Перейти до вмісту

Фармаковський Мстислав Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Фармаковський Мстислав Володимирович
рос. Фармаковский Мстислав Владимирович
Народився27 червня 1873(1873-06-27) або 1873[1]
Кіров, Російська імперія
Помер28 березня 1946(1946-03-28) або 1946[1]
Ленінград, РРФСР, СРСР
Країна Російська імперія
 СРСР
Діяльністьхудожник, мистецтвознавець, педагог, археолог, візуальний митець, реставратор, conservator
Alma materНоворосійський університет (1895)
Одеське художнє училище (1899)
Дюссельдорфська академія мистецтв
Галузьмистецтвознавство[1], археологія[1], образотворче мистецтво[1] і реставрація[1]
ЗакладРосійський музей
Інститут археології РАН
Науковий ступіньдоктор історичних наук (1946)
ЧленствоТовариство південноросійських художників

Мстислав Володимирович Фармаковський (рос. Мстислав Владимирович Фармаковский; нар. 27 червня 1873, Вятка — пом. 28 березня 1946, Ленінград) — російський мистецтвознавець, художник і педагог; доктор історичних наук з 1946 року; член Товариства південноросійських художників з 1907 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 27 червня 1873 року у місті Вятці (нині Кіров, Росія). 1895 року закінчив відділення археології історико-філологічного факультету Новоросійського університету в Одесі; у 1899 році — Одеське художнє училище; 1902 року — Дюссельдорфську академію мистецтв.

Протягом 19021906 років працював художником у друкарнях, видавництвах, музеях. Брав активну участь у діяльності Одеського товариства історії і старожитностей[2]. У 19051906 роках з групою однодумців з Товариства південноруських художників в Одесі видавав сатиричний журнал «Звон»[3]. В журналі розміщував свої пейзажі і портрети (зокрема пастеллю).

З 1906 по 1908 жив у Парижі, де займався живописом, знайомився з технологією прикладного мистецтва (порцеляна та вітраж), виступав на міжнародних конкурсах прикладного мистецтва, вивчав проблеми складання та збереження музейних колекцій[2].

Протягом 19081913 років викладав стародавні мови у Петергофській гімназії та у 19131914 роках — у чоловічій гімназії у Санкт-Петербурзі, у 19141918 роках — викладач, виконувач обов'язків інспектора 12-ї чоловічої гімназії[3]. Одночасно, з 1908 року, працював у археологічній комісії, з 1913 по 1919 рік — її член-кореспондент[2].

Упродовж 19181931 років працював у Російському музеї у Петрограді/Ленінграді. Був одним із організаторів та зберігачем історико-побутового відділу. Одночасно у 19191931 та у 19341938 роках працював у Російській академії історії матеріальної культури; з 1923 року займався викладацькою діяльністю на Вищих курсах мистецтвознавства при Державному інституті історії мистецтв і в Ленінградському університеті (як надштатний доцент: з 1924 року — на факультеті суспільних наук, з 1925 року — на факультеті мовознавства та матеріальної культури, у 19291931 роках — у Ленінградському історико-лінгвістичному інституті)[2].

У 1930 році, в результаті «чистки кадрів», був звільнений з Державної академії історії матеріальної культури та у 1931 році вислано до Ярославля, де працював у краєзнавчому музеї науковим співробітником[2].

У 19341946 роках знову працював в Російському музеї: науковим консультантом, завідувачем реставраційної майстерні, головним зберігачем. У роки німецько-радянської війни, поряд з діяльністю зі збереження частини колекції музею, що залишилася в Ленінграді, не припиняв дослідницьку роботу[2]. Помер в Ленінграді 28 березня 1946 року.

Праці

[ред. | ред. код]
  • «Блюда епископа Патерна» // Известия ИАК. 1913. Випуск 49;
  • «Пикник в деревне». Ленінград, 1927;
  • «Наборный туалет работы крепостного мастера». Ленінград, 1927;
  • «Три жалованных кубка из старинного семейного серебра Шереметевых». Ленінград, 1928;
  • «Техника экспозиции в историко-бытовых музеях». Ленінград, 1928;
  • «Хранение музейных ценностей». Ленінград, 1940;
  • «Воздушный режим в музеях». Ленінград, 1941;
  • «Консервация и реставрация музейных коллекций». Москва, 1947;
  • «Акварель, ее техника и консервация». Москва, 1950;
  • «Изделия из волокнистых материалов. Исторический памятник русского арктического мореплавания XVII века». Москва—Ленінград, 1951.

Також автор низки праць, присвячених історії російського мистецтва.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е Чеська національна авторитетна база даних
  2. а б в г д е Фармаковский Мстислав Владимирович / Энциклопедия «Всемирная история». [Архівовано 6 березня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
  3. а б Фармаковский Мстислав Владимирович / Биографика. [Архівовано 6 березня 2022 у Wayback Machine.](рос.)

Література

[ред. | ред. код]