Франсуа де Труа

Франсуа де Труа
фр. François de Troy
Народження	9 січня 1645(1645-01-09) Тулуза Королівство Франція
Смерть	21 листопада 1730(1730-11-21) (85 років)
	Париж Королівство Франція
Національність	француз
Країна	Франція
Жанр	портрет
Діяльність	художник, дизайнер, візуальний митець
Покровитель	Яків II Стюарта Джеймс Френсіс Едуард Стюарт
Вплив	Клод Лефевр
Вплив на	Жан-Франсуа де Труа Алексіс Симон Белл Андре Бойс
Вчитель	Antoine de Troyd , Nicolas-Pierre Loird  і Claude Lefèbvred
Відомі учні	Alexis Simon Belled  і Jean de Jullienned
Член	Королівська академія живопису і скульптури
Твори	Portrait of Marie Anne de Bourbon, Princess of Contid , Q17582489?  і Portrait of Madame Le Prestred
Батько	Antoine de Troyd
Діти	Жан-Франсуа де Труа
Брати, сестри	Jean de Troyd
Роботи в колекції	Національна галерея мистецтв , Національний музей Швеції , Версальський палац , Національні галереї Шотландіїd , Museum of the History of Franced , Карнавале , Музей образотворчих мистецтв (Марсель) , Музей августинців , Національний музей мистецтва Каталонії , Музей образотворчих мистецтв , Баварські державні колекції картин , Національний музей у Варшаві , Державні художні зібрання Дрездена , Національна галерея Канади , Державна картинна галерея (Карлсруе) , Ермітаж , Musée d'art et d'histoire de Langresd , Musée des Beaux-Arts d'Orléansd , Львівська національна галерея мистецтв імені Б. Г. Возницького , Bob Jones University Museum and Galleryd , Музей Конде , Державна галерея мистецтв (Штутгарт) , Берлінська картинна галерея , Художня галерея Лідса , Gaillac Museum of Fine Artsd , musée du Grand Siècled , Культурний фонд Еми Гордон Клабінd , Musée des Beaux-Arts de Quimperd , Національна галерея старовинного мистецтва , Галерея Сабауда , Landesmuseum Hannoverd , Музей герцога Антона Ульріха , Національна вища школа красних мистецтв , Музей витончених мистецтв Поd , Museum of John Paul II Collectiond , Музей д'Орсе , Національна портретна галерея Швеції , Museumslandschaft Hessen Kassel , Musée des Beaux-Arts d'Agend , Палаццо Пітті , Musée des Beaux-Arts de Valenciennesd , Нантський музей образотворчого мистецтва , Musée des Beaux-Arts d'Angersd , Реннський музей образотворчого мистецтва , Музей Бойманса - ван Бенінгена , Монреальський музей красних мистецтв , Музей мистецтв Фенікса  і Musea Brugged
Франсуа де Труа у Вікісховищі

Франсуа́ де Труа́ (фр. François de Troy; 9 січня 1645, Тулуза — 21 листопада 1730, Париж) — французький художник-портретист та гравер, представник династії художників де Труа, батько художника Жана-Франсуа де Труа.

Життєпис

Народився у сім'ї тулузького живописця Ніколя Антуана де Труа (фр. Nicolas de Troy, 1608 — 15 вересень 1684), який працював в регіоні Лангедок. Старший брат Франсуа — Жан де Труа (фр. Jean de Troy, 4 квітня 1638 — 25 червень 1691) теж був художником, який писав історичні полотна та створив Академію мистецтв в Монпельє.

Спочатку Франсуа основним навичкам живопису навчався в майстерні батька, потім вступив до майстерні місцевого художника Антуана Дюрана (фр. Antoine Durand). У 24 роки Франсуа вирушив до Парижа, де продовжив навчання у портретиста Клода Лефевра (фр. Claude Lefèbvre, 1633 — 25 квітень 1675) та Нікола-П'єра Луара (фр. Nicolas-Pierre Loir, 1624—1679). Зі своячкою Луара — Жанною Котелль — де Труа одружився в 1669 році.

Серед ранніх робіт Франсуа історики називають дизайн гобеленів для фаворитки Людовика XIV — мадам де Монтеспан, а також міфологічні картини «Сусанна і старці» та «Лот і його дочки», які зараз перебувають в Ермітажі.

У перші роки життя в столиці Франсуа подружився з живописцем, гравером, критиком і дипломатом Роже де Пиль (фр. Roger de Piles, 7 жовтня 1635 — 5 квітня 1709), який познайомив його з голландським та фламандським живописом. У 1671 році художник став претендентом Королівської Академії живопису і скульптури, а в 1674 році був прийнятий у члени Академії як історичний живописець, представивши журі картину «Меркурій відрізає голову Арґусу».

Після смерті його вчителя Лефевра у 1675 році, де Труа вирішив присвятити себе портретному жанру в надії на замовлення колишніх клієнтів його покійного вчителя. У 1679 році художник отримав своє перше престижне замовлення на портрет посла Швеції Нільса Більке, а через рік написав портрет нареченої спадкоємця французького престолу дофіна Людовика — Анни-Марії Баварської. Після успіху цих картин де Труа протягом майже п'яти десятиліть безперервно працював у придворних колах. Замовникам подобалася здатність художника підкреслювати їхні манери, соціальний стан та модні наряди. Клієнтами художника були мадам де Монтеспан, її син, позашлюбна дитина короля — Луї-Огюст де Бурбон, герцог дю Мен і його дружина Анна-Луїза-Бенедикта де Бурбон-Конде.

У 1690 році Труа був призначений головним придворним живописцем поваленого англійського короля Якова II Стюарта, який був прийнятий Людовіком XIV і перебував у вигнанні в Сен-Жерменському палаці. У період з 1698 до 1701 року, коли між Францією і Великою Британією було перемир'я, прихильники Якова II — якобіти привозили в Англію з Парижа портрети сина короля Джеймса Френсіса Едуарда Стюарта і його сестри — принцеси Луїзи-Марії. У ці роки Франсуа допомагав його кращий учень — Алексіс Симон Белл (англ. Alexis Simon Belle, 12 січня 1674 — 21 листопада 1734). В 1670 році Белл отримав Римську премію, але не поїхав в Італію.

У 1698 році Франсуа де Труа був призначений професором Королівської Академії, в 1708 році став її директором, а у 1722 році — ад'юнкт-ректором. Студентом де Труа був його син Жан-Франсуа де Труа, який також став портретистом та дизайнером гобеленів, на яких зображував галантні сцени та любовні зустрічі в стилі рококо. До речі, картини батька і сина часто плутають. Крім цього, учнями де Труа-старшого були художники Андре Бойс (фр. André Bouys, 1656—1740) і німецький портретист Джон Клостерман (нім. John Closterman 1660 — 24 травня 1711).

Франсуа де Труа помер у 1730 році в Парижі у віці вісімдесяти п'яти років.

Творчість

Писав історичні картини і портрети, відрізняючись свободою і м'якістю пензля та приємним, хоча і надто червонуватим колоритом. Історичні композиції маложиттєві та безстільні, але як портретист він був у великій пошані у своїх сучасників, особливо у дам, яким догоджав, зображуючи їх ідеально-прекрасними богинями Олімпу. Його воліли таким майстрам, як Ларжильєр та Гіацинта Ріґо, величали французьким Тиціаном і Ван-Дейком. Він портретував всю королівську родину, багатьох придворних, їхніх дружин і дочок. З його творів заслуговують на згадку портрети його самого (Уффіці, Флоренція), його дружини (в Ермітажі), архітектора Ж. Мансара, скульптора Дежардена (в Луврі), герцогині де-Мен (в Орлеанському музеї) герцога де-Мен (в Дрезденської галереї) картина «Генріх IV урочисто приймає кавалерів ордена св. Духа» (у Серсальском музеї). Багато його портретів відтворені у гравюрі Едекнілом, Дереві, Пуайлі та іншими видатними майстрами. Сам він гравіював вид катафалка Марії-Терезії, дружини Людовика XIV.

Галерея

• Картини Франсуа де Труа
• 
  Жуль Ардуен-Мансар
• 
  Луїза Марія Стюарт, 1705
• 
  Елізабет Жаке де ла Ґерр
• 
  Жан де Лафонтен
• 
  Бенкет цариці Дідони та Енея, 1704.
• 
  Чарльз Мутон, 1690
• 
  Фрідріх, барон де Кнабенау (Friedrich Baron de Knabenau), 1670
• 
  Марія Анна Крістіна Вікторія Баварська, 1690
• 
  Луїза Франсуаза де Бурбон
• 
  Франсуаза-Марія де Бурбон
• 
  Мадам де Бріон з сином Анрі де Лоррен, 1697
• 
  Герцогиня Ла Ферте з Людовиком XV (на колінах) та Людовиком II Бретонським, 1710

Джерела

• Cailleux, Jean, Some Family and Group Portraits by Francois de Troy (1645—1730) in The Burlington Magazine, vol. 113, no. 817 (April 1971), pp. i-xviii
• Brême, Dominique, François de Troy 1645—1730 (Paris, ed. Somogy, Editions d'art, 1997, 199 pages, ISBN 978-2-85056-278-5)

Посилання

• Франсуа де Труа на сайті Culture.gouv.fr (фр.)
• Франсуа де Труа на сайті Національної портретної галереї у Лондоні (англ.)