Феодора Шлезвіг Гольштейн-Зондербург-Аугустенбурзька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Феодора Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Аугустенбурзька
нім. Feodora von Schleswig-Holstein-Sonderburg-Augustenburg
Світлина принцеси Феодори, 8 лютого 1909
Ім'я при народженніФеодора Адельгейд Хелена Луїза Кароліна Густава Пауліна Аліса Йєнні
ПрізвиськоФео
Народилася3 липня 1874(1874-07-03)
Замок Прімкенау, Нижня Сілезія, Королівство Пруссія
Померла21 червня 1910(1910-06-21) (35 років)
Хохфельден, Оберзасбах
ПохованняГерцогський цвинтар у Прімкенау
Країна Німецька імперія
Місце проживанняЗамок Прінкенау
Маєток Борнштедт
Діяльністьхудожниця, письменниця, поетеса
Alma materДрезденська академія образотворчих мистецтв
Знання мовнімецька
Титулпринцеса Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Аугустенбурзька
РідАугустенбурги
БатькоФредерік VIII
МатиАдельгейда Гогенлое-Лангенбурзька
Брати, сестриErnst Günther II, Duke of Schleswig-Holsteind, Луїза Софія Ауґустенбурзька, Кароліна Матильда Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Ауґустенбурзька і Августа-Вікторія
У шлюбі зне було
Дітине було
НагородиКоролівський орден Вікторії та Альберта
Герб
Герб

Герб роду Аугустенбургів

Феодора Аугустенбурзька, повне ім'я Феодора Адельгейд Хелена Луїза Кароліна Густава Пауліна Аліса Йєнні Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Аугустенбурзька (нім. Feodora Adelheid Helene Luise Karoline Gustave Pauline Alice Jenny von Schleswig-Holstein-Sonderburg-Augustenburg), 3 липня 1874 — 21 червня 1910) — принцеса Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Аугустенбурзька, донька номінального герцога Шлезвіг-Гольштейну Фредеріка VIII та принцеси Гогенлое-Лангенбурзької Адельгейди. Письменниця, поетеса та художниця-імпресіоністка.

Біографія

[ред. | ред. код]

Феодора народилася 3 липня 1874 року в замку Прінкенау. Вона була найменшою з семи дітей номінального герцога Шлезвіг-Гольштейну Фредеріка VIII та його дружини Адельгейди Гогенлое-Лангенбурзької. Дівчинка мала старших сестер Августу Вікторію, Кароліну Матильду, Луїзу Софію та брата Ернста Гюнтера. Ще два брати померли немовлятами до її народження.

Мешкало сімейство у замку Прінкенау в Нижній Силезії, зиму проводили в Готі.[1] Аугустенбургам також належали замок Ґрастен у Ютландії та ферма у Швеції.[2]

Батько помер, коли Феодорі було п'ять. Матір більше не одружувалася. Освітою дівчинки займалися приватні вчителі та гувернантки.

На відміну від сестер, які були білявками, Феодора мала темне волосся і, як вважається, великий ніс, тому сучасники вважали її найменш привабливою із аугустенбурзьких принцес. Однак, газети писали про її привабливість та силу характеру.[2]Дівчина знала кілька мов та мала хист до малювання.

У 1895 році її сестра Августа Вікторія, яка стала німецькою імператрицею, вирішила влаштувати її подальшу долю через шлюб із італійським кронпринцом Віктором Емануїлом. Вона сама поїхала до Італії, де зустрілася із матір'ю потенційного нареченого Маргаритою Савойською, а також завітала до Папи Римського. Правляча верхівка Німеччини та Італії радо вітала можливість цього союзу. Здавалося, питання із заручинами вирішено, проте, після її повернення до Німеччини, Віктор Емануїл раптово зробив шлюбну пропозицію чорногорській принцесі Олені, яка до того ж сповідувала православ'я.

