Франсеск Ашименіс
Франсеск Ашименіс | |
---|---|
Народився | 1330[2][3] Жирона, Каталонія, Іспанія |
Помер | квітень 1409[1] Перпіньян |
Країна | Каталонське князівство |
Діяльність | ксьондз, філософ, письменник, єпископ |
Alma mater | Університет Оксфорда |
Знання мов | давньокаталанськаd[3] , середньовічна латина , середньовічна арагонськаd і староокситанськаd |
Напрямок | схоластика |
Magnum opus | Llibre de les donesd , Lo Crestiàd , Llibre dels àngelsd , Scala Deid , Regiment de la cosa públicad , Ars praedicandi populod , Tractat d'usurad , De triplici statu mundid , Pastoraled , Summa theologicad , Vida de Jesucristd , Psalterium alias Laudatoriumd , Cercapoud , Tractat de avariciad , Liber sermonumd , Doctrina compendiosad і Lettersd |
Посада | Bishops of the Ancient Diocese of Elnad і Латинський патріарх Єрусалиму |
Конфесія | католицтво[4] |
Франсеск Ашименіс (кат. Francesc Eiximenis; fɾənsɛsk əʃimɛnis) — каталонський письменник, францисканець XIV століття. Свого часу був досить знаменитим; його роботи читали знатні сучасники, серед яких королі Арагону Петро IV, Ян I і Мартін I, королева Марія де Луна, авіньйонський Папа Бенедикт XIII.
Франсеск Ашименіс народився приблизно в 1330 році, імовірно в Жироні. Став францисканцем в досить молодому віці, навчався в їхній школі. Пізніше продовжив навчання в Оксфордському і Паризькому університетах. У 1374 отримав титул магістра богослов'я в університеті Тулузи.
Повернувшись в Каталонію, знайшов популярність при дворі короля і барселонської та валенсійської шляхти своєю освіченістю. У 1382-1408 жив у Валенсії, де був консультантом місцевої влади. У 1391 організував «молитовні армії» в монастирях і обителях Валенсії. У 1397 і 1398 перейняв впорядкування двох хрестових походів валенсійців і мальорців проти мусульманських піратів у Північній Африці.
У 1408 Ашименіс взяв участь у Перпіньянському синоді, де авіньйонський папа Бенедикт XIII призначив його патріархом єрусалимським, а згодом і апостольським адміністратором Ельнскої єпархії (нині Перпіньянської).
Франсеск помер у Перпіньяні приблизно 23 квітня 1409 року.
- «Dotzè Llibre del Crestià. Part 1, Volum 1», Girona, Universitat, 2005, lxvii + 619 pp. (OFE, 1). Ed. by Xavier Renedo, Sadurní Martí et al.
- «Dotzè Llibre del Crestià. Part 2, Volum 1», Girona, Universitat, 1986, xxxviii+ 518 pp. (OFE, 3). Ed. by Curt Wittlin et al.
- «Dotzè Llibre del Crestià. Part 2, Volum 2», Girona, Universitat, 1987, 649 pp. (OFE, 4) Ed. by Curt Wittlin et al.
- [1] Lo Llibre de les Dones (Barcelona, Curial, 1981. Ed. by Curt Wittlin.
- [2] De Sant Miquel Arcàngel (5è tractat del Llibre dels Àngels. Barcelona, Curial, 1983. Ed. by Curt Wittlin.
- [3] Psalterium alias Laudatorium (Toronto, PIMS, 1988. Ed. by Curt Wittlin.
- [4] Àngels e demonis (Quart tractat del Llibre dels Àngels). Barcelona, Quaderns Crema, 2003. Ed. by Sadurní Martí.
- Llibres, mestres i sermons. Antologia de textos. Barcelona, Barcino, 2005. Ed. by David Guixeras and Xavier Renedo, 268 стар. [5]
- "Francesc Eiximenis. An Anthology. Barcelona/Woodbridge: Barcino/Tamesis, 2008. Transl. by Robert Hughes. [6]
- [7] Перша половина (главы 1-523) Terç del Crestià (BNC, ms. 457).
- [8] Llibre dels Àngels (University of Barcelona, Fons de reserva, ms. 86).
- [9] Vida de Jesucrist (BNC, mss. 459-460).
- [10] Scala Dei (University of Barcelona, Fons de reserva, ms. 88).
- [11] Primer del Crestià (Valencia, Lambert Palmart, 1483).
- [12] First half (chapters 1-473) of the Dotzè del Crestià (Valencia, Lambert Palmart, 1484).
- [13] Regiment de la cosa pública, (Valencia, Cristòfor Cofman, 1499).
- [14] Llibre dels àngels, (Barcelona, Joan Rosembach, 1494).
- [15] Llibre de les Dones, (Barcelona, Joan Rosembach, 1495).
- [16] Traducció castellana de la Vida de Jesucrist, (Granada, Meinard Ungut and Johannes Pegnitzer, 1496).
- [17][недоступне посилання з травня 2019] Translation into Spanish of the Llibre dels àngels (The title is Libro de los santos ángeles. Burgos, Fadrique de Basilea, 1490).
- [18] Pastorale (Barcelona, Pere Posa, 1495).
- [19] Scala Dei (Barcelona, Diego de Gumiel, 1494).
- [20] Переклад на іспанську Llibre dels Àngels (Назва La Natura Angélica. Alcalá de Henares, Miguel de Eguía, 1527).
- [21] Pastorale. Переклад на каталонську. Montserrat Martínez Checa's doctorate thesis (UAB, Bellaterra, 1994).
- [22] De triplici statu mundi (Edition by Albert Hauf).
- [23] Summa theologica (Edition by León Amorós, OFM).
- [24] Autograph letters (15.07.1392 und 12-03.1396. Edition by Sadurní Martí).
- [25] Psalterium alias Laudatorium (Toronto, PIMS, 1988. Рэдактура Curt Wittlin).
- [26] Lo Llibre de les Dones (Barcelona, Curial, 1981. Рэдактура Curt Wittlin).
- [27] De Sant Miquel Arcàngel (Llibre dels Àngels. Barcelona, Curial, 1983. Рэдактура Curt Wittlin).
- Біографія на www.eiximenis.tk (кат.)
- Біографія на www.eiximenis.tk (ісп.)
- Інфармацыя пра Франсыска Ашыменіса на Narpan. (кат.)
- Información sobre Francesc Eiximenis на Universitat Oberta de Catalunya сайті каталонського університету. (кат.)
- Information about Francesc Eiximenis in the CulturCat website, that depends on the Generalitat de Catalunya. There are also versions available
- [28] (кат.)
- [29] (англ.)
- [30] (фр.)
- [31] (окситан.)
- "Francesc Eiximenis" на сайце Enciclopedia Franciscana Багато біографічних статей про Франсеска Ашименіса. (ісп.)
- Fray Francisco Eiximenis : Su significación religiosa, filosófico-moral, política y social, Tomás Carreras Artau's article in Annals de l'Institut d'Estudis Gironins 1 (1946). (ісп.)
- Perfil espiritual de Eiximenis Артыкул у Capuchin friar Nolasc del Molar у Revista de Girona 22 (1963). (ісп.)
- L’autocomprensione della comunità politica in Francesc Eiximenis, Paolo Evangelisti's article, у Enrahonar 42 (2009). (італ.)
- Orígenes del pactismo republicano, Стаття про Ашименіса від Salvador Giner (Прэзідэнт Institute of Catalan Studies), у El País (13.01.2010). (ісп.)
- Lluís Brines' doctorate thesis about Eiximenis' political and social thought. (кат.)
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118978101 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.