Форнацит
| Форнацит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1]  |
| Абревіатура | For[2] |
| Хімічна формула | CuPb₂(CrO₄)(AsO₄)(OH) |
| Nickel-Strunz 10 | 7.FC.10 |
| Dana 8 | 43.4.3.2 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | моноклінна сингонія |
| Просторова група | кристалографічна група 14d[3] |
| Твердість | 2,5[3] |
| Колір риси | оливковий |
| Густина | 6,27 г/см³ |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Lucien Fourneaud |
| Типова місцевість | Реневільd |
 Форнацит у Вікісховищі | |
Форнацит — рідкісний мінерал, гідроксид-арсенат-хромат міді з формулою: Pb2Cu(CrO4)(AsO4)(OH). Утворює ряд з фосфатним мінералом вокеленітом. Він утворює різнобарвні кристали від зеленого до жовтого, від напівпрозорих до прозорих у моноклінно-призматичній кристалічній системі. Має твердість за Моосом 2,3 і питому вагу 6,27 г/см3.
Вперше був описаний в 1915 році і названий на честь Люсьєна Фурно (Lucien Fourneau, 1867—1930), губернатора Французького Конго. Типова місцевість мінералу — Реневіль, Республіка Конго.
Зустрічається в зоні окислення рудних родовищ і пов'язаний з діоптазом, вульфенітом, гемігедритом, фенікохроїтом, дуфтитом, міметезитом, шаттукітом, хризоколою, меланохроїтом, геміморфітом, віллемітом, флюоритом.
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.