Перейти до вмісту

Францішек Смолька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Францішек Ян Смолька
Franciszek Jan Smolka
Народився5 листопада 1810(1810-11-05)
Калуш, нині Україна
Помер4 грудня 1899(1899-12-04) (89 років)
Львів
ПохованняЛичаківський цвинтар[1]
ГромадянствоАвстрійська імперія Австрійська імперія → Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Національністьполяк
Діяльністьправник, політик
Галузьправо
Alma materюридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Науковий ступіньдокторський ступінь[2]
Знання мовнімецька і польська
УчасникПольське повстання 1863—1864
ЧленствоГалицьке господарське товариство
Посадапосол до Галицького сейму[d][3], член Палати Цислейтаніїd[3], Посол до Австрійського райхстагуd[3], член Палати Цислейтаніїd[3], член Палати Цислейтаніїd[3], член Палати Цислейтаніїd[3] і член Палати панів Імперської Ради[d][3]
ПартіяПольський клубd
ДітиСтаніслав Смолька[3]
Автограф

Францішек Ян Смолька (пол. Franciszek Jan Smolka; 5 листопада 1810, Калуш, нині Україна — 4 грудня 1899, Львів) — польський політик, правник, президент австрійської Державної ради в 1880-х роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]
Пам'ятник Ф. Смольці, Львів
Могила, Личаківський цвинтар

Народився 5 листопада 1810 в м. Калуш (Королівство Галичини і Володимирії, Австрійська імперія, нині Івано-Франківської области, Україна) в родині поручника війська Австрійської імперії, потім соляного урядника Вінцентія Смольки (Вінцента Шмольке[4]), який походив із знімеченої чеської родини (за іншими даними, батько — німець[4]), що осіла в Пруській Сілезії, та його дружини Анни Немет — угорки за походженням.

Спочатку навчався вдома, потім у домініканів у Львові. У 1831 році закінчив відділ права Львівського університету. Працював у прокуратурі скарбниці у Львові, 1834 року почав працювати в адвокатській канцелярії Павела Родаковского. 1836 року захистив докторат права. У 1840 році відкрив власну адвокатську канцелярію.

Після виїзду Северина Ґощинського з Галичини (літо 1838) був фактичним керівником «Стоваришення люду польського». Протидіяв повстанським тенденціям у ньому, агітації серед селянства, практично розкрив конспірацію. 29 серпня 1841 був заарештований, 3,5 роки відбув у в'язниці. До Смольки неприхильно ставився Людвік Яблоновський, а вийти з ув'язнення сприяв Гуґо Вісньовский. 21 січня 1845 отримав вирок смерти водночас із помилуванням; був позбавлений адвокатської практики, працював у канцеляріях інших адвокатів.

1848 — брав участь у революційних подіях у Відні, під час яких намагався врятувати від самосуду збуреного натовпу військового міністра графа Лятура, але марно: його повісили на очах у Смольки. 1848 року був членом польської Центральної національної ради.

Після революції 1848 набув маєтності в Моршині (тут експериментував із дренуванням), Корчині, Крушельниці. З 1861 року член міської ради Львова. 1868 року створив у Львові «Народно-демократичне товариство» для протидії тій частині польського міщанства, яка під керівництвом Флоріяна Земялковского погоджувалась на компроміс із Віднем.

У 1860-х роках був ініціатором і керівником спорудження «Кургану Люблінської унії» на Високому Замку у Львові.

1871 року програв кілька голосів під час виборів на посаду президента міста Львова Ф. Зємялковскому. Також у цей час мав бізнесові невдачі та значні борги, через що вирішив накласти на себе руки — перерізав горло лезом бритви, однак його врятували лікарі. Борги після продажу маєтностей допоміг виплатити граф Володимир Дідушицький[5].

1881 — обраний президентом Палати послів Державної ради (Райхсрату) (нижня палата австрійського парламенту). Після відставки цісар надав Ф. Смольці місце дожиттєвого члена Палати панів (Палаті вельмож) австрійського Райхсрату.

Проживав і помер на другому[6] поверсі будинку № 18 на вул. Словацького[7]. Був похований урочисто коштом влади краю на Личаківському цвинтарі Львова[8][9].

Вшанування

[ред. | ред. код]

На площі П. Григоренка у Львові (колись площа Ф. Смольки) у 1913-1949 стояв пам'ятник[10] Францішекові Смольці,[11] виконаний Тадеушем Блотницьким[12].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Криса Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 229. — ISBN 978-966-8955-00-6
  2. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #138466173 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ а б в г д е ж и Wer ist Wer
  4. ↑ а б Лемко І. Цікавинки з історії Львова… — С. 77.
  5. ↑ Лемко І. Цікавинки з історії Львова… — С. 79.
  6. ↑ Може, то стара нумерація, тому — на 3-му.
  7. ↑ Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 144.
  8. ↑ Kieniewicz S. Smolka Franciszek Jan (1810—1899)… — S. 317. (пол.)
  9. ↑ Його могила поруч із могилою Володимира Івасюка.
  10. ↑ 1939 року у Львові зник пам'ятник калушанину Франциску Смольці, який був президентом парламенту Австро-Угорщини. ФОТО
  11. ↑ Козловський Б. Францішек Смолька насипав курган на Високому Замку [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
  12. ↑ Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 140. (пол.)

Джерела

[ред. | ред. код]
українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Польща Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Францішек_Смолька&oldid=40746025