Маєток Борнштедт, де Феодора провела останні роки життя

Невдача із заручинами так розізлила кайзера Вільгельма II, що він тривалий час не бажав бачити Феодору. Лише у 1903 році він дарував їй маєток Борнштедт поблизу Потсдама у довічне володіння. Імператриця зрештою відмовилася від спроб видати сестру заміж. В маєтку принцеса створила дружню атмосферу, її часто навідували численні племінники, які називали її улюбленою тіткою. Двір Феодори відвідували художники та письменники.[3] Вочевидь принцеса була дуже популярною.[4]

Не надто розчарована відсутністю чоловіка, принцеса присвятила своє життя мистецтву. Ще у 1899 році вона навідала колонію художників Ворпсведе, де налагодила зв'язки із Генріхом Фогелером, Гансом Ам Енде, Паулою Беккер та Отто Модерзоном. У 1906 році вона вступила до Дрезденської академії образотворчих мистецтв, де потоваришувала із Фріцем Макензеном, який був одним із найвідоміших представників югендстіля Північної Німеччини. Належала до кола друзів Козіми Вагнер у Байройті.[5]

Здійснювала тривалі поїздки, під час яких познайомилася із Гансом Тома та Максом Клінгером. Мотиви для своїх картин, здебільшого у жанрі імпресіонізму, принцеса знаходила в околицях Кронхета та Шлезвіг-Гольштейні. Також з 1906 року вона почала писати вірші та прозу під псевдонімами Феодора Гольштейн та Ф.Хугін, висловлюючись з цього приводуː «В жодному разі я не хочу, щоб мої книжки читали тільки тому, що я сестра німецької імператриці».[6] Її роман «Крізь туман», присвячений батькові, побачив світ у 1908 році у Берліні. Генріх Фогелер працював над його оздобленням.[7]

Феодора була завжди слабка здоров'ям, проте померла раптово 21 червня 1910 року в Гохвельдені. Існують відомості про її смерть від тифу або діабету, проте достеменно причина смерті не встановлена.[2] Принцесу поховали на герцогському цвинтарі у Прімкенау поруч із батьками.[8]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Королівський орден Вікторії та Альберта (Велика Британія).

Титули

[ред. | ред. код]
  • 3 липня 1874 — 21 червня 1910 — Її Світлість Принцеса Феодора Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Аугустенбурзька.

Генеалогія

[ред. | ред. код]
Фрідріх Крістіан II
 
Луїза Августа Датська
 
Крістіан-Конрад Даннескьольд-Самсе
 
Йоганна Каас
 
Карл Людвіг Гогенлое-Лангенбурзький
 
Амалія Генрієтта Сольмс-Барутська
 
Еміх Карл Лейнінген
 
Вікторія Саксен-Кобург-Заальфельдська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Крістіан Август II
 
 
 
 
 
Ловіса-Софія Даннескьольд-Самсе
 
 
 
 
 
Ернст I
 
 
 
 
 
Феодора Лейнінгенська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фредерік VIII
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Адельгейда Гогенлое-Лангенбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Феодора
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Стаття Торстена Людтке «Сповідь протестантки на троні» від квітня 2011 [1] [Архівовано 2 січня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
  2. а б в Chasing Crowns: A "Sisterhood" Of Rejected Royal Consorts [2] (англ.)
  3. Феодора Шлезвіг Гольштейн-Зондербург-Аугустенбурзька [3] (нім.)
  4. Історія вілли «Феодора» [4] (нім.)
  5. Стаття «Принцеса як художниця» від 27 листопада 2003 року [5] [Архівовано 2018-01-03 у Wayback Machine.] (нім.)
  6. Стаття «Сестра імператриці та мистецтва» від 28 січня 2010 року [6] (нім.)
  7. Weiberg, Thomas, Prinzessin Feodora - nach Sternen jagen, Berlijn, 2008, стор.32 [7] (нім.)
  8. Герцогський цвинтар у Прімкенау [8] (англ.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Weiberg, Thomas, Prinzessin Feodora - nach Sternen jagen, Berlijn, 2008

Посилання

[ред. | ред. код]