Фасти

Фасти (лат. fasti) у Стародавньому Римі:

1. позначення сприятливих днів (fasti dies) у римському календарі;
2. назва самого римського календаря;
3. кам'яна або мармурова плита, на якій висічений річний римський календар із зазначенням fasti dies та інших днів;
4. мармурова плита, на якій висічена щорічна хроніка обіймання посад у вищій магістратурі (консулів, преторів, цензорів, тощо), тут же можуть вказуватися найважливіші події за рік;
5. мармурова плита, що містить перелік тріумфаторів від найдавніших часів до 19 до н. е. (Fasti Triumphales).
6. назва незавершеної поеми давньоримського поета Овідія, яку він писав приблизно в 2-8 роках н. е.

Етимологія терміну

Fasti — це множина латинського прикметника fastus, який частіше вживався як іменник і означав «те, що дозволено», «те, що є законним в очах богів». В свою чергу, fastus походить від fas, що перекладається як «воля богів» або «божественний закон».

Fasti dies

Первісно, у Стародавньому Римі слово fasti мало значення «щасливий, вдалий, погоджений [з богами]» і вживалося стосовно римського календаря, дні якого поділялися на fasti dies (благословенні, сприятливі дні) та nefasti dies (неблагословенні, несприятливі дні). Введення такого поділу днів на дві групи приписують другому царю Риму Нумі Помпілію, що правив з 717 по 673 рік до н. е.

Римляни вірили, що у благословенні дні боги створювали найкращі умови для будь-яких звершень (будівництво, торгівля, релігійні обряди, судочинство, початок подорожі, тощо) і сприяли їм. Відповідно, у nefasti dies боги не допомагали, відтак, вони вважалися несприятливими, тому в ці дні римляни намагалися утриматися від будь-яких важливих приватних і державних справ.

Fasti dies ділилися на:

• dies fasti comitiales;
• dies fasti non comitiales.

В будь-який день fasti dies консул мав право на lege agere, тобто міг скликати коміції, а от підлеглі йому магістрати могли «мати справу з народом» (cum populo agere) лише в dies fasti comitiales, але не в дні другої групи.

Nefasti dies

Це були сакральні (священні) дні року, до яких відносилися:

• dies religiosi — дні шанування мертвих, також дні присвячені культу богині Весті або богам підземного царства;
• atri dies — дні відзначені якимось жалобним історичним спогадам;
• наступні дні, що слідують за ідами, нонами та календами.

Особливо суворо релігійним настановам слідували вищі магістрати при виконанні своїх обов'язків: наприклад, претор і консул в nefasti dies не могли вимовляти слова do, dico, addico (тобто, не могли надавати, говорити, судити). Відповідно, судові установи в такі дні були зачинені.

Змішані дні

Окрім fasti dies та nefasti dies існували також змішані дні:

• dies intercisi, які вважалися nefasti вранці і ввечері, але fasti в проміжні години;
• dies fissi, які вважалися nefasti до завершення сакральних ритуалів.

Фасти (календар)

Дні в календарі записували наступними скороченнями:

• F — fasti dies;
• N або NP — nefasti dies;
• С — dies comitiales;
• EN — dies intercisi;
• Q. R. C. F. (= quando rex comitiavit fas) — dies fissi (дні, коли священний цар головує в калатних коміціях, це 24 березня і 24 травня)
• Q. ST. D. F. (= quando stercus delatum fas) — день прибирання у храмі Вести, коли з нього виносилися сміття і бруд (15 червня).

Теодор Моммзен підрахував кількість різних днів за рік і отримав наступний результат:

• dies fasti — 45;
• dies comitiales — 194;
• dies nefasti — 48;
• dies religiosi — 57;
• dies intercisi — 8;
• dies fissi — 3.

В сумі це 355 днів — саме стільки їх було у римському календарі.

Складання річного календаря і визначення в ньому fasti та nefasti днів мало велике політичне значення для всього суспільного життя. Традиційно dies fasti оголошувалися понтифіками 1-го числа кожного місяця лише на поточний місяць. Оскільки з VI по IV ст. до н. е. колегія понтифіків складалася виключно з патриціїв, це давало їм можливість шляхом підміни або перестановки днів коміцій здійснювати політичні маніпуляції і, коли їм було треба, унеможливлювати проведення народних зборів. Так тривало до 304 до н. е., коли курульний еділ Гней Флавій оприлюднив список dies fasti на весь рік, після цього стало традицією записувати річний календар на кам'яній чи мармуровій плиті і виставляти на загальний огляд.

Цей календар ділився на тижні, що складалися з 8 днів. Дні позначався літерами від А до Н, після чого писалося скорочене позначення (F, N, С, EN і т. д.). Поступово в такі календарі почали вписувати позначення свят, священних дійств, ігор, історичних подій, астрономічних даних.

Оскільки велике політичне значення у календарі мали саме fasti dies, календар отримав назву fasti.

Фасти (кам'яна плита)

З часом, вже камені з надписами, що містили якусь хронологію почали називати fasti.

Фасти (хроніка магістратур)

Рішучий вчинок Гнея Флавія мав не тільки політичні наслідки, але й суттєво вплинув на точність римської історії. Справа в тім, що хоча фасти і зберігають важливі свідчення з римської хронології з 483 року до н. е., записи для V — др. пол IV ст. до н. е., істориками вважаються недостовірними, оскільки представники римських знатних родин, аби звеличити своїх предків, зумисне викривляли події та ролі в них певних осіб. Записи др. пол IV ст. до н. е. виглядають дещо краще, і приблизно з 300 року фасти вважаються доволі точними.

Джерела

Довідники

• Фасти // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 525.
• Нума Помпилий // Новий енциклопедичний словник / Під заг. ред. акад. К. К. Арсеньєва. — 1911—1916. (рос.)
• Фасты // Советская историческая энциклопедия / под ред. Е. М. Жукова. — М. : Советская энциклопедия, 1973. — Т. 14.(рос.)
• Fasti // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
• fasti, fastus, fas // WordSense Dictionary. — 2024. (англ.)
• Dies, Fasti // Реальна енциклопедія класичної старовини / А. Паулі, К. Вальтц, В. Тоффель. — 1885. (рос.)
• fasti в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». (англ.)