Фарінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фарінг
Зображення
CMNS: Фарінг у Вікісховищі
Фарінг в прибережному музеї Herøy, Møre og Romsdal, Норвегія.

Фарінг (норв. Færing) — традиційний скандинавський невеликий весловий човен, довжиною приблизно 5–6 м[1]. Використовується для риболовлі та транспортування людей і приводиться в рух переважно за допомогою весел, але іноді озброюється вітрилом на зйомній щоглі.

Етимологія і семантика

[ред. | ред. код]
Вид зверху.

Назва човна походить від норвезької færing (давньоскандинавською Feræringr), що означає чотири весла[2]. Човни типу фарінг з регіону Ус в Гордаланні іноді називають уселвар.

Історія

[ред. | ред. код]

Цей тип човна сягає часів доби вікінгів у Норвегії. Гокстадський човен, датований IX століттям, нагадує фарінгі, які досі використовуються в західній і північній Норвегії, що свідчать про давню традицію будівництва таких човнів[3]. В 1920 році на острові Нелансея поруч з великим 13-метровим Квалсунським кораблем було знайдено менший, 9,5 — метровий човен VIII століття, що отримав назву Квалсунський фарінг.

Єдина суттєва відмінність між стародавніми і сучасними човнами полягає в заміні бічного весельного стерна на кормове. Вони продовжують використовуватись в сучасній Норвегії як невеликі рибальські судна і іноді беруть участь у перегонах.

Завдяки торгівлі ікрою (ікрою тріски в розсолі) між Норвегією та Францією, в часи вилову сардини за допомогою прямих сіток фарінгі набули поширення у Франції (зокрема в Дуарнене і Руані).

Нурланський фарінг (на передньому плані)

Корпус човна обшитий за традиційною для скандинавських суден клінкерною технологією (внапусток)[2]. Його довжина може варіюватися від 5 до 6 метрів[2]. Човен має майже симетричну конструкцію, з низькими бортами і високо піднятими штевнями[4].

Цей тип човна приводився в рух за допомогою весел, а іноді і вітрила, яке встановлювалось на зйомній щоглі. Історично склалося так, що фарінг в основному використовувався для веслування, оскільки через географічну конфігурацію фіордів, по яким плавають ці човни, напрямок та інтенсивність вітру не дуже постійними. У випадку встановлення щогли, човен зазвичай озброювали головним вітрилом (гротом) і стакселем. Стародавні човни були оснащені різними типами вітрил, від прямих до люгерних і шпринтових[2].

Для виготовлення човнів переважно використовується деревина сосни, яка дуже поширена в скандинавських країнах. Обводи фарінга дуже гармонійні, що полегшує плавання. Корпус і деталі судна зазвичай не декоруються.

Репліка в Україні

[ред. | ред. код]

В серпні 2022 року в парку історичної реконструкції Городище Оствиця у Рівному виготовили і спустили на воду реконструкцію скандинавського фарінга — човен Laisve (з литовської — Свобода). Над реконструкцією човна майстри працювали понад тридцять днів. Співавтором відтвореного човна є Литовська місія військових тренерів[5][6].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Geografisk utbredelse av nyere trebåttyper i Norge - Map of Norwegian wooden boat types until the 20th century. web.archive.org. 22 лютого 2011. Архів оригіналу за 22 лютого 2011. Процитовано 20 грудня 2022.
  2. а б в г Arwen Marine - Glossaire. www.arwenmarine.com. Процитовано 20 грудня 2022.
  3. "Viking"- 1893-kopien av Gokstadskipet - "Viking" - 1893 viking ship replica of the Gokstad ship. web.archive.org. 2 березня 2011. Архів оригіналу за 2 березня 2011. Процитовано 20 грудня 2022.
  4. Arwenmarine.com - Glossaire - Faering (Français) . Процитовано 29 вересня 2019.
  5. Фарінг laisvе: у Рівному на Оствиці зробили реконструкцію човна скандинавів. news.rovno.ua (укр.). Процитовано 26 грудня 2022.
  6. Фарінг laisvе: у Рівному на Оствиці зробили реконструкцію човна скандинавів (укр.), процитовано 26 грудня 2022

Джерела

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]