Франц Беке

Франц Беке
Franz Bäke
Народження	28 лютого 1898(1898-02-28) Зіннталь, Гессен
Смерть	12 грудня 1978(1978-12-12) (80 років) Гаген, Північний Рейн-Вестфалія автомобільна аварія
Поховання	Гаґен
Країна	Німецька імперія  Веймарська республіка  Третій Рейх
Приналежність	Райхсгеер  Рейхсвер  Вермахт
Вид збройних сил	Сухопутні війська
Рід військ	піхота, танкові війська
Роки служби	1915–1919 1937-1945
Член	Germania zu Würzburgd
Звання	Генерал-майор
Формування	6-та танкова дивізія 13-та танкова дивізія Панцергренадерська дивізія «Фельдхернхалле»
Командування	Танкова дивізія «Фельдхернхалле 2»
Війни / битви	Перша світова війна: Західний фронт Окупація Судетів Друга світова війна: Східний фронт Польська кампанія (1939) Західний фронт Французька кампанія (1940) Східний фронт Операція «Барбаросса» Блокада Ленінграда Операція «Тайфун» Операція «Блау» Сталінградська битва Операція «Вінтергевіттер» Третя битва за Харків Операція «Цитадель» Дніпровсько-Карпатська операція Корсунь-Шевченківська операція Проскурівсько-Чернівецька операція Кам'янець-Подільський котел Західний фронт Центрально-Європейська операція
Інше	доктор медичних наук-стоматолог
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 2-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Пам'ятна військова медаль (Австрія) Пам'ятна військова медаль (Угорщина) Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918) Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Нагрудний знак «За поранення» в золоті Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку Нагрудний знак «За танкову атаку»

Франц Беке (нім. Franz Bäke; нар. 28 лютого 1898, Зіннталь, Гессен — пом. 12 грудня 1978, Гаген, Північний Рейн-Вестфалія) — німецький воєначальник, доктор стоматології (1923), генерал-майор вермахту, штандартенфюрер санітарної служби СА. Кавалер Лицарського хреста з дубовим листям і мечами.

Біографія

19 травня 1915 року вступив добровольцем в 3-й піхотний полк, запасні частини якого дислокувалися в Кельні. Після закінчення підготовки направлений для проходження служби в 11-й гренадерський полк. Учасник боїв у Франції. В листопаді 1916 року був тяжко поранений і після одужання переведений в 7-й піший артилерійський полк. Згодом знову тяжко поранений і лише у вересні 1918 року зміг повернутися до частини.

В січні 1919 року демобілізувався і вступив в Мюнхенський медичний інститут. На початку навчання вступив у Добровольчий корпус фон Еппа і взяв участь у боях з комуністами в Мюнхені. В 1922 році склав державний іспит і почав займатися приватною стоматологічною практикою. В квітні 1937 року пройшов підготовку офіцера резерву в 6-му розвідувальному батальйоні в Мюнстері. Прекрасний спортсмен. 1 серпня 1938 року був призваний на військову службу як офіцер резерву і зарахований в 65-й протитанковий дивізіон. Під час операції із заняття Судетської області командував взводом, а потім був заступником командира 3-ї роти свого батальйону.

Під час Польської кампанії командував легкою колоною, а потім взводом 2-ї роти 65-го протитанкового дивізіону. Під час Французької кампанії був двічі поранений (17 і 19 травня 1940). 1 січня 1941 року призначений командиром 1-ї роти. 1 травня 1941 року призначений командиром ескадрону 11-го танкового полку. Учасник Німецько-радянської війни. З 1 липня 1941 року — ордонанс-офіцер при штабі 11-го танкового полку. З 1 грудня 1941 року виконував обов'язки командира свого полку. 1 квітня 1942 року був переведений на посаду командира 2-го батальйону. За час боїв знищив 3 ворожі танки з особистої зброї. 12 липня 1943 року був тяжко поранений і наступного дня прийняв командування 11-м танковим полком (спочатку тимчасово; 1 листопада 1943 року затверджений на посаді).

В січні-лютому 1944 року командував важким танковим полком «Беке» (створеним на базі 11-го танкового полку), з яким відзначився в боях у Болобомовського та Черкас. 13 липня 1944 року призначений командиром 106-ї танкової бригади «Фельдгеррнгалле», на чолі якої бився спочатку у Франції, а потім — в Угорщині. 24 січня 1945 року направлений на курси дивізійних командирів. Після закінчення курсів з 9 березня 1945 року виконував обов'язки командира елітної танкової дивізії «Фельдгеррнгалле 2», сформованої із залишків 13-ї танкової дивізії. 8 травня 1945 року взятий в полон союзниками. В 1947 році звільнений. Повернувшись до Німеччини, знову почав займатися приватною стоматологічною практикою. Загинув у автокатастрофі. Бундесвер надав почесний караул для його похорону.

