Шуї (судно)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шуї
CMNS: Шуї у Вікісховищі
Парад шуї на дні незалежності Катару

Шуї (араб. شوعي‎, shu'i), також відоме як шуві (shuw'i) чи шуве (shuve) — традиційне арабське вітрильне дау невеликих розмірів з низько нахиленим ахтерштевнем і характерними «крилами» над високо піднятою похилою кормою. Сьогодні шуї є найбільш поширеним видом дау в Перській затоці та Омані. Використовуються як рибальські судна, а також для перевезення пасажирів та невеликих вантажів[1][2][3].

Сучасні рибальські вітрильні шуї. Доха
Моторизоване шуї з туристами. Оман
Двощоглове шуї. Катар
Джалібот (на передньому плані) і шуї (за ним). Добре видно різницю в положенні форштевня на носі обох суден.

Профіль шуї добре впізнаваний завдяки їх низько нахиленому довгому форштевню, з подвійним вигином на зазвичай розфарбованому кінці і піднятій похилій пласкій транцевій кормі, прикрашеній по боках характерними «крилами»[4]. Середня довжина корпусу шуї складає від 7 до 15 метрів[5]. Шуї, як багала або ганджа відноситься до типів дау з «європеїзованою» пласкою транцевою кормою і історично мало одну, або зрідка — дві щогли з чотирикутними косими «арабськими» вітрилами у формі неправильної трапеції. Пласка корма шуї чудово підходить для розміщення на ній підвісних чи вбудованих двигунів і сьогодні значна кількість шуї Перської затоки моторизовані і використовують вітрила лише як допоміжний засіб до двигуна, або й взагалі позбавлені щогл і вітрил.

На кормі шуї з дерев'яних брусів зазвичай встановлюється легкий каркас, на якому робиться навіс для захисту від сонця, а на рибальських шуї зберігаються сітки. На пасажирських і туристичних шуї цей каркас перетворюють у велику платформу для перевезення людей. Іноді таку платформу роблять двоповерховою і вона далеко і непропорційно видається за корму судна.

Якщо на будівництво великих дау, таких як ганджа або бум, йшло до 10 місяців, будівництво шуї могло бути здійснено за строк 3-4 місяці[4][6]. Історично, як усі дау, шуї відносились до «зшитих суден» і будувались за традиційною арабською технологією «спочатку корпус» за допомогою зв'язування або «зшиття» дерев'яних елементів судна мотузками з койру, без застосування металевих цвяхів. Хоча сучасні шуї продовжують будуватись за технологією «спочатку корпус», при їх будівництві використовують сучасні технології те металеві цвяхи, а човни з корпусом, зшитим мотузками, сьогодні майже не зустрічаються.

Поширення і використання

[ред. | ред. код]

Шуї є традиційними човнами для країн, розташованих на узбережжі Перської і Оманської заток, таких як Катар, Бахрейн, Кувейт, Оман і ОАЕ, моряки цих регіонів називають шуї «сестрою самбука»[4] . Історично вони використовувались для рибальства і вилову перлів поряд з іншими дау малих і середніх розмірів, таких як джалібот, самбук і батиль. Після винайдення і розповсюдження в 1910-х роках в Японії штучного способу вирощування перлин в промислових масштабах, а також відкриття в 1930-х роках в Перській затоці великих покладів нафти, перловий і риболовний бізнес в регіоні почав швидко втрачати свою актуальність, що призвело до зникнення традиційних дау і занепаду традицій їх будівництва. Проте, якщо великі і середні традиційні торгові, транспортні та риболовні дау, такі як бум, ганджа, багала, самбук і батиль в другій половині XX ст. майже повністю зникли, невеликі дау, такі як шуї і джалібот змогли пристосуватись до змін і знайти свою нішу в нових умовах[4]. Моторизовані шуї сьогодні широко застосовуються в перевезеннях пасажирів та невеликих вантажів між затоками та прилеглими до узбережжя островами, а також для рибальства та в рекреаційно-туристичних цілях[3].

Суднобудівні верфі, що будують човни типу шуї, переважно розташовані в Катарі і на узбережжі Оману, від Моската до Сухара.

Джалібот і джахазі

[ред. | ред. код]

На шуї дуже схоже інше дау, що широко використовується сьогодні в Перській затоці — джалібот. Цей тип дау має подібні до шуї розміри, вітрильне озброєння та призначення, але відрізняється від шуї формою носа, на якому прямий форштевень не нахилений вперед, а розміщується майже вертикально, що робить джалібот дуже схожим на деякі європейські моделі човнів[7]. На шуї також схоже дау з узбережжя Суахілі — джахазі, яке має схожі розміри і аналогічний похилий ніс, але корма африканських джахазі зазвичай немає характерних для шуї «крил».

Див. також

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]
Моторизовані шуї з двоповерховими пасажирськими платформами в Омані
Шуї в гавані Дохи. Катар

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. The Traditional Dhow. web.archive.org. 26 лютого 2014. Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 6 лютого 2021.
  2. Jewelry, Dana (15 листопада 2011). so, Cheap and Chic: “The first traditional Dhow Exhibition” in Qatar. so, Cheap and Chic. Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 23 лютого 2021.
  3. а б British-Yemeni Society: Traditional Arab sailing ships. web.archive.org. 15 липня 2012. Архів оригіналу за 15 липня 2012. Процитовано 24 лютого 2021.
  4. а б в г The dhow chronicles. Gulf-Times (араб.). 21 квітня 2014. Процитовано 24 лютого 2021.
  5. Traditional boat types - shuw’i. catnaps.org. Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 24 лютого 2021.
  6. The United Arab Emirates Yearbook 2005 (англ.). Trident Press Ltd. 2005. ISBN 978-1-900724-89-0.
  7. https://web.archive.org/web/20120715154255/http://al-bab.com/bys/articles/taylor03.htm

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]