Франишин Дмитро Юрійович

Дмитро Юрійович Франишин
Дмитро Юрійович Франишин;
Солдат
Загальна інформація
Народження	8 листопада 1982; Стадниця
Смерть	20 січня 2015 (32 роки); Донецьк
Поховання	Стадниця
Громадянство	Україна
Псевдо	«Злостний гном»
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Десантні війська
Формування	90 ОАеМБ
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Донецький аеропорт;
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня	Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

Дмитро́ Ю́рійович Франи́шин (8 листопада 1982(19821108) — 20 січня 2015) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Один із «кіборгів».

Життєвий шлях

Кулеметник, 81-а окрема аеромобільна бригада — 90-й окремий аеромобільний батальйон, псевдо «Злостний гном».

18 січня 2015-го отримали наказ дістатися до одного з терміналів ДАП, забрати вбитих та змінити поранених, мала відбутися чергова ротація. Вирушили на трьох МТЛБ. Уночі проти 20 січня через густий туман бригада збилася з визначеного курсу, відійшовши майже на кілометр від дороги, потрапили в засідку. Почався одночасний обстріл з трьох сторін, 1 бойова машина встигла швидко змінити курс і відійти в безпечне місце, інші зазнали ушкоджень. Вибухом було вбито й поранено солдатів, що перебували зверху на броні, серед тих, що загинули — Володимир Загуба. Друге влучання сталося в задній люк машини, з якого в той час вибиралися бійці. Бабенко Вадим Вікторович залишився живим, поранений у ногу, потрапив до полону. Автомобіль, у якому їхав Франишин, врізався в будівельні конструкції та вибухнув. Перебував у списках зниклих безвісти. Впізнаний за експертизою ДНК.

Без Дмитра лишились батьки, дружина Оксана, донька Кароліна 2008 р.н.

1 квітня 2015-го у Вінниці відбулося прощання з Дмитром та ще двома воїнами Зулінським Сергієм та Шевчуком Леонідом. 2 квітня похований на кладовищі села Стадниця.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[1].
Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
24 серпня 2015 року в селі Стадниця Вінницького району на фасаді будівлі загальноосвітньої школи (вулиця Шкільна, 23), де навчався Дмитро, йому відкрито меморіальну дошку.
17 жовтня 2016 року у центрі села Стадниця Вінницького району біля меморіалу воїнам-односельцям, загиблим під час Другої світової війни, відкрито пам'ятний знак на честь двох загиблих земляків у зоні антитерористичній операції, один з яких Дмитро Франишин.
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 20 січня^[2]^[3].

Примітки

↑ Указ Президента України від 23 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 20 січня 2022.
↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 20 січня на YouTube

Джерела

Франишин Дмитро Юрійович [Архівовано 14 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
Франишин Дмитро Юрійович [Архівовано 5 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Український меморіал
Небесна Гвардія [Архівовано 5 лютого 2022 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Указ Президента України від 23 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

[2] В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 20 січня 2022.

[3] Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 20 січня на YouTube

[1]

[2]

[3]