Адельгейда Гогенлое-Ланґенбурзька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Адельгейда.
Адельгейда Гогенлое-Ланґенбурзька
нім. Adelheid zu Hohenlohe-Langenburg
Адельгейда Гогенлое-Ланґенбурзька
Адельгейда Гогенлое-Ланґенбурзька
Портрет принцеси Адельгейди пензля Ф. К. Вінтерхальтера, 1853, Королівська колекція
герцогиня-консорт Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Ауґустенбурзька
Початок правління:1863
Кінець правління:14 січня 1880
Попередник:Луїза Софія фон Даннескьолд-Самсьо
Наступник:Доротея Саксен-Кобург-Готська
Дата народження:20 липня 1835(1835-07-20)[1]
Місце народження:Лангенбург
Дата смерті:25 січня 1900(1900-01-25)[1] (64 роки)
Місце смерті:Дрезден[2]
ПохованняSchloss Primkenaud
Чоловік:Фредерік VIII
Діти:Фрідріх, Августа Вікторія, Кароліна Матильда, Герхард, Ернст Гюнтер, Луїза Софія, Феодора
Династія:Гогенлое-Ланґенбурги
Батько:Ернст I (князь Гогенлое-Ланґенбурзький)
Мати:Феодора Лейнінґенська

Адельгейда Гогенлое-Ланґенбурзька (нім. Adelheid zu Hohenlohe-Langenburg; 20 липня 1835 — 25 січня 1900) — принцеса Гогенлое-Ланґенбурзька, донька князя Ернста I Гогенлое-Ланґенбурзького та принцеси Лейнінґенської Феодори, дружина герцога Шлезвіг-Гольштейнського Фредеріка VIII, матір імператриці Авґусти Вікторії.

Біографія

[ред. | ред. код]

Адельгейда з'явилася на світ 20 липня 1835 року в Ланґенбурзі. Вона була п'ятою дитиною та другою донькою в родині князя Гогенлое-Ланґенбурзького Ернста I та його дружини Феодори Лейнінґенської. Дівчинка мала старшу сестру Елізу та братів Карла, Германа і Віктора. За чотири роки у неї з'явилася молодша сестра Феодора.

Портрет Адельгейди із матір'ю пензля сера Джорджа Хейтера, 1840

Батько належав до медіатизованої аристократії, був президентом Верхньої палати Вюртемберького ландтагу, що робило його одним із найвпливовіших людей у Вюртемберзі.

У 1852 році Адельгейда отримала шлюбну пропозицію від імператора французів Наполеона III. Перед цим він отримав відмову від шведської принцеси Кароли. Бонапарт ніколи не бачив дівчини, проте цей союз забезпечив би респектабельність його династії та сприяв би більш тісному союзу між Францією та Великою Британією, оскільки Адельгейда була небогою королеви Вікторії. З іншого боку, потенційна наречена була офіційно німецькою принцесою неправлячого дому, а не повноправним членом британської королівської сім'ї, тож ризик відмови був невеликим, і можна було очікувати, що дівчина буде вдячна за можливість стати імператрицею. Такі перспективи дійсно справили враження на Адельгейду і вона була рада погодитися.[3] Проте батьки, в той час як британський двір зберігав мовчання з цього приводу, розцінили це як незадоволення і відмовили імператору. Той більше спроб не робив і у січні 1853 одружився із Євгенією де Монтіхо.[4]

Адельгейда вийшла заміж у 21-річному віці за 27-річного німецько-данського принца Фредеріка з Ольденбурзького дому. Шлюб був ініційований герцогом Саксен-Кобург-Готи Ернстом II.[5] Весілля відбулося 11 вересня 1856 року в Ланґенбурзі. Резиденцією пари став маєток Gut Dolzig у Нижній Лужиці, де вони вели провінційне життя.[6] Шлюб виявився гармонійним. У подружжя було семеро дітейː

Фрідріх VIII

16 листопада 1863 року її чоловік проголосив себе герцогом Шлезвігу та Гольштейну Фредеріком VIII. Саксен-Кобург-Гота та кілька інших німецьких малих держав визнали його права. Сейм Німецького союзу зажадав передачі Шлезвига і Гольштейна Фредеріку, і в грудні 1863 послані ним війська вступили до Гольштейну. Данські війська без бою відступили у Шлезвіг. Герцогства були оголошені спільними володіннями Пруссії та Австрії. Певний час сімейство мешкало в Кілі.[8] Але у 1867 землі остаточно були аннексовані Пруссією. Адельгейда із дітьми залишила Кіль 24 травня 1867 року.[6]

Фредерік надалі жив як приватна особа. Родина мешкала в Готі,[5] а після смерті Крістіана Авґустенбурга у 1869 році, переїхала до замку Прімкенау у Нижній Силезії, до якого згодом долучила багаті мисливські угіддя. Втім, на зиму все одно поверталися до Готи. Сімейству також належали замок Ґрастен в Ютландії та ферма у Швеції.[3] Чоловік Адельгейди заохочував розвиток знайомства прусського принца Вільгельма та їхньої доньки Августи. Зрештою, він помер у січні 1880 року, а за місяць молоді люди заручилися.[9]

Вінчання Августи та Вільгельма відбулося у лютому 1881 року. Герцогиня невдовзі після весілля доньки перебралася до Дрездену, де почала цікавитися музикою та живописом. Мешкала на Мюнхенській вулиці, 2.[10]

Пішла з життя 25 січня 1900 року в Дрездені. Похована поруч із чоловіком на герцогському цвинтарі у Прімкенау.[11]

Кіновтілення

[ред. | ред. код]
  • У британському телесеріалі «Вікторія» 2016 року режисера Дейзі Гудвін роль Адельгейди виконує Еллен Еванс.[12]

Генеалогія

[ред. | ред. код]
Крістіан Альбрехт Гогенлое-Ланґенбурзький
 
Кароліна Штольберг-Ґедернська
 
Йоганн Крістіан II Сольмс-Барутський
 
Фредеріка Луїза Ройсс цу Кьостриць
 
Карл Фрідріх Вільгельм Лейнінґенський
 
Крістіана Солмс-Рьодельхаймська
 
Франц Саксен-Кобург-Заальфельдський
 
Августа Рьойсс-Еберсдорф
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карл Людвіґ Гогенлое-Ланґенбурзький
 
 
 
 
 
Амалія Генрієтта Сольмс-Барутська
 
 
 
 
 
Еміх Карл Лейнінґенський
 
 
 
 
 
Вікторія Саксен-Кобург-Заальфельдська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ернст I
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Феодора Лейнінґенська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Адельгейда
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
  2. ↑ http://digital.slub-dresden.de/id31456492Z/22
  3. ↑ а б Chasing Crowns: A «Sisterhood» Of Rejected Royal Consorts [1] [Архівовано 8 травня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
  4. ↑ Diesbach, Ghislain de (1967). Secrets of the Gotha. translated from the French by Margaret Crosland. London: Chapman & Hall. стор. 134—136.
  5. ↑ а б Hans Harald Hennings: Friedrich. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 5, Duncker & Humblot, Berlin 1961, ISBN 3-428-00186-9, стор. 586—588 [2] [Архівовано 19 січня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
  6. ↑ а б August Sach: Friedrich VIII. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 49, Duncker & Humblot, Leipzig 1904, стор. 126—134. [3] [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine.] (нім.)
  7. ↑ Доротея Саксен-Кобург-Готська [4] [Архівовано 3 січня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
  8. ↑ Герцоги Ауґустебурзькі [5] [Архівовано 8 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (нім.)
  9. ↑ Імператриця Августа Вікторія [6] [Архівовано 2 січня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
  10. ↑ Адельгейда Шлезвіг-Гольштейнська[7] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
  11. ↑ Герцогський цвинтар у Прімкенау [8] [Архівовано 4 січня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
  12. ↑ Профіль телесеріалу «Вікторія» на imdb.com [9] (англ.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Ghislaine de Diesbach: Secrets of the Gotha, translated from the French by Margaret Crosland, London: Chapman & Hall, 1967, стор. 134—136
  • Karl Heinz Wocker: Königin Victoria. Die Geschichte eines Zeitalters, Wilhelm Heyne Verlag, München, 1983 ISBN 3-453-55072-2
  • Johannes Heinrich Gebauer: Herzog Friedrich VIII. von Schleswig-Holstein. Ein Lebensbild. Deutsche Verlags-Anstalt, Stuttgart u. a. 1912
  • Dieter Wolf: Herzog Friedrich von Augustenburg — ein von Bismarck 1864 überlisteter deutscher Fürst?. Lang, Frankfurt am Main u. a. 1999, ISBN 3-631-35135-6

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Адельгейда_Гогенлое-Ланґенбурзька&oldid=41833542