Нагороди

Військова кар'єра

• 19 травня 1915 — волонтер
• 1919 — віце-фельдфебель

---

• 1 грудня 1937 — лейтенант резерву
• 1 січня 1940 — обер-лейтенант резерву
• 1 травня 1941 — гауптман резерву
• 1 серпня 1942 — майор резерву
• 1 листопада 1943 — оберст-лейтенант резерву
• 1 травня 1944 — оберст резерву
• 1 січня 1945 — оберст
• 20 квітня 1945 — генерал-майор

• Залізний хрест 2-го класу (15 липня 1916)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Пам'ятна військова медаль (Австрія)
• Пам'ятна військова медаль (Угорщина) з мечами
• Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918) з мечами (Третє Болгарське царство)
• Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в золоті
• Застібка до Залізного хреста 2-го класу (26 вересня 1939)
• Залізний хрест 1-го класу (1 червня 1940)
• Нагрудний знак «За поранення»
  • в сріблі (2 червня 1940)
  • в золоті (14 липня 1943)
• Нагрудний знак «За танкову атаку»
  • в сріблі (7 червня 1940)
  • 2-го ступеня «25» (1 серпня 1943)
  • 3-го ступеня «50» (16 серпня 1943)
  • 4-го ступеня «75» (5 грудня 1943)
  • в золоті 5-го ступеня «100» (26 квітня 1944) — вручений особисто Адольфом Гітлером.
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» (10 вересня 1940)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (1 серпня 1942)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами
  • лицарський хрест (11 січня 1943)
  • дубове листя (№262; 1 серпня 1943) — вручене особисто Адольфом Гітлером у Растенбурзі.
  • мечі (№49; 21 лютого 1944) — вручене особисто Адольфом Гітлером в Оберзальцберзі.
• 3 нарукавних знаки «За знищений танк» (17 липня 1943) — отримав 3 знаки одночасно.
• Тричі відзначений у Вермахтберіхт (31 січня, 5 жовтня і 6 грудня 1944)

Див. також

• Франц Грісбах
• Курт фон дер Шевалері
• Еріх Дістель
• Макс Заксенхеймер
• Гельмут Пріесс
• Адальберт Шульц
• Фрідріх-Вільгельм фон Меллентін

Література

• Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
• Federl, C., Die Ritterkreuzträger der Deutschen Panzerdivisionen 1939-1945, VDM Heinz Nickel, Zweibrücken, Germany, 2000
• Fellgiebel, Walther-Peer, Elite of the Third Reich - The Recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-45: A Reference, Helion & Company Limited, England, 2003
• Williamson, G., Knight’s Cross, Oak-Leaves and Swords Recipients 1941-45, Osprey Publishing Ltd., Great Britain, 2005
• Breyette, T.W. & Bender, R.J., Tank Killers – History of the Tank Destruction Badge, R. James Bender Publishing, U.S.A., 2000
• Helden der Wehrmacht II, Sammelband (Miscellany), FZ-Verlag GmbH, München, Deutschland, 2003
• Berger, Florian (2000). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.
• Fellgiebel Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.(нім.)
• Schaulen, Fritjof (2003). Eichenlaubträger 1940–1945 Zeitgeschichte in Farbe I Abraham — Huppertz. Selent, Germany: Pour le Mérite. ISBN 3-932381-20-3.
• Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
• Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939–1945 Band 2: L-Z. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 3-7648-2300-3.

Посилання

• Bäke, Dr. Franz. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 25 вересня 2012. Процитовано 26 лютого 2014. (нім.)
• 49. Schwerterträger Dr. med. dent. Franz Bäke. на ritterkreuztraeger-1939-45.de. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 26 лютого 2014. (нім.)
• Generalmajor Dr.med.dent. Franz Bäke. на geocities.com. Архів оригіналу за 28 жовтня 2009. Процитовано 26 лютого 2014. (англ.)
• Bäke, Franz — нагороди генерал-майора Беке (англ.)
• Dr. Franz Bäke(нім.)
• Schwere Panzerregiment Bäke
• Dr.Franz Bäke (February 28, 1898 — December 12, 1978)
• Bäke, dr. Franz Fritz August^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Нагороди Беке.