьому фільмі бельгійську національну кінопремію «Магрітт» як найкращий актор року. 2016 року за участю актора також вийшов кримінальний трилер «Невідома».
Також Ронджоне пробував свої сили як сценарист і продюсер. Він став одним з авторів сценарію до комедії Жоакіма Лафосса «Що робить тебе щасливим», в якій також зіграв головну роль.
Фабриціо Ронджоне неодноразово обирали ведучим церемоній вручення бельгійської національної кінопремії «Магрітт»: у цій ролі він виступив у 2013 та 2014 роках,[3] та був оголошений ведучим 8-ї церемонії, яка відбудеться 3 лютого 2018 року.[4]
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1999 | ф | Розетта | Rosetta | Рік |
2001 | ф | Слово мого батька | Le parole di mio padre | Зено Корсіні |
2002 | ф | Третє око | Le troisième oeil | |
2004 | ф | Не робіть цього | Ne fais pas ça! | Жоель |
2004 | ф | Нема проблем | Nema problema | Максим |
2004 | ф | Черепахи на спині | Tartarughe sul dorso | Гім |
2005 | ф | Дитина | L'enfant | Джун |
2005 | ф | Прощавай, чорний дрізд | Bye Bye Blackbird | офіцер-прикордонник |
2006 | ф | Що робить тебе щасливим | Ça rend heureux | Фабриціо |
2006 | ф | Кровні брати | Fratelli di sangue | Роберто |
2006—2014 | с | Мафіоза | Mafiosa | Ремі Андреані |
2007 | кф | У глушині | Niort-Aubagne | Франсуа |
2007 | ф | Бандити в масках | Le dernier gang | Ільо |
2008 | ф | Мовчання Лорни | Le silence de Lorna | Фабіо |
2008 | ф | Наш месія | Il nostro messia | Маррані |
2009—2017 | с | Французьке містечко | Un village français | Марсель |
2009 | ф | Перша лінія | La prima linea | П'єро |
2010 | ф | Ліонель | Lionel | Данієль |
2011 | ф | Дорогою додому | Sulla strada di casa | ватажок бандитів |
2011 | ф | Хлопчик з велосипедом | Le Gamin au vélo | книготорговець |
2012 | ф | Школа «Діаз» | Diaz — Don't Clean Up This Blood | Нік Янссен |
2012 | ф | Очі астронома | L'oeil de l'astronome | придворний живописець |
2012 | ф | Я стану краще | Ombline | C.I.P. |
2013 | ф | Пісня для моєї матері | Une chanson pour ma mère | Мішель |
2013 | ф | Черниця | La religieuse | панотець Моранте |
2013 | ф | Віолетта | Violette | Івон Белаваль |
2014 | ф | Два дні, одна ніч | Deux jours, une nuit | Маню |
2014 | ф | Мудрість | La Sapienza | Александр Шмідт |
2014 | кф | Серпень 1914 | Août 1914 | |
2016 | кф | Партнер | Réplique | Поль |
2016 | ф | Син Йосипа | Le fils de Joseph | Йосип |
2016 | ф | Звичайне серце | Le coeur régulier | Лео |
2016 | ф | Невідома | La fille inconnue | лікар Рига |
2016 | ф | Гніздо | Il nido | Саверіо |
2016 | ф | Les survivants | Ніколя | |
2016 | ф | Діти ночі | I figli della notte | Матіас |
2016 | ф | Faut pas lui dire | Ален Грегуар | |
2016 | ф | Марія Кюрі | Maria Curie | Поль Ланжеве́н |
2016 | тф | Маріон: Мені завжди 13 | Marion, 13 ans pour toujours | Давид |
2017 | ф | Діана має плечі | Diane a les épaules | Фабриціо |
2017 | ф | Частина тіні | Une Part d'ombre | Давид |
2018 | ф | Libera me | ||
2019 | ф | Кохання під домашнім арештом | L'amore a domicilioe | Франко |
2020 | ф | Острів Троянд | L'incredibile storia dell'Isola delle Rose | Мосьє Карлоцці |
2021 | ф | Подія | L'événement | Д-р Равінскі |
2021 | ф | Щоденники вбивці | Diario di spezie | Філіппе Гаррант |
Нагороди та номінації Фабриціо Ронджоне[5] | |||
---|---|---|---|
Рік | Категорія | Фільм | Результат |
Італійський «Золотий глобус» | |||
2001 | Найкращий актор-новачок | Слово мого батька | Перемога |
Премія «Магрітт» | |||
2015 | Найкращий актор | Два дні, одна ніч | Перемога |
- ↑ Filmportal.de — 2005.
- ↑ Fabrizio Rongione, l’éclectique, lalibre.be, 27 September 2006, retrieved 2014-03-25
- ↑ Magritte du cinéma : Emilie Dequenne préside, Fabrizio Rongione rempile, focus.levif.be, 9 January 2014, retrieved 2014-03-25
- ↑ Fabrizio Rongione: Maître de Cérémonie de la 8e édition des Magritte du Cinéma. Académie André Delvaux (фр.) . 15 грудня 2017. Процитовано 5 січня 2018.
- ↑ Нагороди та номінації Фабриціо Ронджоне на сайті IMDb (англ.)
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фабриціо Ронджоне