Федик Михайло Миронович
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Федик Михайло Миронович | |
|---|---|
| Народження | 3 серпня 1950 (74 роки) |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Львів |
| Членство | Національна спілка архітекторів України |
Михайло Миронович Федик (нар. 3 серпня 1950, Звиняч) — український архітектор.
Народився 3 серпня 1950 року в селі Звиняч на Тернопіллі. 1972 року закінчив Львівський політехнічний інститут. Член Національної спілки архітекторів України від 1983 року[1]. Входив до правління Львівської організації спілки[2]. Працює головним архітектором проєктів архітектурно-планувальної майстерні № 2 інституту «Містопроект»[3].
- Проєкти
- Проєкт реконструкції проспекту Свободи у Львові (1989)[1].
- Благоустрій площі Різдва в Галичі (не пізніше 2001, співавтор Н. Гайда)[3].
- Концепція нового генерального плану Львова (2002, співавтори Віталій Дубина, Олег Чамара, Олександр Мар'єв, Інеса Склярова, І. Куляса, та ін.)[4].
- Проєкт реновації історико-архітектурного заповідника у Львові[1].
- Проєкти реконструкції низки міст Західної України[1].
- Пам'ятники
- Надгробний пам'ятник на могилі М. І. Кузнецова, що на Пагорбі Слави у Львові (після 1960, скульптор Валентин Подольський)[5].
- Пам'ятник Йоні Якіру в Золочеві (1980, скульптор Дмитро Крвавич)[6].
- Пам'ятники загиблим землякам у селах Жидичин (1980, скульптор Ярослав Скакун)[7]. Долиняни Городоцького району (1983, скульптор Дмитро Крвавич)[8].
- Пам'ятник Шашкевичу у Львові (1989)[1].
- Пам'ятник Тарасові Шевченку в Задвір'ї (1991, співавтори скульптори Любомир Яремчук, Микола Посікіра, Любомир Юрчук)[9].
- Пам'ятник Тарасові Шевченку в Колодрібці (1991, скульптор, Микола Посікіра)[10].
- Пам'ятник Петру Сагайдачному в с. Кульчиці (1992, співавтори скульптори Любомир Яремчук, Микола Посікіра)[11].
- Пам'ятник Шашкевичу в Золочеві (1993)[1].
- Пам'ятник Тарасові Шевченку в Оброшині (1993, співавтори скульптори Любомир Яремчук, Микола Посікіра, Володимир Римар)[12].
- Пам'ятник Тарасові Шевченку в П'ятничанах (1995, співавтори скульптори Любомир Яремчук, Микола Посікіра)[13].
- Проєкт меморіального комплексу воїнам УГА на полі № 76 Личаківського цвинтаря у Львові. Реалізований частково у 1998—2001 роках. Скульптори Микола Посікіра і Дмитро Крвавич[14].
- Пам'ятник на могилі Мирослава Іванюти на Личаківському цвинтарі, поле № 49 (2002, скульптор Микола Посікіра)[15].
- Пам'ятник Степанові Бандері у Львові. Співавтори архітектор Юрій Столяров, скульптор Микола Посікіра. Проєкт затверджено 2002 року, реалізовано до 2007[16].
- Пам'ятник Тарасові Шевченку в Афінах (2010, скульптор Володимир Одрехівський)[17].
- Пам'ятник «Матері-Україні» на площі Ринок у Самборі (2010, скульптор Микола Посікіра)[18].
- Меморіальні таблиці
- Іванові Франку на вулиці Вічевій, 1 у Львові (1981, співавтор — скульптор Дмитро Крвавич)[19].
- «Руській трійці» на вулиці Стефаника, 2 у Львові (1987, співавтор — скульптор Микола Посікіра)[20].
-
Меморіальна таблиця Іванові Франку
(вул. Вічева, 1)
.JPG)
- ↑ а б в г д е Дуда І. Федик Михайло Миронович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 507. — ISBN 978-966-528-279-2.
- ↑ Габрель М. У Львівській організації Спілки архітекторів України // Архітектурний вісник. — 1997. — № 1 (2). — С. 17.
- ↑ а б Містопроект // Архітектурний вісник. — 2001. — № 1—2 (12). — С. 23.
- ↑ Архітектура Львова, 2008, с. 648.
- ↑ Львів. Архітектурно-історичний нарис, 1989, с. 203.
- ↑ Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 328.
- ↑ Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 71.
- ↑ Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 324.
- ↑ Наконечний Р. Світ його привітав, 2013, с. 45.
- ↑ Олійник В. Колодрібка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 143. — ISBN 966-528-199-2.
- ↑ Сас П. М. Петро Конашевич-Сагайдачний: молоді роки. — К., 2006. — С. 161. — ISBN 966-02-4172-0.
- ↑ Наконечний Р. Світ його привітав, 2013, с. 120.
- ↑ Наконечний Р. Світ його привітав, 2013, с. 162.
- ↑ Архітектура Львова, 2008, с. 675—676.
- ↑ Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 282. — ISBN 966-8955-00-5.
- ↑ Архітектура Львова, 2008, с. 675.
- ↑ Ілюк Т. Постать Тараса Шевченка у сучасному соціогуманітарному просторі Грецької Республіки // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Тарас Шевченко в долі слов'янських народів: діалог через століття і кордони». — К.: ННДІУВІ, 2014. — C. 145.
- ↑ Іванчук Р. На Самбірщині відкрили два пам'ятники в один день // Високий замок. — № 161 (4293). — 2010. — 31 серпня. — С. 1, 3.
- ↑ Львів. Архітектурно-історичний нарис, 1989, с. 260—261.
- ↑ Мельник І. В. Галицьке передмістя та південно-східні околиці Королівського столичного міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 94. — ISBN 978-617-629-076-6.
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- Наконечний Р. Світ його привітав. Пам'ятники Тарасу Шевченку на Львівщині. — Львів : Нар. музей Тараса Шевченка, 2013. — 180 с. — ISBN 978-617-7142-00-2.
- Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог–справочник / Роман Наконечний. — Киев : Наукова думка, 1987. — 735 с. (рос.)
- Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — 280 с.
