Перейти до вмісту

Файн Веніамін Мойсейович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Файн Веніамін Мойсейович
рос. Вениамин Файн
Народився17 лютого 1930(1930-02-17)[1][2]
Київ, Українська СРР, СРСР
Помер14 квітня 2013(2013-04-14) (83 роки)
Пардес-Хана-Каркур, Хайфський округ
Країна СРСР
 Ізраїль
Місце проживанняІзраїль
Діяльністьфізик
Галузьфізика
Alma materНижньогородський державний університет імені М. І. Лобачевського
Науковий керівникГінзбург Віталій Лазарович
Знання мованглійська[1], російська[1][3] і іврит[1]
ЗакладТель-Авівський університет

Веніамін Файн (рос. Вениамин Моисеевич Файн, івр. בנימין פיין) (17 лютого 1930 — 15 квітня 2013) — ізраїльський фізик, професор-емерит, колишній відмовник.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Файн народився в київській єврейській родині. Його батько був математиком. Він прищепив дитині любов до науки, а також сильне національне почуття.[4]

Веніаміна Файна назвали на честь свого діда, який загинув у Проскуровському погромі. Під час Другої світової війни сім'я була евакуйована і кілька разів змінювала місце проживання. Після закінчення війни сім'я залишилася в Душанбе, де Файн закінчив школу. Став студентом Московського енергетичного інституту. Протягом першого року в Москві він відвідував синагогу і намагався вивчити мови іврит та їдиш. Сильне враження на Файна справив історичний візит першого посла Ізраїлю в СРСР Голди Меїр. 1950 року Файну вдалося перевестися на фізичний факультет Горьковського університету. Він закінчив його з відзнакою. Його вчителем був майбутній лауреат Нобелівської премії Віталій Гінзбург.

Академічна кар'єра

[ред. | ред. код]

Файн почав свою наукову кар'єру успішно, і вже 1965 року став професором у своїй альма-матер. Він написав кілька наукових книг, перекладених англійською та німецькою мовами.[5][6][7] 1966 року він переїхав до Москви і почав успішну роботу в Інституті фізики твердого тіла в Чорноголовці.

Починаючи з 1972 року Файн поступово почав брати участь у сіоністському русі. Брав участь у науковому семінарі відмовників, а також у Самвидаві.[8] 1974 року він подав заявку на виїзну візу до Ізраїлю і став відмовником. Після звільнення з роботи за політичними мотивами він також став безробітним.

Соціологічні дослідження радянського єврейства

[ред. | ред. код]

1976 року Файн ініціював соціологічне дослідження радянського єврейства. Спроба організувати міжнародний симпозіум на цю тему була зірвана КДБ[9], яке відтоді пильно спостерігало за всіма його діями. У цей же період Файн поступово починає сповідувати юдаїзм. Після кількох арештів, обшуків, допитів і голодування 1977 року Файн нарешті прибув до Ізраїлю.

Разом з американським соціологом Мервіном Вербітом Файн опублікував своє дослідження про єврейську ідентичність радянських євреїв. Файн і Вербіт опублікували свої висновки 1984 року через Єрусалимський центр зв'язків з громадськістю.[10]

В Ізраїлі

[ред. | ред. код]

В Ізраїлі він продовжував боротися за покращення життя радянських євреїв, а також продовжив наукову роботу в Тель-Авівському університеті в галузі квантової електроніки, лазерів і конденсованих речовин.[11]

Починаючи з 1998 року сфера його інтересів перемістилася до філософії науки та юдаїки та взаємозв'язку між ними. Після виходу на пенсію Файн написав свою першу філософську книгу на івриті: «Creation Ex Nihilo», де він аналізує зв'язок між релігією та наукою.[12] Твір був опублікований на івриті, а також в англійському та російському перекладах. Російська версія книги також має автобіографічну частину.

2008 року Файн завершив ще одну книгу на івриті: «Закон і провидіння».[13] Він був опублікований у 2011 році англійською мовою видавництвом Urim Publications. У січні 2011 року вийшла третя книга Файна на івр. «דלות הכפירה» («Dalut Ha'kfira» («The Poverty of Secularism») був опублікований на івр. Mosad Ha'rav Kook.

Діти

[ред. | ред. код]

Фейн є батьком двох синів і однієї дочки.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ CONOR.Sl
  4. ↑ «Creation Ex Nihilo», part 2 of Russian version
  5. ↑ Fain: Quantum Electronics. ASIN 0262060302.
  6. ↑ Quantenelektronik: Physik der Maser und Laser. Teubner. 1969.
  7. ↑ Books by Benjamin Fain, Books by B. Fain
  8. ↑ Матвей Членов. «ЕВРЕЙСКИЙ САМИЗДАТ В СОВЕТСКОМ СОЮЗЕ», 1970-Е — 1980-Е ГОДЫ [Архівовано 5 грудня 2008 у Wayback Machine.]: В 1975 году, за год до симпозиума, по инициативе В.Файна и Престина начинает издаваться журнал «Тарбут»
  9. ↑ «Сегодня рождается из вчера.» Иосиф Бегун. К истории еврейской общины в Москве
  10. ↑ Fain, B., & Verbit, M. F. (1984). Jewishness in the Soviet Union: Report of an Empirical Survey. Jerusalem Center for Public Affairs.
  11. ↑ Benjamin Fain, Professor Emeritus
  12. ↑ Creation Ex Nihilo : Thoughts on Science, Divine Providence, Free Will, and Faith in the Perspective of My Own Experiences. 20 липня 2007.
  13. ↑ івр. חוק והשגחה. הוצאת מכון הספרים הר ברכה תשס"ט

Бібліографія

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Файн_Веніамін_Мойсейович