Флавій Абунданцій
| Флавій Абунданцій | |
|---|---|
| Flavius Abundantius | |
| Народився | невідомо Мала Скіфія, Стародавній Рим  |
| Помер | бл. 400 Сидон |
| Підданство | Римська імперія |
| Діяльність | військовослужбовець, політик |
| Посада | консул |
| Військове звання | генерал |
| Термін | 393 рік |
| Попередник | Цезар Флавій Евгеній Август |
| Наступник | Вірій Нікомах Флавіан |
Флавій Абунданцій (д/н — бл. 400) — державний та військовий діяч Римської імперії.
Походив зі скіфського роду. Народився в провінції Мала Скіфія. Розпочав службу під час правління імператора Граціана. У 392 році призначається імператором Феодосієм I magister utriusque militiae (військовим очільником обох військ — піхоти й кінноти). У 393 році призначається консулом (на сході).
У 394 році залишився в Константинополі на час військового походу імператора проти узурпатора Євгенія. У 396 році внаслідок інтриг впливового євнуха Євтропія, проти якого раніше виступав, втік до Піфія на кавказькому узбережжі Чорного моря. Лише після загибелі Євтропія у 399 році повернувся до імперії. Оселився в місті Сиджон. Тут помер приблизно 400 року.
- Arnold Hugh Martin Jones, John Robert Martindale, John Morris: Flavius Abundantius. In: The Prosopography of the Later Roman Empire (PLRE). Band 1, Cambridge University Press, Cambridge 1971, ISBN 0-521-07233-6, S. 4–5.
