Скакун Ярослав Іванович
| Скакун Ярослав Іванович | |
|---|---|
| Народився | 1 лютого 1949 (75 років) Розвадів |
| Громадянство |  СРСР→ Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | скульптор |
| Alma mater | Львівська національна академія мистецтв |
| Нагороди |   |
| Сайт | mykolaiv.lviv.ua/culture/vydatni-ludy/skakun-yaroslav-ivanovich.html |
Яросла́в Іва́нович Скаку́н (нар. 1 лютого 1949, Розвадів) — український скульптор, педагог.
Народився 1 лютого 1949 року в селі Розвадів Миколаївського району Львівської області. 1977 року закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1989). Народний художник України (2006).[1] Професор кафедри монументально-декоративної скульптури Львівської національної академії мистецтв. Із 1980-х років походить ряд станкових робіт, а від 1990-х років частіше працює в галузі монументальної скульптури. До цього періоду відноситься ряд пам'ятників у різних містах України.
- Станкова робота «Молоді хірурги».
- «Пора сінокосу» (1980, тонований гіпс, 115×97×60).[2]
- Пам'ятник землякам, загиблим у Другій світовій війні, село Жидичин (1980, архітектор Михайло Федик).[3]
- «Ікари» (1982, співавтор Йосип Садовський, тонований гіпс, 154×100×85).[4]
- Шість барельєфних погрудь із зображенням видатних медиків минулого на фасаді «Аптеки-музею» у Львові (1985).[5]
- «І. Франко» (1986, тонований гіпс, 175×145×85).[6]
- Портрет Т. Г. Шевченка (1989, гіпс, 160×130×85).[7]
- Пам'ятник на могилі Станіслава Людкевича на Личаківському цвинтарі, поле № 3 (1989), співавтори — скульптори Любомир Яремчук, Микола Посікіра[8][9].
- Пам'ятник Шевченкові, село Грабовець (1989, архітектор Володимир Сколоздра)[10].
- Скульптурна композиція фонтану «Русалки» на головній алеї Стрийського парку у Львові (архітектор Микола Обідняк, 1980-ті).[11][12]
- Пам'ятник Шевченкові, село Уличне (1992)[13].
- Пам'ятник на могилі Богдана Котика на Личаківському цвинтарі, поле № 12 (1994).[14].
- Меморіальна таблиця Володимиру Кубійовичу на будинку по вулиці Листопадового чину у Львові (1993, архітектор Олег Чамара, Василь Каменщик)[15].
- Пам'ятник борцям за волю України, село Розвадів (1995).
- Пам'ятна стела Богданові Хмельницькому на однойменній вулиці в Калуші (1995).[16]
- Пам'ятна таблиця Павлові Ковжуну на фасаді Калуського державного училища культури (1996).[16]
- Пам'ятник Тарасові Шевченку в Калуші (1997).[16]
- Пам'ятник Іванові Франку, село Чертіж Львівської області (1989, архітектор Василь Каменщик)[15].
- Пам'ятник Тарасові Шевченку, місто Новогродівка на Донеччині (1997).[16]
- Погруддя Івана Франка, село Голинь на Івано-Франківщині (2000).[16]
- Меморіальна таблиця на колишньому будинку НТШ на проспекті Шевченка, 8 у Львові (2002, архітектор Олег Чамара, Василь Каменщик)[15].
- Пам'ятник святому Миколаю в Луцьку (не пізніше 2001, архітектор Андрош Бідзіля).[17]
- Пам'ятник Михайлу Грушевському в Луцьку (2002, архітектор Андрош Бідзіля).
- Пам'ятник Соломії Крушельницькій у дзеркальному залі Львівського оперного театру, до 130-річчя від дня народження (2002).[18]
- Меморіальна таблиця на фасаді львівської середньої школи № 4 на честь Олени Степанів (2003).[19].
- Меморіальна таблиця на Латинському катедральному соборі Львова на честь приїзду Папи Римського Івана Павла ІІ (2003)
- Пам'ятник присвячений 110-річчю українського футболу, встановлений у Стрийському парку у Львові (2004).
- Портрет художника Євгена Лисика (2005, бронза, 95×80×40).[1]
- Погруддя Соломії Крушельницької для музею театру Ла Скала в Мілані (2008).[18]
- Пам'ятник Євгену Петрушевичу в Сокалі. Урочисто відкритий 1 грудня 2009 року.[20]
- Погруддя «Заслужена артистка України Любов Качала» (2008, гіпс, 82×50×30).[21]
- Погруддя Романові Шухевичу, відкрите 5 березня 2009 року на вул. Білогорща, 76 у Львові[22]
- Меморіальна таблиця у Львівській опері, на честь 10-ліття від дня візиту до Львова Папи Римського Івана Павла II, що була відкрита у листопаді 2011 року.[23]
- Меморіальна таблиця на честь ректора львівської політехніки Юрія Рудавського — на будинку по вулиці Глибокій, 13 у Львові, де він мешкав, відкрита 17 жовтня 2012 року (архітектор Богдан Черкес)[24].
- Меморіальна таблиця у пам'ять про митрополита Андрея Шептицького на корпусі НЛТУ у Львові. Урочисто відкрита 11 жовтня 2018 року.[25].
