Федоров Едуард Юрійович
| Федоров Едуард Юрійович | |
|---|---|
 Матрос | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 10 серпня 1996 Валява |
| Смерть | 2 липня 2018 (21 рік) (помер від поранень) |
| Псевдо | «Джигіт» |
| Військова служба | |
| Приналежність |  Україна |
| Вид ЗС |  Військово-морські сили |
| Рід військ |  Морська піхота |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Едуа́рд Ю́рійович Фе́доров (10 серпня 1996 — 2 липня 2018) — матрос Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Народився 1996 року в селі Валява (Городищенський район, Черкаська область). Після закінчення школи навчався у Шевченківському коледжі Уманського національного університету садівництва.
Після строкової служби 31 березня 2016 року підписав контракт, пройшов навчання в 169-му НЦ «Десна». Зарахований до складу 503-го батальйону морської піхоти; матрос, навідник.
27 червня 2018-го зазнав важкого поранення від кулі снайпера поблизу села Водяне (Волноваський район). П'ять діб лікарі харківського ВМКЦ Північного регіону боролись за його життя воїна, громада села збирала й передавала кошти на його лікування. Але поранення виявилось несумісним із життям, під вечір 2 липня 2018 року його серце зупинилось.
5 липня 2018-го похований у селі Валява; у Городищі оголосили жалобу за загиблим та скасували всі розважальні заходи.
Без Едуарда лишились батьки, сестра, молодший брат та вагітна дружина (одружився у квітні 2018 року). 17 вересня 2018 року народилась доня.
- указом Президента України № 239/2018 від 23 серпня 2018 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
- ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2018 року № 239/2018 «Про відзначення державними нагородами України»
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |