Перейти до вмісту

Францішек Латинік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Францішек Латинік
Народження17 липня 1864(1864-07-17)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Тарнів, Австрійська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть29 серпня 1949(1949-08-29)[1] (85 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Краків, Польська Народна Республіка Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняРаковицький цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Республіка Польща
 Австро-Угорщина Редагувати інформацію у Вікіданих
Член100th Infantry Regimentd Редагувати інформацію у Вікіданих
Званнядивізійний генерал Редагувати інформацію у Вікіданих
Війни / битвиПерша світова війна, Тешинський конфлікт[d], польсько-радянська війна 1920, Горлицький прорив, Battle of Skoczówd і Варшавська битва Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиAntonina Latinik-Riegerd і Irena Latinik-Vetulanid Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф 
Podpis Franciszka Latinika
Нагороди
орден Залізної корони Орден Франца Йосифа хрест «За військові заслуги» орден Залізної Корони орден Корони Румунії офіцер ордена Почесного легіону Хрест Хоробрих Командорський хрест ордена Відродження Польщі срібний хрест ордена Virtuti Militari
Залізний Хрест
Медаль «Десятиліття здобутої незалежності» Пам'ятна медаль за війну 1918-1921
CMNS: Францішек Латинік у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Францішек Ксавері Латинік (17 липня 1864 Тарнув, Австро-Угорщина — 29 серпня 1949 Краків, Польща) — польський військовий офіцер, полковник австро-угорської армії та генерал-майор Війська Польського. Він був антагоністом Пілсудського, який критикував діяльність Латиника у Перемишлі. [a] Латинік пішов у відставку в березні 1925 року після Страйку генералів з деякими колишніми членами польських легіонів .

Сім'я

[ред. | ред. код]

У 1902 році він одружився з Геленою Стясні-Стрельбіцькою. У них було троє дочок: Анна (1902—1969), Ірена (1904—1974) та Антоніна (1906—1989), а також шестеро онуків: Ірена та Анджей Попель, Януша та Єжи Рігерів та Єжи та Яна Ветулані.

Звання

[ред. | ред. код]

Австро-Угорська армія

[ред. | ред. код]
  • 1885: Другий лейтенант (Leutnant)
  • 1889: Лейтенант (Oberleutnant)
  • 1896: Капітан (Rittmeister)
  • 1909: Майор (Major)
  • 1911: Підполковник (Oberstleutnant)
  • 1915: Полковник (Oberst)

Військо Польське

[ред. | ред. код]
  • 1919: Нагороджений званням Генерал-Лейтенант (generał podporucznik)
  • 1922: Нагороджений званням Генерал-Майор (generał dywizji)

Відзнаки та нагороди

[ред. | ред. код]
Генерал Францішек Ксавері Латинік після виходу на пенсію на балконі своєї квартири на вулиці Студенській у Кракові
Австро-Угорщина[2]
Польща
  • Срібний хрест Virtuti Militari (1920)
  • Командорський хрест Polonia Restituta (29 грудня 1921 р.)[3]
  • Хрест Доблесті (Kzyż Walecznych, двічі — обидва в 1921 р.)
  • Медаль за війну 1918—1921 рр
  • Медаль 10-річчя Незалежності (1928 р.)
Інші

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Piłsudski said about Latinik: Laughly conceited, not satisfied with anything, even with himself, not fitting in any place in Poland, unjust to the subordinates, an intrigue maker, one of the generals spoiling Polish Army and almost unable to use. I would be glad if he was not in the Polish Army. See: Nierchyło, Andrzej (1988). Wężyk generalski. Przegląd Tygodniowy. 30 (330): 15.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  2. ↑ Zgórniak, Marian (1971). Latinik Franciszek Ksawery (1864–1949). Polski Słownik Biograficzny. Т. XVI. с. 567—568. Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 19 березня 2022. [Архівовано 2020-02-19 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Order Odrodzenia Polski. Trzechlecie pierwszej kapituły 1921–1924. Warszawa: Prezydium Rady Ministrów. 1926. с. 18.
  4. ↑ Stanisław Łoza, ред. (1938). Czy wiesz kto to jest?. Warszawa: Główna Księgarnia Wojskowa. с. 414.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Францішек_Латинік