- Меморіальна таблиця гончарю Петру Вауліну (спільно з компанією «ПікАрт»; м. Опішня, Полтавської області).
-
Луцьк. Пам'ятник Михайлові Грушевському -
Львів. Пам'ятна таблиця на Латинській катедрі -
Львів. Фонтан «Русалки» у Стрийському парку -
Погруддя Романові Шухевичу (вул. Білогорща) -
Меморіал "Львів - батьківщина українського футболу"
.jpg)
- ↑ а б Весняний салон — 2008 / уклад. Д. Гунц, Н. Левицька. — Львів : Растр-7, 2008. — С. 139.
- ↑ Ми будуємо комунізм. Республіканська художня виставка, присвячена XXVI з'їзду КПРС та XXVI з'їзду Компартії України. Каталог / укл. А. Г. Брусина, М. О. Склярська, Т. А. Гельфер та ін. — К. : Реклама, 1982. — С. 25.
- ↑ Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 71.
- ↑ Моя Батьківщина — СРСР. Обласна художня виставка, присвячена 60-річчю утворення Союзу РСР. — Львів : Облполіграфвидав, 1983. — С. 16.
- ↑ Вуйцик В. С. З історії львівських кам'яниць. Вулиця Друкарська, 2 // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2004. — № 14. — С. 140.
- ↑ Художня виставка, присвячена 130-річчю з дня народження Івана Франка. Каталог / упор. Л. А. Молчанова, Н. І. Маїк, М. І. Волочинюк та ін. — Львів : Облполіграфвидав, 1987. — С. 8.
- ↑ Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 175-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка. — Львів : Облполіграфвидав, 1989. — С. 12.
- ↑ Загайська Р. Про автора // Вітер в долоні: Книга проходів Личаківським цвинтарем. — Львів : Апріорі, 2017. — С. 207. — ISBN 978-617-629-077-3.
- ↑ Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. Путівник. — Львів, 2006. — С. 144. — ISBN 966-8955-00-5.
- ↑ Наконечний Р. Світ його привітав, 2013, с. 158.
- ↑ «Інтерактивний Львів»: Територія Стрийського парку — фонтан з русалками
- ↑ Фонтан, що перетворювався на клумбу
- ↑ Наконечний Р. Світ його привітав, 2013, с. 64.
- ↑ Личаківське кладовище. Львівський некрополь. — Львів : Новий час, 1998. — С. 42. — ISBN 966-95279-0-2.
- ↑ а б в Свій храм, 2015.
- ↑ а б в г д Когут М. Калущина: люди і долі. — Калуш : Калуська друкарня, 2006. — С. 187.
- ↑ Волинський «Діпроміст» // Архітектурний вісник. — 2001. — № 3—4 (13). — С. 20.
- ↑ а б Труш Н. Міжнародні контакти Львівської опери // Просценіум. — 2008. — № 3 (22). — С. 97—98.
- ↑ Мельник І., Масик Р. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 213. — ISBN 978-617-629-077-3.
- ↑ Петрів М. Українські адвокати: державні, громадські, політичні та культурно-освітні діячі кінця XIX — першої половини XX ст. — К. : Юстініан, 2014. — С. 326. — ISBN 978-617-7039-05-0.
- ↑ Весняний салон — 2009 / уклад. Д. Гунц, Н. Левицька, М. Турко. — Львів : Растр-7, 2009. — С. 120. — ISBN 978-966-2004-32-8.
- ↑ Андрій Яремко (5 березня 2009). На місці загибелі Романа Шухевича відкрили пам'ятник генерал-хорунжому УПА. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 2 жовтня 2021. Процитовано 24 червня 2023.
- ↑ Папа Іван Павло II в Опері // Експрес, додаток «Львівські новини». — 2011. — 17 листопада. — № 129 (6054). — С. 10.
- ↑ Козловський Б. А до роботи ректору було 200 кроків… // Високий замок. — 2012. — 18—24 жовтня. — С. 5.
- ↑ Мозгова А. Пам'яті Митрополита Шептицького // Освіта лісівнича. — 2018. — 9—10 жовтня. — № 569—570. — С. 3.
- Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 848 с. . — ISBN 5-88500-042-5. — С. 531—532.
- Цісарик В. О. Львівська школа монументальної скульптури другої половини XX ст. // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв — 2006. — № 9. — С. 98—99.
- Ювілей Ярослава Скакуна // Мистецький ужинок. — 2011. — № 2. — С. 102—103.
- Наконечний Р. Світ його привітав. Пам'ятники Тарасу Шевченку на Львівщині. — Львів : Нар. музей Тараса Шевченка, 2013. — 180 с. — ISBN 978-617-7142-00-2.
- Романюк П. «Свій храм» Архітектор Василь Каменщик на тлі історії та нашої доби. — Львів : ЛА «Піраміда», 2015. — ISBN 978-966-441-384-5.
- Кафедра монументально-декоративної скульптури: Скакун Ярослав Іванович. lnam.edu.ua. Львівська національна академія мистецтв. Архів оригіналу за 8 лютого 2023. Процитовано 24 червня 2023.
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |