Перейти до вмісту

Феросплавна промисловість

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Динаміка світового виробництва феросплавів у доменних і електродугових печах

Феросплавна промисловість — галузь виробництва, що займається отриманням феросплавів на спеціалізованих підприємствах чорної металургії.

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Найпоширеніший електротермічний (електропічний) спосіб отримання феросплавів (електроферосплавів); по вигляду відновника він розділяється на вуглевідновний, яким отримують вуглецеві феросплави (5–8 % C) і всі крем'янисті сплави, і металотермічний (до нього умовно відносять і силікотермічний), яким отримують сплави з пониженим вмістом вуглецю (0,01–2,5 % C).

Вуглевідновним процесом, здійснюваним головним чином в рудотермічних печах потужністю 16,5–72 Мва, отримують феросиліцій, кристалічний кремній, силікоалюміній, силікокальций, феросилікокальций, силікомарганець, силікохром, вуглецевий феромарганець і ферохром, ферофосфор, комплексні сплави на крем'янистій основі, а також низькофосфористий марганцевий шлак; виробництво доменних феросплавів дуже мале за масштабами і постійно скорочується (бідний феросиліцій і феромарганець), оскільки вони більше забруднені домішками і стоять дорожче за електроферосплави.

Низьковуглецеві (рафіновані) феросплави отримують в дугових (рафінувальних) електропечах потужністю 2,5–5,5 Мва металотермічним способом (див. Металотермія). силікотермічеським (див. Силікотермія) — низько- і безвуглецеві сплави марганцю і хрому, ферованадій (у шихту додають алюміній), феровольфрам (у шихту додають коксик), силікоцирконій, алюмінотермічеським (див. Алюмінотермія) — металевий хром, безвуглецевий ферохром, фероніобій, феробор, силікоцирконій, різні лігатури з рідкісними і рідкоземельними металами.

Середневуглецевий ферохром отримують також в конвертерах з кисневим дуттям (з вуглецевого ферохрому). Для отримання азотвмісних (азотованих) сплавів марганцю, хрому і ванадію застосовують електропечі опору і індукційні печі.

Позапічними алюмінотермічним способом виплавляють феротитан, металевий хром і ванадій, позапічним силікотермічним способом — феромолібден (у шихту додають алюміній).

В Україні

[ред. | ред. код]

У 2020-тих роках основними вітчизняними споживачами феросплавів на основі рідкісних металів були Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча, «Азовсталь», «Дніпроспецсталь», «Запоріжсталь» та інші.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • В. П. Мовчан, М. М. Бережний. Основи металургії. Дніпропетровськ: Пороги. 2001. 336 с.